Ухвала суду № 55794902, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року м. Київ К/800/15931/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ТОВ "Дунайбункер" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі № 815/4637/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайбункер" до Ізмаїльської міської ради, Відділу Держземагентства у м. Ізмаїлі Одеської області про визнання протиправними дії та зобов'язання видати витяг, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними дій в частині застосування коефіцієнту у розмір "2,5" при формуванні витягу від 24 квітня 2014 року з технічної документації з нормативної оцінки земельної ділянки по договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року площею 2,3881 га, яка знаходиться у м. Ізмаїл по вул. Нахімова, 258 (договір зареєстрований 22 листопада 2004 року за №030450700001); зобов'язання видати витяг з технічної документації про нормативну оцінку орендованої земельної ділянки площею 2,3881 га, яка знаходиться у м Ізмаїл по вул. Нахімова, 258 (договір зареєстрований 22 листопада 2004 року за №030450700001) із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки "1".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15.01.2004 року між Ізмаїльською міською радою та ТОВ «Дунайбункер» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3881 га, яка знаходиться у м. Ізмаїл по вул. Нахімова, 258 для експлуатації адміністративного приміщення ремонтних майстерень і відстою маломірних суден. Даний договір укладений на підставі рішення Ізмаїльської міської ради за №738-ІV від 17.09.2014 року. В п.13 договору зазначено «земельна ділянка передається в оренду для експлуатації адміністративного приміщення ремонтних майстерень та відстою маломірних суден». Проте, як зазначає позивач всупереч рішенню сесії та п. 13 договору та нормативним документам класифікації видів цільового призначення земель, в п. 14 договору вказано «цільове призначення земельної ділянки - землі комерційної діяльності». Таким чином, Ізмаїльська міська рада та відділ Держземагенства у м.Ізмаїл головного управління в Одеській області, застосувавши до земельної ділянки позивача цільове призначення - «землі іншої комерційної діяльності» і коефіцієнт 2,5, замість функціонального коефіцієнту використання земельної ділянки - 1 та встановивши нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 12170951,65 грн. діяли у спосіб, який не передбачений законом для даного органу місцевого самоврядування та відділу Держземагенства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відділу Держземагенства у м.Ізмаїл головного управління в Одеській області щодо застосування коефіценту у розмірі 2,5 при формуванні витягу від 24.04.2014р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою: м.Ізмаїл вул. Нахімова 258 кадастровий номер 5110600000:01:048:0026. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2014р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

На постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайбункер", в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Ізмаїльською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Дунайбункер" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року (зареєстрований в Одеській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 22 листопада 2004 року за №030450700001), згідно п.1 якого орендодавець на підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 17 вересня 2004 року №738-VІ надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в м. Ізмаїлі по вул. Нахімова, 258.

Відповідно до п.2 вказаного договору в оренду передається земельна ділянка площею 2,3881 га нормативно грошовою вартістю 864 253 грн. У п.8 вказаного договору вказано, що орендна плата вносить орендарем в розмірі 1,2% від грошової оцінки землі в рік з щорічним збільшенням на 0,05%. В п.13 договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації адміністративного приміщення, ремонтних майстерень і відстою маломірних суден. Згідно п.14 договору цільове призначення земельної ділянки - землі комерційної діяльності.

У витягу з технічної документації датованому 24 квітня 2014 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5110600000:01:048:0026 "для експлуатації адміністративного приміщення, ремонтних майстерень і відстою суден" даному відділу Держземагенства у м. Ізмаїлі Одеської області на запит Ізмаїльської міської ради зазначена нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки у сумі 12 170 951,65 грн, та визначений коефіцієнт функціонального використання, - Кф, земельної ділянки що дорівнював "2,5".

Вважаючи такі дії неправомірними позивач і звернулись з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно був визначений коефіцієнт "2,5", а не "1", оскільки землі позивача не відносяться до земель комерційної діяльності, а відносяться до земель транспорту, та основним видом діяльності позивача є "вантажний річковий транспорт.

Натомість скасовуючи рішення суду першої інтонації та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок під час укладання договору оренди визначався між сторонами як для земель комерційного використання за коефіцієнтом "2,5".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Земельного Кодексу України - землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 201 Земельного Кодексу України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення, грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Згідно ч.5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" - нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також може проводитися на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку статті 15 даного Закону.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27 січня 2006 року. Розділом 3 вказаного Порядку закріплена нормативна грошова оцінка земель населених пунктів. В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, та становить: - для категорії земель за функцією використання - землі житлової забудови (склад категорії земель - землі індивідуального житлового будівництва і господарських будівель, землі малоповерхової і багатоповерхової не садибної забудови, землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами) Кф = 1,0; землі промисловості - Кф = 1,2; землі комерційного використання Кф = 2,5; інші землі, до яких за функцією використання віднесено - землі зайняті поточним будівництвом та землі, відведені під майбутнє будівництво Кф = 0,5.

До складу категорії земель комерційного використання відносяться: землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; землі готелів та ресторанів; землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо).

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України №377 від 05 листопада 1998 року, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Як вбачається з матеріалів справи, видами діяльності (ЗКГНГ) ТОВ "Дунайбункер" є оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації та автомобільне господарство. Також, видами діяльності (КВЕД) є оптова торгівля паливом, діяльність автомобільного вантажного транспорту, інші автомобільні пасажирські перевезення, роздрібна торгівля пальним, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Окрім цього, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 27 червня 2014 року (а.с.15), цільове призначення вказаної земельної ділянки є секція J, а саме землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За умовами укладеного з Ізмаїльською міською радою договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року позивач отримав земельну ділянку загальною площею 2,3881 га для експлуатації адміністративного приміщення, ремонтних майстерень і відстою маломірних суден, цільове призначення якої є комерційна діяльність.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок під час укладання договору оренди визначався між сторонами як для земель комерційного використання за коефіцієнтом "2,5".

Крім того, відповідно до висновку державної землевпорядної експертизи Державного комітету України по земельних ресурсах №3617 від 25 серпня 2004 року поданий на державну землевпорядну експертизу проект відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Дунайбункер" для експлуатації адміністративного будинку, ремонтних майстерень та відстою маломірних суден відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів і оцінюється позитивно.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться в оренді позивача є "землі транспорту та зв'язку", а отже необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання "1,0", оскільки, на час складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, основні види господарської діяльності позивача передбачали отримання прибутку, тобто орендована земельна ділянка для експлуатації адміністративного приміщення, ремонтних майстерень і відстою маломірних суден використовується підприємством для комерційних цілей.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайбункер" відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: