Ухвала суду № 55796575, 10.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2016 р. м. Київ К/800/32632/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до начальника Олександрійського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Дьяченка Сергія Юрійовича (далі - начальник Олександрійського УМВС України в Кіровоградській області Дьяченко С.Ю.) про визнання дій неправомірними,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И ЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому, з врахуванням уточнень, просив: визнати неправомірними дії начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка С.Ю. щодо складання, підписання, реєстрації та направлення офіційного запиту від 3 січня 2015 року за вих. №23/8 з проханням надати інформацію про стан здоров'я ОСОБА_2, 1982 року народження, до головного лікаря Комунального закладу Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області у зв'язку з проведенням службового розслідування; визнати неправомірними дії начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка С.Ю. щодо незаконного збору персональних даних та конфіденційної інформації відносно оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_2, 1982 року народження.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що листом від 3 січня 2015 року №23/8 начальник Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченко С.Ю. зернувся до головного лікаря Комунального закладу Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області у зв'язку з проведенням службового розслідування просив надати інформацію про стан здоров'я ОСОБА_4, 1985 року народження, ОСОБА_2, 1982 року народження, та орієнтовні терміни їх непрацездатності.

Листом від 8 січня 2015 року №25 головним лікарем Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області Гарагулею В. повідомлено, що оперуповноважений в особливо важливих справах відділу БМОЗГ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходиться на амбулаторному лікуванні з 25 грудня 2014 року з зазначенням діагнозу позивача.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що інформація про стан здоров'я позивача належить до конфіденційної інформації, крім суб'єктів владних повноважень. Також зазначив, що начальник Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, тому має право доступу до конфіденційної інформації.

Натомість, суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходив з інших мотивів, а саме, що матеріали службової перевірки складені відповідно до норм Дисциплінарного статуту ОВС України та відповідачем доведено правомірність вчинення дій з проведення службового розслідування відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте позивач оскаржує дії начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області щодо незаконного збору персональних даних та конфіденційної інформації та складання, підписання, реєстрації та направлення офіційного запиту від 3 січня 2015 року за вих. №23/8 до головного лікаря комунального закладу Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області щодо надання інформації про стан його здоров'я.

Судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивача щодо того, що позивач не входить до штату Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області та підпорядковується УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області.

Крім того, суд першої інстанції встановивши, що Дьяченко С.Ю. у запиті від 3 січня 2015 року за вих. №23/8 підпис не ставив, не вирішив питання щодо заміни належного відповідача у справі, всупереч вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом апеляційної інстанції даним обставинам не було надано оцінки.

Вказані обставини в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій досліджені не були, а тому висновки судів про відмову в задоволенні позову не можна визнати обгрунтованими.

Частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб