Постанова № 55796383, 09.02.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/11/16-а

11 год. 22 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець Х.В.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) винести рішення, яким визнати неправомірними дії Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області ОСОБА_2 щодо відмови у надані витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки з кадастровими номерами:7322583200:02:001:0238, 7322583200:02:001:0237, 7322583200:02:002:0235, 7322583200:02:001:0238, зобовязати Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області ОСОБА_2 надати відомості з Державного земельного кадастру у ЦНАПі Кіцманської районної державної адміністрації на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7322583200:02:001:0238, 7322583200:02:001:0237, 7322583200:02:002:0235.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при замовленні відомостей на офіційному сайті Держгеокадастру за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру ввів персональні дані стосовно своєї особи, реквізити паспорта, електронну пошту, кадастрові номери запитуваних земельних ділянок та місцезнаходження Центру надання адміністративних послуг, у якому бажав отримати витяг. Як стверджує позивач, керуючись принципом екстериторіальності, відповідно до якого пріоритетне право вибору Центру надання адміністративних послуг належить йому, він замовив отримання Витягів у Центрі надання адміністративних послуг Кельменецької районної державної адміністрації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7322088400:01:003:0025 за заявою ЗВ-9900199582015, у Центрі надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7322583200:02:001:0238 за заявою ЗВ-9900215822015 та у Центрі надання адміністративних послуг Кіцманської районної державної адміністрації щодо земельних ділянок з кадастровим номером 7322583200:02:001:0238 за заявою ЗВ-9900215822015, 7322583200:02:001:0237 за заявою ЗВ-9900215822015 та 7322583200:02:001:0235 за заявою ЗВ-9900191432015. За вказані запити позивач оплатив пять онлайн замовлень витягів по 53 гривні. Та за комісію банку по 0,97 гривень.

У Центрі надання адміністративних послуг Кельменецької районної державної адміністрації позивач отримав витяг НВ-7301230162015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7322088400:01:003:0025 за заявою ЗВ-9900199582015.

Позивач зазначає, що у Центрі надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації йому було відмовлено у надані замовленого витягу, з тих підстав, що заяву на отримання витягу було виконано державним кадастровим реєстратором Відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області. Позивач вважає, що у такий спосіб відповідач обмежив дієздатність кадастрових реєстраторів Держгеокадастру у Вижницькому районі.

У Центрі надання адміністративних послуг Кіцманської районної державної адміністрації на заяви, які були оформлені та оплачені на сайті Державного земельного кадастру, позивач зазначає, що отримав відмову у надані запитуваних відомостей. Таким чином, позивач стверджує, що даною відмовою було обмежено його цивільну дієздатність та порушено права третіх осіб щодо законного набуття, користування, володіння комунальною або державною власністю.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав наведених у позові.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях. Відповідач зазначає, що оскаржувана відмова ґрунтується на тому, що позивач замовив витяги з Державного земельного кадастру на ділянки, які не належать йому на праві власності або користуванні, відомості про доручення від користувача чи власника він не зазначив, що є порушенням норм чинного законодавства. Відповідач звертає увагу, що позивач замовив витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку по кадастровому номеру 7322583200:02:001:0238 одночасно у Центрі надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації та у Центрі надання адміністративних послуг Кіцманської районної державної адміністрації, вказав документ на земельну ділянку державний акт, однак за цим кадастровим номером є зареєстрований договір оренди, орендарем якого є ОСОБА_3. По кадастровому номеру 7322583200:02:001:0237 вказав документ на земельну ділянку державний акт, однак за цим кадастровим номером є зареєстрований договір оренди, орендарем якого є ОСОБА_3. По кадастровому номеру 7322583200:02:001:0235 власником земельної ділянки є ОСОБА_4.

Відповідач зазначив, що зі змісту позовної заяви не вбачається ні суті порушень, ні обставин та доказів, що їх підтверджують, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачем через веб-ресурс Державного земельного кадастру в період з 13.10.2015 р. по 23.10.2015 р. було замовлено Витяги у Центрі надання адміністративних послуг Кельменецької районної державної адміністрації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7322088400:01:003:0025 за заявою ЗВ-9900199582015, у Центрі надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації витяг щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7322583200:02:001:0238 за заявою ЗВ-9900215822015, у Центрі надання адміністративних послуг Кіцманської районної державної адміністрації витяг щодо земельних ділянок з кадастровим номером 7322583200:02:001:0238 за заявою ЗВ-9900215822015, 7322583200:02:001:0237 за заявою ЗВ-9900215822015 та 7322583200:02:001:0235 за заявою ЗВ-9900191432015. Після опрацювання зазначених заяв, позивачу було запропоновано звернутись до обраних ним Центрів надання адміністративних послуг щодо отримання їх результатів. (а.с. 6-10).

Згідно повідомлень Державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області №РВ-7300088942015, №РВ-7300088982015, №РВ-7300088992015 та №РВ-7300089002015 ОСОБА_1 відмовлено у надані відомостей з Державного земельного кадастру, у звязку з тим, що із заявою звернулася особа, яка не може бути заявником відповідно до порядку ведення Державного земельного кадастру. (а.с. 11-14).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобовязаний перевірити дотримання субєктом владних повноважень вказаних критеріїв при прийнятті оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року N 3613-VI (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п.2 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п.3 Порядку № 1051 Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. Документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У відповідності до положень ч.1 ст. 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про:

а) межі адміністративно-територіальних одиниць;

б) кадастрові номери земельних ділянок;

в) межі земельних ділянок;

г) цільове призначення земельних ділянок;

ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права);

д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок;

е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель;

є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок;

ж) земельні угіддя;

з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру;

і) бонітування ґрунтів;

ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 30 «Про Державний земельний кадастр» відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав одночасно з державною реєстрацією речового права на земельну ділянку надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, зокрема інформацію про: а) суб'єкта права власності на земельну ділянку: б) суб'єкта речового права на земельну ділянку: в) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій); г) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Згідно ч. 3-5 ст. 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр» технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації, яка відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.

Перегляд, копіювання та роздрукування інформації, зазначеної у пункті "ї" частини першої цієї статті (відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів)), здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, за заявою суб'єкта речового права на земельну ділянку зобов'язаний надати йому інформацію про осіб, які отримали доступ до інформації про цього суб'єкта в Державному земельному кадастрі.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 162 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17 жовтня 2012 р. № 1051 відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

- витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

- довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Пунктом 5 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи, за умови їх ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи; органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою, встановленою порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника).

Суд звертає увагу позивача, що дійсно в ст. 38 «Про Державний земельний кадастр» були внесені зміни, згідно яких на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, в тому числі, фізичні та юридичні особи, за умови їх ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Однак, суд зазначає, що вказані зміни не вплинули на порядок звернення відповідних осіб на отримання відомостей Державного земельного кадастру та на підстави відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, визначені п. 7 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» .

Так, п. 7 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 177 Порядку N 1051 визначено, що у разі звернення за отриманням витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру заявник пред'являє Державному кадастровому реєстратору паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі звернення уповноваженої ним особи - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені заявника.

Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо:

- у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

- із заявою звернулася неналежна особа;

- документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Згідно частини 8 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» право на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них мають:

- щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на цю земельну ділянку;

- щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору в тому числі документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). Однією із підстави для відмови в отриманні відомостей із Державного земельного кадастру є те, що із заявою звернулась неналежна особа.

Проте, що стосується витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, то частиною 8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Частиною 7 ст. 29 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, органом, що здійснив їх внесення, заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Частиною 4 ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Як вбачається з аналізу зазначених норм законодавства, витяг з Державного земельного кадастру видається щодо конкретної земельної ділянки, із зазначенням персональних даних про власника чи користувача даної ділянки, а тому суд вважає, що зазначені відомості носять інформацію приватного характеру, яку без згоди власника чи користувача відповідач не вправі надавати.

Також слід відмітити, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг" 10.12.2015 року № 888-VIII, які набрали чинності з 29.12.2015 року внесено зміни в тому числі і до п. ї) ч.1 ст. 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме: "На офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Вказані зміни чітко визначили, які відомості щодо власника чи користувача земельної ділянки не можуть бути оприлюднені з Державного земельного кадастру.

Як встановлено судом, позивач замовив витяги з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок №РВ-7300088942015, №РВ-7300088982015, №РВ-7300088992015 та №РВ-7300089002015, які не належать йому на праві власності чи користування без доручення власників чи користувачів. Таким чином, суд вважає, що позивач обрав невірний спосіб отримання відомостей щодо земельних ділянок, які йому не належить, замовивши витяг з Державного земельного кадастру.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у надані витягів з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок 7322583200:02:001:0238, 7322583200:02:001:0237 та 7322583200:02:001:0235, діяв у спосіб та у відповідності з нормами чинного законодавства.

Згідно пп. 1, 8 п. 9 Порядку N 1051 до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про: землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах районів у м. Києві та м. Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах; обмеження у використанні земель; надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки позивач замовив двічі витяг з Державного земельного кадастру з однаковим зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки №7322583200:02:001:0238, яка розташована в адміністративних одиницях Кіцманського району Чернівецької області, у Центрі надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації та у Центрі надання адміністративних послуг Кіцманської районної державної адміністрації, то відповідач правомірно опрацював обидва електронні запити позивача щодо зазначеної ділянки та надав вмотивовану відповідь.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідачем доведено правомірність вчинених дій.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Державним кадастровим реєстратором Відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області доведено правомірність вчинених дій та прийнятих рішень.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 12 лютого 2016 р.