Ухвала суду № 55794734, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2016 р. м. Київ К/800/23731/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Бившева Л.І. Маринчак Н.Є.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 р.

у справі № 820/1286/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій незаконними

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, Західна ОДПІ) про визнання дій незаконними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним державним ревізором-інспектором Батенко Р.В. було складено доповідну записку №193 від 22.10.2014 року, в якій було зазначено, що 22.10.2014 р. відповідно до наказу про проведення планової перевірки позивача та виданих на підставі цього направлень, перевіряючими було здійснено вихід за податковою адресою позивача для ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та з'ясування місця подальшого проведення перевірки. Позивач відмовився отримувати направлення, в зв'язку з тим, що Батенко Р.В. не пред'явив службове посвідчення. Службове посвідчення не було пред'явлено з тих причин, що воно було вилучене відділом персоналу Західної ОДПІ м. Харкова.

З метою якісного виконання планової перевірки позивача та в зв'язку з не допуском до проведення перевірки головного державного ревізора-інспектора Батенко Р.В. 23.10.2014 р. було прийнято наказ №2325, яким було змінено склад перевіряючих, а саме замість головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб залучено заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб.

У зв'язку з вищевикладеним, в.о. начальником Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області 23.10.2015 р. було видано направлення на перевірку № 1903 на заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб.

У відповідності до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, лише дотримання вищевказаних приписів може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що суди попередніх інстанцій не з'ясували дату вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу копії наказу про проведення документальної планової перевірки.

Також колегія суддів зазначає про відсутність в матеріалах справи оригіналу наказу Західної ОДПІ від 23.10.2014 р. «Про зміну складу перевіряючих для проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_4.», а копія вказаного наказу, яка є в матеріалах справи, не завірена належним чином.

Крім того, враховуючи те, що податковим органом здійснено адміністративний арешт майна позивача на підставі рішення в.о. начальника Західної ОДПІ від 29.10.2014 р., застосованого в результаті недопущення до перевірки податківців, колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зауважити, що судам попередніх інтенцій необхідно з'ясувати, чи порушені права ФОП ОСОБА_4 за результатами вищевказаних дій податкового органу.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 р. скасувати.

3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Л.І. Бившева

Н.Є. Маринчак