КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/3633/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
09 лютого 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
1. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000156/1 від 18.05.2015;
2. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05160;
3. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000157/1 від 18.05.2015;
4. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05161;
5. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000163/1 від 26.05.2015;
6. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05167;
7. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000171/1 від 10.06.2015;
8. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05175;
9. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000182/1 від 17.06.2015;
10. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05185;
11. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000185/1 від 19.06.2015;
12. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05188;
13. визнати протиправним та скасувати Рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000198/1 від 02.07.2015;
14. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05200;
15. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000203/1 від 06.07.2015;
16. скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05206;
17. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000206/1 від 08.07.2015;
18. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05209;
19. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000211/1 від 15.07.2015;
20. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05214;
21. визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000215/1 від 16.07.2015;
22. скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05218.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі контракту № 14/02 від 13.05.2013, укладеного з Essentra Filters Products Limited, позивач імпортує фільтропалички в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до контракту (п. 1.1. Контракту).
На підставі додатків № 11 від 11.03.2015, № 12 від 05.06.2015, № 13 від 25.06.2015 та № 14 від 26.06.2015 до контракту, позивач протягом травня-липня 2015 року імпортував фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активованого вугілля, вкриті сигаретним папером), потрійні вугільні фільтропалички з повітряною камерою, діаметром 7,70 мм. (надалі - «товар»), а саме: поставка від 18.05.2015 (митна декларація 102040000.2015.045780) на загальну суму 82323,90 фунтів стерлінгів; партія ТFВ052984 108mmх 24.20 mm, у кількості 5658,000 тис. шт. на суму 44075,82 фунтів стерлінгів; партія ТFВ054555 108mmх 24.20 mm, у кількості 4903,600 тис. шт. на суму 38232,90 фунтів стерлінгів; поставка від 18.05.2015 (митна декларація 102040000.2015.045784) на загальну суму 82337,10 фунтів стерлінгів; партія ТFВ052984 108mmх 24.20 mm, у кількості 4337,800 тис. шт. на суму 33791,46 фунтів стерлінгів; партія ТFВ054555 108mmx 24.20mm, у кількості 6223,800 тис. шт. на суму 48545,64 фунтів стерлінгів; поставка від 26.05.2015 (митна декларація 102040000.2015.045835) на загальну суму 82337,10 фунтів стерлінгів; партія ТFВ052984 108mmx 24.20 mm, у кількості 4337,800 тис. шт. на суму 33791,46 фунтів стерлінгів; партія ТFB054555 108mmх 24.20mm, у кількості 6223,800 тис. шт. на суму 48545,64 фунтів стерлінгів; поставка від 10.06.2015 (митна декларація 102040000.2015.045918) на загальну суму 82318,24 фунтів стерлінгів; партія ТFВ052984 108mmх 24.20 mm, у кількості 6223,800 тис. шт. на суму 48483,40 фунтів стерлінгів; партія ТFВ054555 108mmх 24.20 mm, у кількості 4337,800 тис. шт. на суму 33834,84 фунтів стерлінгів; поставка від 15.06.2015 р. (митна декларація 102040000.2015.045952) партія ТFВ054555 108mmх 24.20mm, у кількості 10561,600 тис. шт. на загальну суму 75832,29 фунтів стерлінгів; поставка від 19.06.2015 (митна декларація 102040000.2015.045982) на загальну суму 76473,53 фунтів стерлінгів; партія ТFВ056907 108mmх 24.20 mm, у кількості 2074,600 тис. шт. на суму 15621,74 фунтів стерлінгів; партія ТFВ052984 108mmх 24.20mm, у кількості 8487,000 тис. шт. на суму 60851,79 фунтів стерлінгів; поставка від 02.07.2015 р. (митна декларація 102040000.2015.046044) партія ТFВ052984 108mmх 24.20mm, у кількості 10561,600 тис. шт. на загальну суму 75726,67 фунтів стерлінгів; поставка від 06.07.2015 р. (митна декларація 102040000.2015.046064) на загальну суму 76609,32 фунтів стерлінгів; партія ТFВ056907 108mmх 24.20 mm, у кількості 2451,800 тис. шт. на суму 18462,05 фунтів стерлінгів; партія ТFВ052984 108mmх 24.20mm, у кількості 8109,800 тис. шт. на суму 58147,27 фунтів стерлінгів; поставка від 08.07.2015 р. (митна декларація 102040000.2015.046097) партія ТFВ054555 108mmх 24.20mm, у кількості 10561,600 тис. шт. на загальну суму 75832,29 фунтів стерлінгів; поставка від 15.07.2015 р. (митна декларація 102040000.2015.046146) партія ТFВ052984 108mmх 24.20mm, у кількості 10561,600 тис. шт. на загальну суму 75726,67 фунтів стерлінгів; поставка від 16.07.2015 р. (митна декларація 102040000.2015.046160) на загальну суму 151641,94 фунтів стерлінгів; партія ТFВ054555 108mmх 24.20 mm. у кількості 18860,000 тис. шт. на суму 135414,80 фунтів стерлінгів; партія ТFВ052984 108mmх 24.20 mm, у кількості 2263,000 тис. шт. на суму 16227,14 фунтів стерлінгів.
