Постанова № 55797841, 09.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р. Справа № 820/9876/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - Погодіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Садівничого товариства "Яблучко" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2015р. по справі № 820/9876/15

за позовом Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

до Садівничого товариства "Яблучко"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Лозівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Садівничого товариства "Яблучко", в якому просив суд припинити юридичну особу - відповідача.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року адміністративний позов Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - задоволено.

Припинено юридичну особу Садівниче товариство "Яблучко" (код ЄДРПОУ 22676212, поштовий індекс 64625, Харківська обл., Лозівський район, с. Яковлівка, вул. Леніна, б. 33), зареєстроване як юридична особа 17.01.1995 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 22, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення питання, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, вирішивши клопотання представника відповідача, дійшла до висновку, що воно задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Частинами 1 та 2 статті 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на зазначені норми законодавства та беручи до уваги те, що участь у судовому засіданні сторін апеляційний суд не визнав обов'язковою, участь представника відповідача у судовому засіданні іншого суду, якому він віддав перевагу, не можуть слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Садівниче товариство "Яблучко" зареєстроване як юридична особа 17.01.1995 року (а.с.15), що підтверджується матеріалами справи.

Садівниче товариство "Яблучко" перебуває на обліку в Лозівській ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області в якості платника податків з 25.01.1995 року (а.с.9).

Згідно наданих матеріалів справи (а.с.9) встановлено, що відповідачем звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 2014, 2013 роки не подавався до податкового органу.

Відповідно довідки від 18.08.2015 року (а.с.6) відповідач заборгованості по платежах до бюджету не має.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Садівничим товариством "Яблучко" не подано звітність до органів державної податкової служби протягом останнього року, заборгованість перед бюджетом у відповідача відсутня, товариство підлягає припиненню на підставі ч.2, ч.3 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - це підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

За приписами пункту 157.12 статті 157 Податкового кодексу України з метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Садівниче товариство "Яблучко" є юридичною особою та станом на час розгляду справи в суді першої інстанції знаходилось у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 157.14 статті 157 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті «є» пункту 157.1 цієї статті в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Отже, відповідно до вищезазначених норм, Садівниче товариство "Яблучко" зобов'язане подавати до податкових органів податкову звітність.

Відповідно до пункту 1.3 Наказу Державної податкової служби України «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій» № 56 від 31 січня 2011 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі - Податковий звіт) складається за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 31 січня 2011 року № 56, та подається неприбутковою установою, організацією, їх відокремленими підрозділами (далі - неприбуткові організації) за кожний звітний (податковий) період.

Податковий звіт складається у порядку, встановленому статтею 48 розділу II Кодексу. (пункт 1.4 Наказу ДПС № 56 від 31 січня 2011 року).

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій» № 85 від 27 січня 2014 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі - Податковий звіт) складається за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 27 січня 2014 року № 85, та подається неприбутковою установою, організацією, їх відокремленими підрозділами (далі - неприбуткова організація) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку неприбуткова організація (за основним місцем обліку).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності передбачення статтею 120 Податкового кодексу України.

Згідно довідок Лозівської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області від 18.08.2015 р. (а.с. 8, 9), Садівниче товариство "Яблучко" в порушення пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 2013-2014 роки до податкового органу не подавало.

Відповідно до пункту 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

При цьому слід враховувати, що зазначений закон містить певні обмеження щодо регулювання правовідносин пов'язаних із діяльністю громадських організацій.

Так, сферу дії Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено у статті 3, згідно частини 1 якої, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

При цьому, частина 2 статті 3 Закону України № 755-IV визначає, що Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок, організацій роботодавців, їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Слід зазначити, що суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні врегульовано спеціальним законодавчим актом, а саме: Законом України «Про громадські об'єднання» №4572-VI від 22.03.2012 р., який введено в дію з 01.01.2013 року, (стаття 2 цього Закону).

Згідно ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання» №4572-VI від 22.03.2012р. (далі - Закон №4572-VI) громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Частинами 1-2 статті 4 Закону №4572-VI встановлено обмеження щодо утворення і діяльності громадських об'єднань та передбачено, що утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Громадські об'єднання не можуть мати воєнізованих формувань.

Відповідно до ч.3-ч.4 вказаної статті інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Громадським об'єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.

При цьому статтею 25 Закону №4572-VI визначено, що припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється:

1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, шляхом саморозпуску або реорганізації шляхом приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу;

2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.

Припинення діяльності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Статтями 26-27 Закону №4572-VI врегульовано порядок добровільного припинення діяльності громадського об'єднання (саморозпуск) та порядок реорганізації громадського об'єднання.

Згідно ч.ч.1-4 ст.28 Закону №4572-VI громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому цим Законом, та виключення з Реєстру громадських об'єднань. Справа про заборону громадського об'єднання розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи громадського об'єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету. На виконання рішення суду про заборону громадського об'єднання уповноважений орган з питань реєстрації вносить відповідний запис до Реєстру громадських об'єднань. Припинення діяльності громадського об'єднання, щодо якого прийнято рішення про заборону, здійснюється у порядку, визначеному статтею 29 цього Закону.

При цьому ч.5 ст.28 Закону №4572-VI чітко визначено, що інші підстави для заборони діяльності громадського об'єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються.

Зважаючи на те, що Законом №4572-VI не передбачено у якості підстави для припинення діяльності громадського об'єднання неподання ним протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, а також на те, що норми Закону №4572-VI є спеціальними по відношенню до Закону №755-IV, то застосуванню у даному випадку підлягають саме приписи Закону № 4572-VI.

Вказаним Законом України № 4572-VI передбачено припинення діяльності об'єднання громадян шляхом його примусового розпуску (ліквідації), як спеціальна санкція за порушення вичерпного переліку норм Закону України "Про громадські об'єднання", яка, до того ж, має застосовуватися судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації.

При поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи громадської організації, якою у спірних правовідносинах є відповідач, встановлених Законом України "Про громадські об'єднання".

За таких обставин дію п.п. 20.1.12 п. 20.1. статті 20 ПК України, за яким органи держаної податкової служби у випадках, встановлених законом, мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання, не можна поширити на громадську організацію.

Також, оскільки податковий орган не є легалізуючим органом, то Державна податкова інспекція не має повноважень щодо припинення громадської організації.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволені позовних вимог Лозівської ОДПІ.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 року по справі № 820/9876/15 не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, оскільки прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та задоволення позовних вимог Лозівської ОДПІ.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Яблучко" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2015р. по справі № 820/9876/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Садівничого товариства "Яблучко" про припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 15.02.2016 р.