ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/54359/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Білуги С.В.,
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" про визнання протиправною та скасування постанови,
встановила:
У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" звернулося до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 14.05.2015 за ВП №42631792.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що постановою державного виконавця від 21.03.2014 відкрито виконавче провадження ВП №42631792 щодо примусового виконання наказу від 26.02.2014 №910/19386/13, виданого Господарським судом міста Києва про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" передати Центральному депозитарію - Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", складений станом на 02.10.2013, в паперовій формі.
Відділом Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 14.05.2015 було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680 грн.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи справу в порядку адміністративного судочинства за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, зробили помилкові висновки, що вимоги позивача слід вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
За правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Оскільки у справі, що розглядається, суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.
Аналогічна правова позиція викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року справа №21-278а15.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" про визнання протиправною та скасування постанови- скасувати.
Провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" про визнання протиправною та скасування постанови - закрити.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній
Судове рішення № 55796875, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/10235/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: