Ухвала суду № 55794419, 03.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2016 р. м. Київ К/800/11534/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі № 6/157-3374 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" (далі - ТОВ "Стар Софт") звернулось в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0008162305/025504 від 10 квітня 2008 року.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 02 серпня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року постанову господарського суду скасовано та прийнято нову, якою у позові задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що згідно з направленням №003295 від 14 березня 2008 року, виданим Тернопільською ОДПІ, 14-26 березня 2008 року посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Стар Софт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року, про що 31 березня 2008 року податковим органом складено акт за №3708/23-02/21133679.

Відповідно до акту, позивачем не надано для перевірки первинні бухгалтерські документи, що підтверджують понесення товариством валових витрат на загальну суму 1 245 044,00 грн. у т.ч. 121 674,00 грн. витрат на оплату праці, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування.

За наслідками перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(далі Закон №283/97), а саме, позивачем зайво віднесено до валових витрат 1 245 044,00 грн., внаслідок чого ним занижено податок на прибуток на суму 311 261,00 грн. ( у т.ч. за півріччя 2004 р. на суму 21875 грн.; за 9 міс. 2004 р. на 29675 грн.; за 2004р. на 28450 грн.; за 1 кв. 2005р. на 52547 грн.; за півріччя 2005р. на 36740 грн.; за 9 міс. 2005р. на 23267 грн.; за 2005 р. на 169425 грн.; за 1 кв. 2006р. на 27554 грн.; за півріччя 2006р. на 20228 грн.; за 9 міс. 2006р. на 50866 грн.; за 2006 на 85911 грн.; за 1 кв. 2007р. на 27475 грн.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0008162305/0/25504 від 10 квітня 2008 року, яким платнику визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 424 216,00 грн. (в т.ч. 282 811,00 грн. за основним платежем, 141 405,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення було порушення платником приписів пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.6.1, 5.6.2 пункту 5.6, підпункту 5.7.1, 5.7.2, пункту 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" що полягало у неподанні позивачем для перевірки документів бухгалтерського обліку, які б засвідчували правомірність віднесення у відповідних звітних періодах валових витрат на загальну суму 1 245 044,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно з статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з того, що документи первинного бухгалтерського та податкового обліку були вилучені в установленому порядку органами досудового слідства в рамках порушеної проти директора ТОВ "Стар Софт" кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що для прийняття обгрунтованого рішення, судам необхідно було витребувати первинну документацію для повного та всебічно з'ясованих обставин справи.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, прийняття рішень без належного дослідження первинної документації, свідчить про неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущення ними порушення, які є підставною для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставною для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 02 серпня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі № 6/157-3374 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній