Ухвала суду № 55793711, 04.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 523/10965/15-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Сувертак І.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Богданової С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 19 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про приведення обєкту самочинної реконструкції у відповідність до технічної документації, -

В С Т А Н О В И Л А :

16 липня 2015 року Суворовська районна державна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду з позовом, в якому просила зобовязати ОСОБА_2 за власний рахунок привести обєкт самочинного будівництва збільшення площі балкону на 2,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у відповідність до технічної документації.

В обґрунтування позовних вимог Суворовська РДА зазначила, що відповідачем не виконанні вимоги розпорядження № 219 від 25.05.2015 року, яким його зобовязано у десятиденний термін привести обєкт самочинного будівництва у відповідність до норм законодавства у сфері містобудівної діяльності та технічної документації.

Відповідач заперечував проти позову, надавши до суду документи про введення обєкта до експлуатації.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 19 листопада 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

23 квітня 2015 року КП «ЖКС Північний» складено та вручено позивачу припис щодо надання дозвільних документів на розширення балкону в термін до 10.05.2015 року.

05 травня 2015 року КП «ЖКС Північний» складено протокол № 22 по справі про адміністративне правопорушення за ст.150 КУпАП відносно ОСОБА_2

25 травня 2015 року, через невиконання відповідачем припису від 23.04.2015 року, Суворовською РДА винесено розпорядження № 219, яким зобовязано ОСОБА_2 у десятиденний термін обєкт самочинного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, привести у відповідність до норм законодавства у сфері містобудівної діяльності та технічної документації.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний технічний паспорт квартири АДРЕСА_3, яка належить йому на праві приватної власності, та з якого вбачається відсутність обєктів самочинного будівництва у зазначеній квартирі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України, житловий дім, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї цілі, або без належного дозволу чи належним чином затвердженого проекту. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана знести цю будову та відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням об'єкту в попередній стан.

Згідно з ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

З матеріалів справи вбачається, що з 2005 року квартира АДРЕСА_4, в якій проведено спірне розширення балкону, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно технічного паспорту, станом на лютий 2005 року площа балкону в зазначеній квартирі становила 1 кв.м, а загальна площа квартири 51,6 кв.м.

07.07.2015р. департамент ДАБІ в Одеській області зареєстрував декларацію про готовність обєкта до експлуатації, поданою ОСОБА_2, в звязку із проведенням реконструкції кв.№ 75 по вул.Жоліо-Кюрі 24 в м.Одесі.

Згідно нового технічного паспорту зазначеної квартири, станом на 13 липня 2015 року, площа балкону складає 5,5 кв.м., а загальна площа квартири 56,1 кв.м.(а.с. 44-45).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 24 липня 2015 року видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 56,1 кв.м., до площі якої, згідно технічного паспорту, включена і нова площа спірного балкону.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічна норма міститься в ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи, що розширений балкон належить позивачу на праві приватної власності на підставі документів, які в установленому порядку позивачем не оскаржені, відсутні підстави вважати наявність за адресою: кв.№ 75 по вул.Жоліо-Кюрі 24 в м.Одесі обєктів самочинного будівництва та, як наслідок, ОСОБА_2 не може зобовязано проводити роботи по зменшенню розміру балкону.

Доводи апелянта про те, що декларація про готовність обєкту до експлуатації не спростовує факту самочинного будівництва, є хибними, оскільки її наявність виключає статус обєкта будівництва, як самочинне.

Оскільки вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позову.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Суворовської районної державної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя:О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян