Ухвала суду № 55796413, 11.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 рокусправа № 808/3057/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі № 808/3057/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 08 червня 2015 року звернулася до суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі відповідач-1), Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач-2), Головного управління державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі відповідач-3), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України, підписаний головою комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів від 06 травня 2015 року № 487-0 «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді заступника начальника - начальника Новомиколаївського відділення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління державної фіскальної служби у Запорізькій області;

- скасувати Наказ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 09.07.2015 № 33-ф «Про скасування премії ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень 2015 року»;

- стягнути з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління державної фіскальної служби у Запорізькій області на користь ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25 377,30 грн. (двадцять п'ять тисяч триста сімдесят сім гривень 30 коп.);

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді заступника начальника - начальника Новомиколаївського відділення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління державної фіскальної служби у Запорізькій області та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Позов обґрунтовано тим, що підстави для звільнення вказані в наказі про звільнення та в записі в трудовій книжці - відрізняються. Так, згідно з наказом № 487-о позивача звільнено на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із зміною структури, штатного розпису та скороченням штатної чисельності. В свою чергу, згідно з записом у трудовій книжці, звільнення відбулося згідно пункту 1 статті 40 КЗпП, у зв'язку з реорганізацією Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, зміною істотних умов праці. Позивач вважає, що підстави для її звільнення, а саме реорганізація Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області та скорочення штатної чисельності працівників є необґрунтованими, оскільки внаслідок реорганізації не відбулося скорочення посади, яку займала позивач. Запропоновані позивачу інші посади не відповідали кваліфікації позивача та є не рівнозначними тій посаді, яку займала позивач. Вказує, що наказ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 09.07.2015 року № 33-ф «Про скасування премії ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень 2015 року» є протиправним та таким, що впливає на розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 06.05.2015 року № 487-о «Про звільнення ОСОБА_1» та поновив позивача на посаді заступника начальника - начальника Новомиколаївського відділення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області з 07.05.2015 року;

стягнув з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23109,25 грн. (двадцять три тисячі сто дев'ять гривень 25 коп.);

у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника Новомиколаївського відділення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області та в частині стягнення з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління державної фіскальної служби у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4219,92 грн. (чотири тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 92 коп.) звернуто до негайного виконання.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що внаслідок реорганізації Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів шляхом приєднання її до Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС відбулися зміни в організації виробництва і праці, відбулося скорочення чисельності або штату працівників. Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору, при реорганізації установ не відбулося скорочення чисельності або штату працівників, зміни в організації виробництва і праці не відбулися, враховуючи позицію Верховного Суду України, суд зробив висновок щодо неправомірності звільнення позивача із займаної посади. Разом з цим, суд першої інстанції зробив висновок щодо безпідставності позовних вимог про скасування наказу ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 09.07.2015 № 33-ф «Про скасування премії ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень 2015 року», оскільки позивачу за лютий, березень, квітень 2015 року премії взагалі не нараховувалися.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги того, що позивач відмовилась від всіх запропонованих посад, зокрема і від рівнозначної посади яку вона обіймала до реорганізації. При цьому, як зазначає відповідач-2, вимогами КЗпП не встановлено обвязку керівника підприємства, установи, організації щодо запропонування працівникові такої ж самої посади, яку він обіймав до реорганізації. Крім того, в доводах апеляційної скарги відповідач-2 вказує на те, що до позивача у 2014 році застосовувалися заходи дисциплінарного впливу та позивач характеризується як особа, яка використовувала в своїй діяльності стиль керівництва, принижувала людську гідність підлеглих, що часто ставало причиною плинності кадрів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачів яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення позивача та її представника які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач обіймала посаду заступника начальника начальника Новомиколаївського відділення Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

08.12.2014 року Міністерством доходів і зборів України видано наказ № 50кр «Про попередження працівників», яким доручено члену комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Запорізькій області, начальнику управління персоналу ОСОБА_2 попередити працівників, в тому числі й позивача, про наступні зміни в організації виробництва і праці, що відбудуться внаслідок реорганізації територіальних органів Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, скорочення штату працівників та можливе вивільнення згідно з чинним законодавством (а.с.51-52).

ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення 19.12.2014 року, 18.02.2015 року, 02.03.2015 року, 02.04.2015 року, 10.04.2015 року (а.с.88-89, 92).

