Ухвала суду № 55793847, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1460/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Водний Світ Південь» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Водний Світ Південь» (далі ТОВ «Водний Світ Південь») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2015 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову зазначалось, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з податку на додану вартість, зокрема за січень 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 26 березня 2015 року за № 874/15-03/36880991, в якому зазначено про порушення ТОВ «Водний Світ Південь» пунктів 198.1, 198.2 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за січень 2015 року на 903293 грн. 05 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 903293 грн. 05 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 451646 грн. 50 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2015 року позовні вимоги ТОВ «Водний Світ Південь» задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 14 квітня 2015 року № НОМЕР_1.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги статей 14, 193, 198, 201 Податкового кодексу України. На думку відповідача, у звязку зі змінами, внесеними до Податкового кодексу України, з 1 січня 2015 року реалізувати право на включення до податкового кредиту сум ПДВ можливо шляхом включення відповідних сум податку до податкової декларації того звітного періоду, в якому отримано податкову накладну. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача з податку на додану вартість, зокрема за січень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 26 березня 2015 року за № 874/15-03/36880991, в якому зазначено про порушення ТОВ «Водний Світ Південь» пунктів 198.1, 198.2 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на 903293 грн. 05 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 903293 грн. 05 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 451646 грн. 50 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення податкового законодавства в редакції, чинній на момент виписки податкових накладних.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Водний Світ Південь» до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року від 20 лютого 2015 року з Додатком № 5, відповідно до якої в розділі 2 «Податковий кредит» включені податкові накладні на загальну суму 903293 грн. 05 коп., виписані в грудні 2014 року.

В обґрунтування висновку щодо порушення позивачем податкового законодавства відповідач зазначає, що з 1 січня 2015 року у звязку зі змінами, внесеними до ПК України, зокрема, до п. 198.6 ст. 198 ПК України, втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, усі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПК України щодо формування податкового кредиту).

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, на час складання податкових накладних, а саме станом на грудень 2014 року, на підставі положень ПК України, що діяли до 1 січня 2015 року, позивач мав право на включення до податкового кредиту сум ПДВ протягом 365 днів з дати складання податкової накладної. Реалізувати дане право товариство могло шляхом включення відповідних сум податку до податкової декларації того звітного періоду, в якому податкова накладна фактично отримана.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст субєктивного права особи, у тому числі права платника податку, що виникло за фактом складання податкової накладної, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

На час складання податкових накладних, за якими відповідач визначив позивачу зобовязання з податку на додану вартість, ТОВ «Водний Світ Південь» мав право включити суми податку за цими податковими накладними до податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог ПК України щодо формування податкового кредиту) протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відсутність ознак складу податкового правопорушення у діях позивача, що полягали у формуванні податкового кредиту за січень 2015 року на підставі податкових накладних, складених у грудні 2014 року, є правильним.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права.

В Рішенні Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Одним із аспектів правової визначеності за змістом судової практики Європейського суду з прав людини є принцип захисту законних очікувань. Законні очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманої податкової накладної протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної базувалась на спеціальних та чинних на період виписки податкових накладних положеннях національного законодавства.

При цьому обмеження права позивача щодо включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених у попередніх звітних періодах, має застосовуватися з січня 2015 року, тобто з моменту набрання чинності новою редакцією п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визначення позивачу оскарженим податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу зобовязань з податку на додану вартість є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 80 грн. 39 коп..

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року було задоволено клопотання відповідача та відстрочено ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області сплату судового збору до 1 січня 2016 року.

Оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів сплати судового збору, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області судового збору за подачу апеляційної скарги у названому вище розмірі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп. на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 8 лютого 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_2