Відповідно до п. 1.1 та п. 5.1 контракту продавець продав,а покупець купив товар - фільтропачки для виробництва сигарет згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного контракту, поставки товару здійснювалися на умовах DAP, Прилуки, Україна, склад покупця (Інкотермс 2010).
У травні-липні 2015 року після прибуття вказаних товарів на митну територію України позивач звернувся до Митного поста "Прилуки" Чернігівської митниці ДФС для здійснення митного оформлення імпорту та надав разом з митними деклараціями наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13.05.2013 з додатками № 11, 12, 13, 14; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за ідентичні товари; інші додаткові документи, що супроводжували поставку товару: міжнародні товарно-транспортні накладні, пакувальні листи, документи фітосанітарного та радіологічного контролю.
Крім того, по 5 поставці, відповідачем було запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визнання митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 МК України, а саме: відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та відповідно до п. 8 ч. З ст. 53 МК України, надати висновок про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару. На виконання вимог відповідача, позивачем було надано відповідні документи: прайс-лист від 17.06.2015 та експертний висновок № ПК-72 від 17.06.2015. Разом з тим, додатково до основних документів, вказаних в ч. 2 ст. 53 МК України, по всім поставкам (окрім п'ятої), керуючись ч. 6 ст. 53 МК України було подано прайс-листи, копії митних декларацій країни відправлення та експертні висновки № ПК-53 від 23.04.2015 р. та № ПК-72 від 17.06.2015.
Також, позивач по кожному випадку поставки отримав електронні повідомлення від відповідача, в яких повідомлялося про те, що з інформацією про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана. Такими причинами зазначено: наявна у електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить повної інформації про товари (усі поставки);в наявному у електронному вигляді прайс-листі відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру (усі поставки);наявний у електронному виді експертний висновок від 23.04.2015 № ПК-53 не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. При проведенні експертного дослідження експертом використовувалась цінова інформація з прайс-листа продавця, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості (поставки 1-4); в наявному у електронному виді експертному висновку від 23.04.2015 № ПК-53 ціна за одиницю виміру не відповідає ціні, заявленій у додатку № 12 до контракту від 05.06.2015 р. та інвойсі № 0000039555 від 08.06.2015 р. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості (поставка 5); в наявному у електронному вигляді прайс-листі відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру, ціна за одиницю виміру не відповідає ціні заявленій у додатку № 12 до контракту від 05.06.2015 р. та інвойсі від 08.06.2015 р., № 0000039555 (поставка 5); наявний у електронному виді експертний висновок від 17.06.2015 № ПК-72 не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. При проведенні експертного дослідження експертом використовувалась цінова інформація з прайс-листа продавця, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості (поставки 5-11). При проведені аналізу митних оформлень «Фільтропалички для виробництва сигарет, потрійні вугільні фільтропалички з повітряною камерою, країна походження Великобританія», імпортованих на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 20,75 дол. США/кг, МД № 102040000/2014/046803 від 07.11.2014 (усі поставки).
Дослідивши надані митниці документи, відповідачем були оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2015/05160; № 102040000/2015/05161; № 102040000/2015/05167; № 102040000/2015/05175; № 102040000/2015/05185; № 102040000/2015/05188; № 102040000/2015/05200; № 102040000/2015/05206; № 102040000/2015/05209; № 102040000/2015/05214; № 102040000/2015/05218, та ухвалені рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000156/1 від 18.05.2015; № 102040000/2015/000157/1 від 18.05.2015; № 102040000/2015/000163/1 від 26.05.2015; № 102040000/2015/000171/1 від 10.06.2015; № 102040000/2015/000182/1 від 17.06.2015; № 102040000/2015/000185/1 від 19.06.2015; № 102040000/2015/000198/1 від 02.07.2015; № 102040000/2015/000203/1 від 06.07.2015; № 102040000/2015/000206/1 від 08.07.2015; № 102040000/2015/000211/1 від 15.07.2015; № 102040000/2015/000215/1 від 16.07.2015, з визначенням митної вартості товару за резервним методом.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивачем була подана скарга до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 30.12.2014 та від 13.02.2015, однак відповідач не знайшов підстав для перегляду оскаржуваних рішень, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, а митним органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів щодо правомірності дій при витребувані додаткових документів та винесені оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару і карток відмови у митному оформлені товару.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стала підставою для коригування заявленої митної вартості ввезених товарів за резервним методом, оскільки надані позивачем документи не підтверджували задекларовану митну вартість товару.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно з приписами ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документ статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.
При цьому, в силу вимог ст. 55 Митного кодексу України у оскаржуваному рішенні повинна бути наведена інформація, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка і призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, проте такої інформації оскаржуване рішення не містить.
Водночас, незважаючи на те, що митний орган не обмежений у виборі додаткових документів, які ним можуть витребовуватися для підтвердження митної вартості товару, їх використання повинне узгоджуватися з правовою суттю правовідносин, які склалися між контрагентами договору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.
Таким чином, витребовуючи додаткові документи відповідач має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом, однак, відповідачем такого зроблено не було. Разом з тим, митний орган не зазначив, які саме обставини такі документи повинні підтвердити.
Зі змісту частин 1-5 статті 266 Митного кодексу України випливає, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6.) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, як це прямо зазначено у ч. 6 ст. 266 Митного Кодексу, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до статті 266 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
З матеріалів справи вбачається, що жодних таких консультацій митний орган з позивачем не проводив, а одразу виніс рішення за резервним методом.
Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів.
Однак, такий висновок відповідача є незаконним, оскільки згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
При цьому, відповідач не обґрунтував чому митна вартість товарів не може бути визначена шляхом попередніх п'яти методів.
Для митного оформлення товару для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту декларантом були подані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13 травня 2013 року з додатками № 11, 12, 13, 14; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом;повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за ідентичні товари; інші додаткові документи, що супроводжували поставку товару: міжнародні товарно-транспортні накладні, пакувальні листи, документи фітосанітарного та радіологічного контролю та додатково надано прайс-лист від 17.06.2015 та експертний висновок № ПК-72 від 17.06.2015.
Відповідачем зазначались зауваження до таких документів, як прайс-лист, експортні декларації та експертний висновок. Апелянт вважає, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості.
Щодо таких зауважень колегія суддів зазначає, що подання прайс-листу виробника товару (за його наявності) передбачено положеннями Митного кодексу України лише за письмовою вимогою митного органу про надання додаткових документів (п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України), однак така вимога від митного органу позивачу не направлялась. Керуючись ч. 3 ст. 53 МК України, подання декларантом прайс-листу виробника ставиться у залежність від його наявності у декларанта. Окрім того, відповідач у своїх рішеннях не обґрунтував, по яким причинам неможливо здійснити перевірку числових значень заявленої митної вартості на підставі наявних основних документів.