Позивачу запропоновано переведення на посади: заступника начальника начальника Кам'янсько-Дніпровського відділення Енергодарської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, завідувача сектору погашення заборгованостей Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, завідувача сектору інфраструктури Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, головного державного ревізора-інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб (напрямок роботи адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, головного державного ревізора-інспектора відділу податкового аудиту Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, головного державного інспектора Новомиколаївського відділення Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, головного державного інспектора сектору комунікацій Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, головного державного ревізора-інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб (напрямок роботи контрольно-перевірочна робота) Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (а.с.90, 91, 93-99). Від запропонованих посад позивач відмовилася.

Начальник Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернувся до в.о. голови первинної профспілкової організації Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_3 із поданням про надання згоди на звільнення заступника начальника - начальника Новомиколаївського відділення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.15).

Профспілкова організація повідомила, що надання згоди на звільнення позивача з посади за п.1 ст.40 КЗпП України, з зв'язку з реорганізацією, зміною істотних умов праці та відмовою від переведення на іншу роботу вважати неоднозначним (а.с.16, 100, 101).

06.05.2015 року Міністерством доходів і зборів видано наказ № 487-о «Про звільнення ОСОБА_1В.», яким позивача 06.05.2015 року звільнено з посади заступника-начальника начальника Новомиколаївського відділення Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у звязку із зміною структури, штатного розпису та скороченням штатної чисельності, п. 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою середньомісячної заробітної плати (а.с.102).

09.07.2015 року Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області видано наказ № 33-ф «Про скасування премії ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень 2015 року» (а.с.186-187).

Скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення її на посаді є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 КЗпП зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Тимчасового положення про Новомиколаївське відділення Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області та Положення про Новомиколаївське відділення Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області основні завдання і функції обох органів співпадають, принципи діяльності, цілі та завдання залишились ті ж самі, функції заступника начальника начальника відділення не змінилися (а.с.115-155).

Скорочення чисельності та штату працівників не відбулося (у Вільнянській ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області збереглося 47 штатних одиниць, тобто така ж сама кількість, як і в Вільнянській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області згідно з наказом від 30.04.2014 року № 270).

Крім того, у структурі Вільнянської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області збереглася посада заступника начальника начальника Новомиколаївського відділення, яка на дату розгляду справи є вакантна.

Слід зазначити й про те, що відповідачем-2 не надано доказів на підтвердження того, що внаслідок реорганізації Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів шляхом приєднання її до Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС відбулися зміни в організації виробництва і праці, відбулося скорочення чисельності або штату працівників.

Враховуючи те, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору, при реорганізації установ не відбулося скорочення чисельності або штату працівників, зміни в організації виробництва і праці не відбулися, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність звільнення позивача із займаної посади. А відтак, наказ № 487-о від 06.05.2015 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача-2 викладені в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що позивач відмовилась від всіх запропонованих посад, зокрема і від рівнозначної посади яку вона обіймала до реорганізації, оскільки, враховуючи, відсутність юридичного факту, зокрема, змін в організації виробництва і праці новоствореного органу, який є підставою для звільнення працівника за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, трудовий договір у відповідності до положень частин другої та третьої статті 36 КЗпП продовжує свою дію, а отже і підстав для надання згоди позивачем на зайняття однієї із запропонованих посад не було.

Слід зазначити й про те, що застосовування до позивача у 2014 році заходів дисциплінарного впливу та посередня характеристика не можуть слугувати підставою підтвердження законності звільнення позивача з займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП.

Частиною першою статті 235 КЗпП передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у звязку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, згідно з нормами чинного законодавства поновлення повинно здійснюватись на тій посаді та в тій організації, з якої позивача було звільнено. Працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був туди переведений в установленому порядку. Суд не може перебирати на себе повноваження органу по працевлаштуванню.

А відтак, вимога позивача про необхідність поновлення її у Новомиколаївське відділення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на посаді заступника начальника начальника відділення не є обґрунтованою.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника начальника Новомиколаївського відділення Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, оскільки таке поновлення необхідне для повного захисту прав позивача.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У звязку із тим, що суд дійшов висновку про протиправність наказу про звільнення позивача, позивач підлягає поновленню на попередній посаді з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу.

З наявної в матеріалах справи довідки про середню заробітну плату позивача вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 200 грн. 95 коп., середньомісячна заробітна плата складає 4219,92 грн. (а.с.108).

Враховуючи, що на час вимушеного прогулу позивача (з 07.05.2015 року по 21.10.2015 року) припадає 115 робочих днів, а відтак, розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу складає: 115 днів х 200 грн. 95 коп. = 23109,25 грн.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі № 808/3057/15 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 12 лютого 2016 року.

Головуючий:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун

Суддя:О.М. Панченко