Постанова № 55793687, 04.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4824/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАКС ТРАНС», Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАКС ТРАНС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАКС ТРАНС» (далі - ТОВ «ЛЕМАКС ТРАНС») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси) в якому просило:

- визнати протиправними дії щодо блокування прийняття податкової звітності та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відновити реєстрацію податкових накладних та додатків №2 до податкових накладних, а також відновити реєстрацію звітності з податку на додану вартість в електронному вигляді;

- зобов'язати прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року та зареєструвати податкову накладну №2 від 19 серпня 2015 року ТОВ «ЛЕМАКС ТРАНС»;

- зобов'язати утриматись від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у відмові в проведенні реєстрації податкових накладних та відмові в прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість.

В обґрунтування вимог зазначено, що дії контролюючого органу щодо блокування прийняття податкової звітності та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних порушують право позивача на здійснення господарської діяльності та суперечать «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 й «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженої ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Суд зобов'язав ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року та зареєструвати податкову накладну №2 від 19 серпня 2015 року ТОВ «ЛЕМАКС ТРАНС».

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційних скаргах сторони, посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняте нове.

Апелянт, в особі позивача - про повне задоволення його вимог.

Апелянт, в особі ДПІ у Київському районі м. Одеси - про відмову в задоволенні позову.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ЛЕМАКС ТРАНС» підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Одеси підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 26 березня 2015 року ТОВ «ЛЕМАКС ТРАНС» для спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку уклало з ДПІ у Київському районі м. Одеси Договір №260320151 про визнання електронних документів.

Пункти 1.1, 1.2, 1.3 даного Договору визначають, що його предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС додаткові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Включення Платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді виконується органом ДПС безкоштовно.

Згідно з пунктами 1,3,5 розділу 6, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачу АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» видано посилений сертифікат відкритого ключа зі строком дії з 25 березня 2015 року по 24 березня 2016 року.

21 серпня 2015 року ТОВ «ЛЕМАКС ТРАНС» направлено в електронному вигляді для реєстрації уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року та податкову накладну №2 від 19 серпня 2015 року, що підтверджується квитанцією №1.

Зазначені електронні документи були доставлені до Державної фіскальної служби, але не прийняті.

Виявлені помилки: порушено вимоги «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», а саме - для платника, ЄДРПОУ 39693711, не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність дій контролюючого органу, зазначив про чинність Договору про визнання електронних документів, про виконання ним його умов та про відсутність повноважень у контролюючого органу, за зазначеними обставинами, розірвати Договір в односторонньому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти доводів товариства, наполягав на тому, що з введенням в дію з 01 березня 2015 року системи «Електронне адміністрування ПДВ», яка передбачає дію певного переліку електронних алгоритмів на центральному рівні, у тому числі і реєстрацію податкових накладних, відбулося значне навантаження на електроні ресурси ДФС, що приводить до їх некоректної роботи.

Обслуговування зазначеного програмного забезпечення відбувається на централізованому рівні, тому на думку відповідача, відсутня його вина у неприйнятті податкової звітності.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що обов'язок реєстрації та внесення податкової звітності позивача до Єдиного реєстру податкових накладних виник саме у ДПІ Київському районі м. Одеси, оскільки між позивачем та даним контролюючим органом існують договірні відносини про визнання електронних документів.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив про відсутність вчинення податковою інспекцією дій щодо блокування прийняття податкової звітності та реєстрації податкових накладних, а також судом було взято до уваги інформацію податкової інспекції про відсутність її вини в некоректній роботі системи «Електронного адміністрування ПДВ».

Підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення порушень податкового законодавства у майбутньому, стало відсутність таких повноважень у суду при вирішення справи, а також закріплений у ст. 19 Конституції України обов'язок органу виконавчої влади діяти виключно в межах і на підставі закону.

Колегія суддів вважає правильною та обґрунтованою правову позицію суду першої інстанції щодо відсутності вини податкової інспекції у блокуванні в прийнятті податкової звітності та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також про неможливість захисту прав та інтересів позивача з боку суб'єкта владних повноважень у майбутньому.

Водночас, колегія суддів не може вважати законною позицію суду першої інстанції щодо зобов'язання ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року та зареєструвати податкову накладну.

До такого висновку, суд апеляційної інстанції дійшов, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 грудня 2010 року №1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок).

Згідно п. 7 вказаного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Пунктом 8 Порядку визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як було встановлено раніше, підставою для відмови у прийнятті податкової звітності зазначено наявність помилки, а саме: не укладено договір про визнання електронної звітності.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про існування договору і про те, що він є діючим.

З огляду на викладене, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність Договору №260320151 від 26 березня 2015 року про визнання електронних документів свідчить про протиправність дій суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової звітності та невключення її до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність у цьому вини ДПІ у Київському районі щодо неприйняття податкової звітності з наступних підстав.

У відповідності до пункту 4.1 Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26 листопада 2004 року № 672 (далі - Тимчасовий порядок), податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана) в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Пунктом 4.8 Тимчасового порядку встановлено перелік заходів, які здійснюють органи ДПС, для включення платників податків в систему подання податкової звітності в електронному вигляді.

ДПІ районного рівня, зокрема, здійснюють наступні заходи:

- отримання від органу ДПС, де розташовано приймальний шлюз, перевірених файлів електронної податкової звітності ХМL-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності (підрозділи автоматизації процесів оподаткування);

- імпорт отриманих та розшифрованих файлів ХМL-формату до баз даних податкової звітності з перевіркою їх на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Орган ДПС, де розташовано приймальний шлюз, зокрема, здійснює такі заходи:

- прийом електронної податкової звітності з перевіркою її на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування);

- передача до ДПІ перевірених файлів електронної податкової звітності ХМL -формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).

Згідно квитанції №1, яка надійшла позивачу після направлення податкової накладної та розрахунків коригування, документ було доставлено до Державної податкової служби України та не прийнято на рівні центрального порталу прийому звітності «ДПС України».

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, в особі ДПІ у Київському районі м. Одеси, що у неї не виник обов'язок перед позивачем щодо реєстрації та внесення податкової звітності до Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки такі накладні не були прийняті на рівні центрального порталу прийому звітності «ДПС України».

Аналіз доводів апеляційної скарги позивача дає підстави вважати, що вони не ґрунтується на законодавстві, що регулює спірні правовідносини і положення якого викладені вище.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте ухвалив судове рішення з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАКС ТРАНС» - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАКС ТРАНС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя І.П. Косцова

суддя Л.В. Стас