Право витребувати від декларанта додаткові документи виникає у митного органу лише за наявністю передбачених законом обставин, а саме, у випадку якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
З огляду на зазначене положення закону, розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом та міститись в основних документах, що підтверджують митну вартість.
Щодо зауважень до митних декларацій країни відправлення, які, згідно положень діючого Митного кодексу України, не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, відповідач зазначає, що такі документи містили не всю інформацію по товари та їх вартість. При цьому, як в оскаржуваних рішеннях відповідача, так і в апеляційній скарзі не вказано якої саме інформації про товар, що необхідна для перевірки числового значення митної вартості, не зазначено в митних деклараціях країни відправлення.
Відповідач, зазначивши, що документ містить «не всю інформацію про товар», мав довести та аргументувати які саме відомості відсутні та вплив таких відомостей на перевірку числових значень митної вартості.
Додатково поданий позивачем експертний висновок сам по собі не є підставою для визначення митної вартості товарів та приймається до уваги лише разом з основними документами, а тому зауваження до такого додаткового документу без зауважень до основних документів не можуть бути правомірною підставою коригування та відмови в митному оформленні.
Відповідач вказує, що зміст експертного висновку торгово-промислової палати, наданого позивачем самостійно, не відповідає положенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». Апелянт також наголошує, що позивач подав до митного оформлення експертний висновок, а не Звіт про оцінку майна, як того вимагає чинне законодавство.
Однак, положеннями як Митного кодексу України, так і інших нормативно-правових актів не передбачено подання декларантом для підтвердження митної вартості Звіту по оцінку майна. Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України.
Також, жодною нормою закону не заборонено декларанту самостійно подати до митного оформлення будь-який документ, який він вважає підтвердить додатково заявлену митну вартість. Таке право прямо передбачено ч. 6 ст. 53 МК України, яка гласить, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Статтею 53, як і іншими нормами Митного кодексу України не передбачено подання декларантом для підтвердження митної вартості та її складових такого документу як Звіт про оцінку майна. Відповідач, зазначаючи в апеляційній скарзі про необхідність подання саме цього документу, а також встановлюючи до експертного висновку спеціалізованої організації власні вимоги, які не передбачено митним законодавством, діяв з перевищенням повноважень та порушуючи принцип, закріплений статтею 19 Конституції України.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (в тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Тому, Чернігівська регіональна торгово-промислова палата є спеціалізованою організацією, яка має встановлені законом повноваження проводити експертизи вартості товарів.
При цьому, вимоги Національного стандарту, що є обов'язковими для суб'єктів оціночної діяльності, не є обов'язковими до експертних висновків, що готують спеціалізовані експертні організації. Посилання відповідача, у якості обґрунтування необхідності застосування до експертного висновку вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», на Постанову КМУ від 21.08.2014 № 358 «Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна» є безпідставними, адже даний нормативно- правовий акт стосується лише оцінки майна для цілей оподаткування, у випадках, коли така оцінка передбачена законом.
В даному випадку для визначення митної вартості чи сплати митних платежів законодавством не передбачена оцінка майна, а поданий додатково експертний висновок стосується лише підтвердження контрактних цін на товар.
Таким чином, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вбачається з матеріалів справи приймаючи оскаржувані рішення про визначення митної вартості товару та карток відмови митний орган посилався на цінову базу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів, а саме, що задекларована позивачем митна вартість товарів значною мірою відрізнялась від митної вартості товарів, ввезених на територію України за іншими угодами.
В свою чергу, відповідачем не було враховано, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.
Колегія суддів зазначає, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/35379/14 від 25.11.2015.
Більш того, колегія суддів зазначає, що за умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а12.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли відповідачу визначити митну вартість товару за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1 218 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено 22 вимоги немайнового характеру, отже, ставка судового збору за подачу позову становила: 26 796 грн. (1 218 грн. х 22)
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 29 475, 6 грн. (26 796 грн. х 110 %).
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 - без змін.
Стягнути з Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 29 475, 6 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 12.02.2016.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 55797658, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/3633/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: