ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2016 р. Справа № 814/1976/15
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого Лукянчук О.В.
суддів Градовського Ю.М.
ОСОБА_1
при секретарі Діденко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И Л А :
Очаківська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 32927 гривень.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Очаківська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 14 травня 1999 року та перебуває на обліку в Очаківській ОДПІ.
14 жовтня 2014 року ОСОБА_2 подала до Очаківської ОДПІ податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 3 квартал 2014 року, відповідно до якої вона самостійно задекларувала свої зобовязання в сумі 32927 гривень.
В той же день, підприємець ОСОБА_2 внесла на свій поточний рахунок у ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк 33000 гривень, а також подала до ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк платіжне доручення №47 про перерахування до бюджету 32927,00 гривень єдиного податку за 3 квартал 2014 року.
Разом з тим, банком зазначений платіж здійснено не було у звязку з тим, що на той час переказ коштів не був погоджений куратором Національного банку України.
22 листопада 2014 року постановою НБУ №733/БТ ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк був визнаний неплатоспроможнім.
25 лютого 2015 року Очаківською ОДПІ на адресу підприємця ОСОБА_2 направлено податкову вимогу №8-17 про сплату податкового боргу в сумі 32927 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів до бюджету у разі порушення строків зарахування платежів з вини банку, або органу, що здійснює казначейське обслуговування.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, з викладених норм Податкового кодексу вбачається, що платник податків повинен самостійно погасити грошове зобовязання, протягом 10 календарних днів, після його узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи сума грошового зобовязання є узгодженою шляхом подання платником податків податкової декларації.
На виконання вищевказаних вимог податкового законодавства, відповідачем були здійснені дії щодо сплати узгодженого податкового зобовязання з єдиного податку, зокрема, подання платіжного доручення до банківської установи, яке було нею прийнятті.
Відповідно до ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Пунктом 22.4 статті 22 цього Закону передбачено, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
В силу вимог п. 129.7 цієї ж статті Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.
При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
Тобто за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
За таких обставин справи, враховуючи, що платіжне доручення прийняте до виконання ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» податковий борг виник не з вини позивача, а тому відсутні правові підстави для стягнення податкового боргу .
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та обєктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Разом з цим, апелянтом при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір.
В свою чергу, згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому, Законом України "Про судовий збір", не встановлено пільг щодо сплати судового збору відносно податкових органів.
Оскільки адміністративний позов був поданий 23 червня 2015 року, то згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 28 березня 2015 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду: 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи вищевикладене, сума судового збору підлягає стягненню з Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області за результатами розгляду апеляційної скарги у розмірі 2009,7 грн (дві тисячи дев'ять гривень, сімдесят копійок).
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року без змін.
Стягнути з Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 2009,7 грн (дві тисячи дев'ять гривень, сімдесят копійок).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча суддя: О.В. Лукянчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: К.В. Кравченко
Судове рішення № 55793698, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/1976/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: