Ухвала суду № 55793803, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/1511/15-а

Категорія: 3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника УГБ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2, УМВС України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, після уточнення позовних вимог, просив: визнати неправомірним та скасувати рішення начальника УГБ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 про відмову у видачі журналісту ЗМІ «Наддніпрянська Правда Плюс» ОСОБА_1 дозволу на придбання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею, викладеного у листі від 31.03.2015 р. № 7/23-1232; зобов`язати УМВС України в Херсонській області вчинити дії щодо повторного розгляду поданої позивачем заяви від 31.03.2015 р. про видачу журналісту ЗМІ «Наддніпрянська Правда Плюс» ОСОБА_1 дозволу на придбання пристрою вітчизняного виробництва з відстрілу патронів споряджених гумовою кулею та видати відповідний дозвіл.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має посвідчення журналіста ЗМІ "Наддніпрянська правда плюс". На думку позивача, особі із відповідним статусом законом передбачена видача дозволу на придбання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею, у зв'язку з чим ним було подано до УМВС України в Херсонській області (далі - відповідач - 1) заяву про надання такого дозвілу. Рішенням начальника УГБ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), викладеним у листі від 31.03.2015 р. № 7/23 - 1232, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його заяви із посиланням на приписи пункту 5.1 Інструкції, затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 р. № 622. Позивач вважає, що положення статті 5 вказаної Інструкції ніяким чином не регламентують підстави для відмови у видачі дозволу, тому просить визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача - 2 та зобов'язати відповідача - 1 видати йому дозвіл на придбання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до начальника УГБ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 з заявою від 03.03.2015 р., зареєстрованою за № 404, про надання дозволу на придбання однієї одиниці спецзасобу для відстрілу гумових куль за власні кошти для самозахисту. Крім того, позивачем було подано клопотання головного редактора ЗМІ " Наддніпрянська правда плюс" ОСОБА_3 з відповідним проханням та долучено копію посвідчення журналіста ОСОБА_1 № 32, виданого даним ЗМІ та реєстраційні документи на періодичне видання.

Листом від 31.03.2015 р. № 7/23-1232 позивача повідомлено про відмову у наданні дозволу на придбання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії на підставі пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 р. за № 637/3077 (далі - Інструкція) (а.с. 4).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 33 п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №383/2011 Міністерство відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує відповідно до законодавства функціонування дозвільної системи.

Згідно до п. 1, 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

До предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини…

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: видавати відповідно до законодавства у тридцятиденний строк дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об'єктів, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування; повідомляти у тридцятиденний строк про відмову у видачі зазначених дозволів; контролювати додержання правил, порядку та функціонування об'єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Згідно до п. 1.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 р. № 622 (далі-Інструкція № 622), МВС України роботу щодо здійснення дозвільної системи організовує через свої структурні підрозділи профілактики правопорушень (управління дозвільної системи, ліцензування та державного охоронного нагляду Департаменту профілактики правопорушень МВС України (далі - УДСЛ та ДОН ДПП МВС України), управління (відділи) профілактики правопорушень головних управлінь, управлінь (далі - УПП (ВПП) ГУМВС, УМВС), УМВС на транспорті (лінійні управління, відділи), старших інспекторів, інспекторів дозвільної системи, а також дільничних інспекторів міліції в районних, районних в містах, міських управліннях органів внутрішніх справ (далі - міськрайоргани).

Відповідно до п. 5.1 Інструкції № 622 органи внутрішніх справ не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної, пневматичної чи холодної зброї, бойових припасів, пристроїв та зазначених патронів громадянам у разі: наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю; наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім'ї, що підтверджується документально; пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину; наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 14.11.2005 р. ОСОБА_1 засуджено за ст. 124 КК України "Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця". Кримінальну справу закрито на підставі п."Б" ст.1, ст. 6 Закону України "Про амністію".

20.09.2006 р. Суворовським районним судом м. Херсона винесено щодо позивача вирок за ст.125 ч.2 КК України (умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я) до 3-х місяців арешту. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 24.10.2006 р. вирок в частині призначення покарання змінено до одного місяця арешту.

Згідно з вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 25.10.2011 р. за ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України (підробка документів та їх використання), ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів та призначено покарання два роки та один рік позбавлення волі відповідно. На підставі ст. 49 КК України позивача звільнено від призначеного покарання у зв'язку із проходженням строку давності.

Судом долучено до справи у якості речового доказу оптичний диск з відеосюжетом телеканалу « 1+1» «Величко Михаил». До того ж, серед матеріалів справи міститься роздрукований витяг з даного відеосюжету (https://www.youtube.com/watch?v=4jD5V1vyJBg) щодо порушення позивачем громадського порядку, у вигляді нанесення громадянам тілесних ушкоджень.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що вказані вище письмові докази свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує неможливість видачі дозволу на придбання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення начальника УГБ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 щодо відмови у наданні позивачу оспорюваного дозволу, відображене у листі від 31.03.2015 р. № 7/23 - 1232, прийнято відповідачем - 2 в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

Крім того, судом першої інстанції з'ясовано, що 10.09.2015 р. рішенням Херсонської обласної ради ХХХVI сесії шостого скликання за № 1330 вирішено припинити юридичну особу - комунальне підприємство "Газета "Наддніпрянська правда плюс" шляхом ліквідації.

Листом від 05 жовтня 2015 року № 03.3-24/13480 відповідача - 1 повідомлено, що 28.09.2015 р. Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області прийнято рішення про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації газети "Наддніпрянська правда плюс" серії ХС № 655/306Р від 17.05.2013 р. (наказ № 532/9).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними, у зв`язку з чим такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик