Ухвала суду № 55797791, 09.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р.Справа № 820/6564/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015р. по справі № 820/6564/15

за позовом ОСОБА_2

до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання незаконною бездіяльності , зобов'язання вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в якому просив: визнати незаконною бездіяльність приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 щодо нереєстрації права власності на 1/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Свідоцтва про придбання майна; зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 зареєструвати за позивачем право власності на 1/3 частині трикімнатної квартири АДРЕСА_2 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року по справі №820/6564/15 адміністративний позов ОСОБА_2 до Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання незаконною бездіяльності щодо нереєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності - залишено без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року по справі №820/6564/15 скасовано та справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з урахуванням подальших уточнень, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про нотаріат», Цивільного кодексу України, КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що згідно Свідоцтва про придбання майна, виданого 25 вересня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, посвідчено за ОСОБА_2 право власності на майно, яке складається з 1/3 частки трикімнатної квартири № 23 в м. Харкові, пров. Орський, 21, загальною прощею 66,4 кв.м. (а.с.10).

21 січня 2014 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з письмовою заявою, в якій просив зареєструвати (здійснити державну реєстрацію) за ним речові права на нерухоме майно в державному реєстрі згідно наданого вказаним нотаріусом свідоцтва про право власності - право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_3, про що надати позивачу витяг (а.с.12).

На зазначену заяву відповідачем надано позивачу відповідь листом від 07 березня 2014 року № 4/01-16 (а.с.13), в якому роз'яснено, що для реєстрації за ним права власності на вказане нерухоме майно на підставі свідоцтва про придбання майна, виданого 25 вересня 2009 року, необхідно звернутися до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за адресою: м. Харків, вул. Короленка, 16.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приватний нотаріус правомірно не вчинила дії щодо державної реєстрації за позивачем речових прав на нерухоме майно, у звязку з чим у відповідача також відсутній обовязок здійснювати зазначену реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин), у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин), дії або бездіяльність нотаріуса можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 46-1 Закону України "Про нотаріат України", нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Вказані функції як державного реєстратора покладено на відповідача як приватного нотаріуса Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно" від 04.07.2012 № 5037-VI. Зазначені функції покладені на приватного нотаріуса як державного реєстрація по взаємовідносинам, які виникли після 01 січня 2013 року.

Частиною 6 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин), визначено, що будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин), права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин), державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нотаріуса наділено окремими повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у результаті нотаріальних дій, а саме: нотаріус здійснює державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких була проведена раніше, тобто до 01 січня 2013 року, а також здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в результаті нотаріальних дій об'єкта, одночасно з вчиненням нотаріальної дії.

Судовим розглядом встановлено, що приватним нотаріусом Харківського МУЮ ОСОБА_3 посвідчено право на придбання нерухомого майна за ОСОБА_2 в 2009 році. Згідно Типових положень про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, в 2009 році державним реєстратором права власності визначено бюро технічної інвентаризації.

В порушення вимог законодавства, що діяло до 01 січня 2013 року, право власності на підставі Свідоцтва про придбання майна від 25 вересня 2009 року не зареєстровано за позивачем, що не заперечується особами, які беруть участь у справі.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент виникнення спірних правовідносин у відповідача відсутні підстави здійснювати державну реєстрацію права власності на 1/3 частини у квартирі № 23 будинку 21 про пров. Орському в м. Харкові в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі заяви ОСОБА_2 від 21 січня 2014 року, оскільки відповідачем як приватним нотаріусом на момент звернення до нього позивача із цією заявою не вчинялися будь - які нотаріальні дії щодо вказаного об'єкту нерухомого майна, у звязку з чим він не мав права та обовязку здійснювати функції державного реєстратора щодо реєстрації прав на нерухоме майно за позивачем.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта, що відповідно до ст. 28 КАС України, суддя Харківського окружного адміністративного суду Марєнко Л.М. не могла брати участь у вирішені цієї справи, оскільки вже приймала рішення по зазначеній справі, у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року позов ОСОБА_2 по цій справі залишено без розгляду на підставі ст. ст. 99, 100 КАС України.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не порушено вимоги ст. 28 КАС України, оскільки даною нормою не встановлена заборона повторної участі судді в розгляді адміністративної справи у разі залишення ним позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015р. по справі № 820/6564/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2016 р.