Ухвала суду № 55797789, 11.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Львів Справа № 876/11787/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибачука А.І.,

суддів Багрія В.М., Качмара В.Я.,

за участю секретаря Бадівської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2015 року у справі № 299/3262/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області (далі - управління), в якому просив визнати неправомірними дії управління щодо відмови здійснити йому призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), скасувати виписку з протоколу від 16 жовтня 2015 року № 42 «Про відмову в призначенні пенсії», зобовязати управління зарахувати йому до пільгового стажу періоди роботи машиністом компресорної установки 4-го розряду з 01 жовтня 1981 року по 10 липня 2002 року та оператором холодильних установок з 24 липня 2002 року по 03 липня 2006 року та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з часу звернення з відповідною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що після досягнення 55 років, маючи трудовий стаж 35 років і 8 місяців, 24 роки з яких на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, він звернувся до відповідача за призначенням пільгової пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, однак, відповідач неправомірно відмовив йому у призначенні такої пенсії.

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що управління правомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії, оскільки ним не подано документів про проведення атестації робочого місця, а самі лише записи у трудовій книжці не можуть бути підставою для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити його позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки обовязок щодо проведення атестації робочих місць покладається на керівника підприємства, а тому її непроведення не може бути підставою для відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з випискою з протоколу від 16 жовтня 2015 року № 42 йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з неподанням ним уточнюючих довідок в підтвердження наявності у нього пільгового трудового стажу.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 цього ж Закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася, чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання Порядку Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно зі статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 17 серпня 1993 року № 110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, у постанові від 10 вересня 2013 року по справі № 21-183а13.

З трудової книжки позивача видно, що 01 жовтня 1981 року його переведено на роботу машиністом компресорної установки 4-го розряду на Виноградівському сиркомбінаті.

Наступними по черговості в його трудовій книжці є записи про присвоєння йому 5-го розряду машиніста аміачних холодильних установок. 10 липня 2002 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у звязку з реорганізацією.

24 липня 2002 року прийнятий на роботу оператором холодильних установок в СП «АПК Виноградів», з якого був звільнений 03 липня 2006 року.

28 грудня 2015 року позивачем подано до суду довідку від 12 грудня 2015 року № 144, видану ПАТ «Севлюш-сир», згідно з якою ОСОБА_1 працював повний робочий день машиністом аміачних холодильних установок у період з 01 жовтня 1981 року по 10 липня 2002 року.

Обовязок щодо проведення атестації робочих місць виник з 21 серпня 1992 року, тобто з моменту набрання чинності Порядком, а тому для підтвердження пільгового трудового стажу позивач мав подати до управління документи, які підтверджують результати атестації його робочого місця за умовами праці.

Трудова книжка позивача не містить жодних записів про проведення атестації умов праці під час виконання вище вказаних робіт та не відображає характеру умов праці, а також зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день, а тому ці обставини мають бути підтверджені відповідними уточнюючими довідками підприємства.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до відповідача за призначенням пенсії по Списку № 2 ОСОБА_1 не було надано уточнюючих довідок про підтвердження пільгового характеру роботи машиністом аміачних холодильних установок та не надано будь-яких інших доказів проведення атестації його робочого місця за умовами праці.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин виключає можливість зарахування періодів роботи позивача з 01 жовтня 1981 року по 10 липня 2002 року та з 24 липня 2002 року по 03 липня 2006 року до пільгового стажу та свідчить про обґрунтованість відмови управління у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2015 року у справі № 299/3262/15-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:А.І. Рибачук

СуддіВ.М. Багрій

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено 12 лютого 2016 року.