Ухвала суду № 55794773, 10.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року м. Київ К/800/42918/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Швеця В.В.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справі

за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» (далі - ВАТ «Тернопільобленерго») до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови,

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ВАТ «Тернопільобленерго» звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконаня рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 травня 2015 року ВП №13536536 про стягнення з ВАТ «Терпнопільобленерго» виконавчого збору у розмірі 9327 249 грн 43 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу Державнох виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 травня 2015 року ВП №13536536 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року залишено без руху, оскільки відповідачем не було додано документ про сплату судового збору.

Відповідачем на виконання вказаної ухвали суду апеляційної інстанції надіслано документ про сплату судового збору у розмірі 36 грн 54 коп.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернуто, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено не в повному обсязі. В оскарженій ухвалі вказано, що позовні вимоги мають майновий характер.

У касаційній скарзі Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції статті 4 Закону України "Про судовий збір", просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду. Зазначає, що даний спір має немайновий характер.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VІ передбачено, що за подання до адміністративного суду позову: майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону (в редакції, чинній на момент винесення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення) за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги залежить від визначення характеру адміністративного позову як майнового або немайнового.

За приписами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, звернення до суду з вимогою про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України, викладеній в ухвалі від 17 квітня 2015 року №21-547а15.

Враховуючи те, що предметом даного спору є постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про майновий характер заявлених вимог та необхідність справляння з них судового збору за відповідними ставками.

Оскільки відповідач не додав до апеляційної скарги документ про сплату судового збору в повному обсязі, як за вимоги майнового характеру, тому суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального законодавства при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги, тому підстав для скасування ухвали судді колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.В. Швець

І.В. Штульман