Постанова № 55797805, 09.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р. Справа № 816/4699/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. по справі № 816/4699/15

за позовом ОСОБА_1

до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 26.06.2015 року № 18-17.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. по справі № 816/4699/15 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавскій області № 18-17 від 26.06.2015 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідач, Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права та зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм діючого законодавства. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. по справі № 816/4699/15, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки TOYOTA моделі HIGHLANDER, тип легковий універсал В, з обємом двигуна 3456 куб.см., реєстраційний номер ВІ7667BХ, 2014 року випуску, дата реєстрації 15.08.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ 267655 (а.с 25).

Згідно з пп. 267.6.2 п. 267 ст. 267 Податкового кодексу України Карлівською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення за формою "Ф" № 18-17 від 26.06.2015 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб 18011000" в розмірі 25000 грн. (а.с. 24).

Не погодившись з даним рішенням податкового органу, позивачка звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, рішення позачергової 53 сесії 6 скликання Карлівської міської ради "Про внесення змін та доповнень до рішення 2 позачергової сесії (2 засідання) Карлівської міської ради 6 скликання від 30.12.2010 року "Про місцеві податки і збори" прийняте 23.01.2015 року та офіційно оприлюднене 30.01.2015 р., то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України введено новий місцевий податок податок на майно, що складається, у тому числі, з транспортного податку.

Згідно п. 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За приписами ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п. 267.1.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно п. 267.2.1 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Згідно п. 267.5.1 цієї статті, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,0 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно п. 267.2.1 цієї статті.

Таким чином, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років.

При цьому, згідно п. 14.1.251 ст. 14 Податкового кодексу України транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби. Таким чином, використання транспортного засобу пов'язується з його реєстрацією.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 14.1.163 ст. 14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Відповідно до п.п. 267.4, 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,0 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно п. 267.6.1, п. 267.6.2 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Пунктом 10.1.1 ст. 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, в склад якого, відповідно до п. 265.1.2 ст. 265 Податкового кодексу України входить транспортний податок.

Відповідно п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Аналіз вищенаведених норм права дає колегії суддів підстави для висновку, що встановлення іншого розміру (збільшення або зменшення) транспортного податку не віднесено до компетенції місцевих рад, згідно приписів Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи встановлено, що за позивачем зареєстровано транспортний засіб, а саме автомобіль марки TOYOTA моделі HIGHLANDER, з обємом двигуна 3456 куб. см., реєстраційний номер ВІ7667BХ, 2014 року випуску, дата реєстрації 15.08.2014 р., а отже у відповідності до норм діючого законодавства він є об'єктом оподатковування в розумінні приписів ст. 267 Податкового кодексу України.

Отже, транспортний засіб, який рахується за позивачкою, є обєктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган правомірно нарахував суму транспортного податку.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, на рішення сесії Карлівської міської ради, як підставу того, що відповідний податок повинен нараховуватись з 2016 року, оскільки рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори з тих підстав, що такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового кодексу України.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що у п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), а в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, та зазначає, що Карлівською міською радою, на території якої проживає позивачка, 23.01.2015 р. прийнято рішення 53 позачергової сесії 6 скликання Карлівської міської ради від 23.01.2015 р. "Про внесення змін та доповнень до рішення 2 позачергової сесії (2 засідання) Карлівської міської ради 6 скликання від 30.12.2010 року "Про місцеві податки і збори", яким вирішено встановити транспортний податок та затвердити "Положення про транспортний податок", що є додатком до вказаного рішення міської ради від 23.01.2015 р. (а.с. 8-23).

В п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-V111 від 28.12.14 р. рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 р. податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обєктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 р. податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) і акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

В перехідних положеннях Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28.12.14 р., яким були внесені зміни до ПК України щодо особливостей справляння транспортного податку, зазначені особливості прийняття рішення щодо встановлення місцевих податків, зокрема транспортного податку, на 2015 р. Як передбачено в п. 1 Прикінцевих положень цього Закону органам місцевого самоврядування (сільським, селищним міським радам) необхідно в місячний термін, тобто до 01.02.2015 р., прийняти відповідні рішення.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що Карлівською міською радою були дотримані норми чинного законодавства при прийнятті рішення 53 позачергової сесії 6 скликання Карлівської міської ради від 23.01.2015 р. "Про внесення змін та доповнень до рішення 2 позачергової сесії (2 засідання) Карлівської міської ради 6 скликання від 30.12.2010 року "Про місцеві податки і збори", яким вирішено встановити транспортний податок та затвердити "Положення про транспортний податок".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що грошове зобов'язання визначене податковим повідомлення-рішенням форми Ф № 18-17 від 26.06.2015 року, є таким, що винесене у відповідності до норм діючого податкового законодавства та підлягає сплаті.

Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги, що судом першої інстанції було порушено статтю 155 КАС України, оскільки зі змісту матеріалів справи встановлено, що заявляючи клопотання в суді першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, відповідач надав ухвалу про відкриття провадження по справі №816/4517/15, де предметом позову було податкове повідомлення рішення від 22.06.2015 року №78-17.

Також не може бути прийняте судом посилання позивача на порушення ст. 58 Конституції України, оскільки сплата податку є обовязком платника податків, а не відповідальністю особи за правопорушення.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, на підставі аналізу норм законодавства та оцінки фактичних обставин справи суд доходить висновку, що Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 року № 18-17, діяла у законний спосіб, на підставі та в межах визначених повноважень. Тому, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення у суду відсутні.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2015 р. по справі № 816/4699/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 15.02.2016 р.