Ухвала суду № 55794338, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2016 р. м. Київ К/800/41038/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2015р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 27-місячного грошового забезпечення у зв'язку з отриманням ним 3 групи інвалідності.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015р. скасовано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2015р. позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити, нарахувати і виплатити через Київський обласний військовий комісаріат ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, що діяла станом на 11.10.2012р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015р. скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Київського обласного військового комісаріату щодо ненадання висновку про виплату на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до заяви останнього від 11.10.2012р. та направлення його разом з поданими позивачем документами до Міністерства оборони України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008р. № 499, передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам 3 групи виплачується у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та 22.12.2000р. звільнений зі служби.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії №894 від 14.05.2012р. позивачу встановлено захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням обласної МСЕК з 08.06.2012р. позивачу встановлено 3 групу інвалідності по захворюванню, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Київського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 27-місячного грошового забезпечення на день встановлення йому інвалідності з урахуванням всіх видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою, з якої його було звільнено з військової служби.

Листом Київського обласного військового комісаріату від 31.10.2012р. позивача повідомлено, що дія нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється тільки на військовослужбовців, які отримали інвалідність та були звільненні після 01.01.2007р. (дати набрання чинності нової редакції вказаної статті) або продовжують проходити військову службу. Оскільки позивач отримав інвалідність в 2012 році, звільнений з військової служби 22.12.2000р., а тому правові підстави для виплати йому одноразової грошової допомоги відсутні. Крім того, наголошено на перелік документів, які подаються до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для отримання грошової винагороди, а також повідомлено, що у Київському обласному військовому комісаріаті відсутня його особово-пенсійна справа.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає не з моменту звільнення військовослужбовця, а з моменту встановлення інвалідності. Оскільки позивач отримав інвалідність у зв'язку із захворюванням, що мало місце в період проходження військової служби, а тому має право на виплату одноразової грошової допомоги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про зобов'язання Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу без дотримання нормативно визначеної процедури її призначення.

Поряд з тим, в ході розгляду справи встановлено, що позивач має право на отримання спірної допомоги, позивачем надано усі необхідні для її призначення документи, призначення і виплата такої допомоги не відбулась з вини відповідачів, в тому числі Міністерства оборони України, які заперечували право позивача на її отримання, а тому суд першої інстанції обгрунтовано прийняв рішення про зобов'язання призначити і виплатити позивачу спірну допомогу.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, яке скасовано помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015р. у даній справі скасувати, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2015р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський