Ухвала суду № 55796710, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/37219/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 року позов задоволено:

-визнано протиправною бездіяльність Рівненської обласної державної адмїністрації по неприйняттю рішення (розпорядження) про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 4,5000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1);

-зобов'язано Рівненську обласну державну адміністрацію в особі голови адміністрації прийняти рішення (розпорядження) про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 4,5000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, за ціною експертної грошової оцінки в сумі 503 550 (п'ятсот три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.;

-зобов'язано Рівненську обласну державну адміністрацію в особі голови адміністрації або уповноважений орган (особу) укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 4,5000 га із цільовим призначенням: «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під робничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням)», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, за ціною експертної грошової оцінки в сумі 503550 (п'ятсот три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.05. 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В письмових запереченнях, що надійшли на адресу Вищого адміністративного суду України, Рівненська обласна державна адміністрація просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об'єкти нерухомого майна: склад цукру (літ.Ш-1), будівля проф. БУМів (літ.Ц-2), розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» № 32026468, № 32024249 від 14.11.2011 року.

У грудні 2013 року позивач звернулася до відповідача за одержанням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу орієнтовною площею 4,5000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням).

Площа земельної ділянки, що проектувалась до відведення у власність шляхом викупу обґрунтована генпланом забудови, погодженим головним архітектором Рівненського району.

Розпорядженням відповідача № 111 від 14.04.2014 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу орієнтовною площею 4,5000 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), на території Шпанівської сільської ради Рівненського району.

На підставі розпорядження відповідача ліцензованою землевпорядною організацією ПП «Рівнеприватзем» розроблений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для передачі у власність шляхом викупу позивачу для зазначених цілей, який згідно вимог ст.186-1 Земельного кодексу України отримав погодження відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області (висновок № 805 від 02.07.2014), управління Держземагентства у Рівненському районі Рівненської області (висновок № 16.07.2014 №04-20/188).

За заявою позивача відомості про державну реєстрацію земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру із кадастровим номером НОМЕР_1, тобто відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр» вказана земельна ділянка сформована.

Вказаний проект землеустрою згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації, затвердженого начальником головного управління Держземагентства у Рівненській області від 20.08.2014 року за № 508 був оцінений позитивно як такий, що в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України.

Розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації за № 539 від 04.11.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки» позивачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) у власність шляхом викупу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), на території Шпанівської сільської ради Рівненського району.

На виконання вказаного розпорядження відповідача проведена експертна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, визначена одна з істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, ціна її продажу вартістю 503550 грн.00 коп. (звіт від 17.11.2014 року № 169, що отримав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації №781 від 27.11.2014).

01.12.2014 року позивач звернулася до відповідача з клопотанням про продаж земельної ділянки площею 4,5000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за ціною експертної грошової оцінки.

Листом № вих.1773/0/01-31/15 від 25.03.2015 року позивачу надано відповідь, згідно якої клопотання повернуто «без прийняття відповідного рішення». Відповідь мотивована тим, що загальна площа забудови земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача, складає лише 5,3% від загальної площі земельної ділянки та недостатнього обгрунтування доцільності відведення земельної ділянки для реконструкції будівель складу цукру та проф. БУМів під виробничу базу з виготовлення твердого біопалива з подальшим обслуговуванням), на території Шпанівської сільської ради Рівненського району.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач протиправно допустив бездіяльність, що полягає у неприйнятті рішення (розпорядження) про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що вирішення питання щодо продажу позивачу земельної ділянки є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на наступне.

Згідно з ст. 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Між тим, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд зосередив свою увагу на дискреційних повноваженнях відповідача щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до його компетенції, при цьому залишив поза увагою позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотання позивача про продаж і укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, не надавши зазначеним вимогам належної оцінки, тобто не встановив наявність чи відсутність з боку відповідача заявленої позивачем бездіяльності.

Оскільки зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, то прийняте апеляційним судом рішення не можна визнати законним і обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що скасувавши постанову суду першої інстанції, апеляційний суд ухвалив нове рішення в формі процесуального документу «ухвала». Разом з тим, відповідно до вимог частини 2 статті 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: