Ухвала суду № 55794824, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/1210/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014

у справі № 810/975/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 №0000112203.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань з питань достовірності та законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, складено акт від 06.12.2013 № 979/10-07-22-03-12/33870540, в якому встановлені, зокрема, порушення вимог п. 201.11 ст. 201, п. п. 198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, 14.01.2014 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000112203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 648 484,00 грн.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівельна Українська Спілка», TOB «Маєток-Будівництво», ТОВ «Маєток-Сервіс», ТОВ «Євро-Склад», ТОВ «Амадео», ТОВ «Рубіж», ПП «Квадро-Альянс», ДП «Служба ремонту», ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка», Корпорація «Галтрансрембуд» та ПАТ «Львівобленерго», на виконання умов договорів підряду, надання послуг, суборенди та купівлі-продажу, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, наявними в матеріалах справи копіями договорів, податковими та видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку.

Також, згідно первинних бухгалтерських документів, встановлено, що у перевіряємому періоді у позивача були договірні взаємовідносини з ПП «ОСВ Сервіс» та ПАТ «Київобленерго», реальність здійснення яких підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізуючи наведені норми, судами вірно зазначено, що за підприємством зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, а саме в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Як встановлено судами, позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року задекларовано розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1 634 060,00 грн., а рядок 23 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) позивачем не заповнювався.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 у справі № 810/6886/13-а задоволено позов ТОВ «Будівельна Українська Спілка» та зазначено, що висновки відповідача щодо відсутності у позивача права на відображення від'ємного значення податку на додану вартість за 2010-2013 роки є необґрунтованими. Тобто, період, що досліджувався у спірному акті перевірки, вже був предметом судового розгляду справи, рішення у якій набрало законної сили.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000112203.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль