Постанова № 55797372, 10.02.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року Справа № П/811/3446/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мирошниченка В.С., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Колега" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Колега" звернулось в суд з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 89):

-визнати неправомірною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС в Кіровоградській області від 17.11.2015 р. № НОМЕР_1 про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині стягнення недоїмки в сумі 10538,86 грн.;

-визначити неправомірним та скасувати рішення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС в Кіровоградській області від 04.08.2015 р. № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій в сумі 4869,32 грн.;

-визначити неправомірним та скасувати рішення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС в Кіровоградській області від 17.11.2015 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 400 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у звязку з мобілізацією ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правомірно не сплачували за них єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на час призову на військову службу.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 11415,11 грн. за період серпень 2013 по грудень 2014 року. Через відсутність порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації позивач не мав пільги щодо сплати єдиного внеску на час перевірки (а.с. 40 -41).

Сторони в судове засідання не зявились, надали клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 88, 95).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, розгляд справи проведений в порядку письмового провадження.

Суд дослідив подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, зясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дійшов наступних висновків.

Посадовою особою відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період 01.08.2011 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 262/11-26/22-00/20643651 від 04.08.2015 р. (а.с. 42-47).

За висновками акту перевірки, на думку відповідача, зокрема, є порушення:

-п.1 ч.1, ч.7 ст.7, п.5, п.7 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями в результаті чого занижено єдиного соціального внеску на загальну суму 11415,11 грн., в тому числі в розмірі 36,8% на суму 10452,42 грн. в тому числі по періодах: у серпні 2013 року - 427,35 грн., у грудні 2013 року - 184,37грн., у січні 2014 року - 240,96 грн., у серпні 2014 року - 4733,52 грн., у вересні 2014 року - 1218,29 грн., у жовтні 2014 року -1273,66 грн., у листопаді 2014 року - 1107,53 грн., у грудні 2014 року - 1266,74 грн., та в розмірі 3,6% на суму 962,69 грн., в тому числі по періодах: у січні 2014 року - 23,57 грн., у серпні 2014 року - 463,07 грн., у вересні 2014 року - 119,18 грн., у жовтні 2014 року - 124,60 грн., у листопаді 2014 року - 108,35 грн., у грудні 2014 року - 123,92 грн.

-п.168.4 ст.168, пп. а) п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями в зв'язку з неповним та несвоєчасним перерахуванням до бюджету військового збору.

На підставі акту перевірки, 04.08.2015 р. відповідачем винесено рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 5307,46 грн., а також 17.11.2015 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 400 грн. (а.с. 8-9).

Також, 17.11.2015 відповідачем виставлена позивачу вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0012911702 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 11415,11 грн. (а.с. 7).

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних рішень та вимоги стало заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 11415,11 грн., в тому числі в розмірі 36,8% на суму 10452,42 грн. в тому числі по періодах: у серпні 2013 року - 427,35 грн., у грудні 2013 року - 184,37грн., у січні 2014 року - 240,96 грн., у серпні 2014 року - 4733,52 грн., у вересні 2014 року - 1218,29 грн., у жовтні 2014 року -1273,66 грн., у листопаді 2014 року - 1107,53 грн., у грудні 2014 року - 1266,74 грн., та в розмірі 3,6% на суму 962,69 грн., в тому числі по періодах: у січні 2014 року - 23,57 грн., у серпні 2014 року - 463,07 грн., у вересні 2014 року - 119,18 грн., у жовтні 2014 року - 124,60 грн., у листопаді 2014 року - 108,35 грн., у грудні 2014 року - 123,92 грн.

До заниженої суму єдиного соціального внеску у розмірі 11415,11 грн., увійшли недоїмка зі сплати єдиного внеску співробітників позивача, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, за серпень 2013 року по ОСОБА_3 на суму 1161,29 грн., у грудні 2013 року по ОСОБА_4 на суму 501,0 грн., у січні 2014 року по ОСОБА_5 на суму 654,77 грн.

З 23.04.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно повідомлень Олександрійського обєднаного міського військового комісаріату Кіровоградської області, увільнені від роботи у звязку з призовом на військову службу під час мобілізації (а.с. 56-59).

За період квітень грудень 2014 року позивачем подано до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради звіти про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом ПП «Колега» (а.с. 60-68).

Відповідно до пп. 165.1.1 (и) п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення правовідносин) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 105 затверджено порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі за текстом Порядок).

Згідно п. 4 даного Порядку для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП України.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Постановою Кабінету Міністрів України № 911 від 04.11.2015 р. затверджені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. N 105, та встановлено, що дія постанови № 105 від 04.03.2015 року поширюється на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

З огляду на викладене, підприємство здійснює нарахування та виплату середньої заробітної плати працівникам, що мобілізовані, у строки встановлені ст. 115 Кодексу законів про працю України, після чого звертається до органу соціального захисту населення звіт про свої витрати, та кошти компенсуються за рахунок державного бюджету.

Таким чином, посилання відповідача на те, що не включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не нараховується ЄСВ лише на суми, що перераховані підприємству з бюджету є помилковими, оскільки ст. 165 Податковим кодексом України не встановлює таких обмежень, Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 105 встановлює обов'язок податкового агента сплатити працівнику суму коштів та не передбачає строків проведення компенсації таких коштів, а також те, що не своєчасне прийняття Порядку не повинно нести негативних наслідків для позивача при нарахуванні ЄСВ.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) ч.1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч.6 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у п. 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 ч.1 ст. 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у п. 1 ч.1 ст. 4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 даного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч.1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

З огляду на викладене ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виключає з розрахунку бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування середній заробіток працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.

Таким чином позивачем правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, не розраховувався єдиний соціальний внесок на заробітною платню ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції : за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого єдиного внеску.

Розрахунок несплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та застосованої штрафної санкції за відповідне донарахування

№ п/пПодатковий періодЗанижений фонд оплати праці (грн.)Сума несплаченого ЄСВ (грн.)Розмір штрафної санкції (грн.)1.Серпень 20131161,29427,35427,35*50%=213,682.Грудень 2013501,0184,37184,37*50%=92,193.Січень 2014654,77264,53264,53*50%=132,27 Всього 876,25438,14Таким чином, суд перевірив відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України рішення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС в Кіровоградській області від 17.11.2015 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 400 грн., рішення від 04.08.2015 р. № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в частині застосування штрафних санкцій в сумі 4869,32 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2015 р. № НОМЕР_1 про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині стягнення недоїмки в сумі 10538,86 грн., та дійшов висновку, що вони, в зазначених частинах, прийняті з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню, зазначених частинах.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір 1218 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС в Кіровоградській області від 17.11.2015 року № НОМЕР_1, якою приватному підприємству "Колега" донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього у розмірі 11415,11 грн., в частині стягнення недоїмки в сумі 10538,86 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС в Кіровоградській області від 04.08.2015 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску всього у розмірі 5307,46 грн., в частині застосування до приватного підприємства "Колега" штрафних санкцій в сумі 4869,32 грн.;

Визнати неправомірним та скасувати рішення Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС в Кіровоградській області від 17.11.2015 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до приватного підприємства "Колега" застосовані штрафні санкції в розмірі 400 грн.

Присудити приватному підприємству "Колега" (код ЄДРПОУ 20643651) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області у розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_8