Постанова № 55773402, 08.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2016 р. Справа № 920/965/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І. В.

за участю секретаря Марченко В.А.

за участю представників сторін:

прокурора Горгуль Н.В. (посвідчення №036152 від 29.10.2015р.),

позивача не зявився,

відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Путивльської міської ради, м.Путивль, (вх. № 178 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2015р. у справі № 920/965/15

за позовом Прокурора Путивльського району в інтересах держави в особі Путивльської міської ради, м.Путивль, Сумської обл.,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Путивль, Сумської обл.,

про стягнення 21206,85 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.11.2015р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Котельницької В.Л., судді Зражевського Ю.О., судді Яковенко В.В.) в позові прокурора Путивльського району в інтересах держави в особі Путивльської міської ради про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без сплати орендної плати, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, відмовлено.

Путивльська міська рада з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2015р. у справі № 920/965/15 та ухвалити нове рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог Путивльської міської ради на суму збитків у розмірі 11073,60 грн.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням сесії Путивльської міської ради від 27.02.2014р. у звязку зі зміною власника нерухомого майна на іншу особу ФОП ОСОБА_1 розірвано договір оренди цієї земельної ділянки від 19.12.2013р., який був укладений з Путивльським районним міжгосподарським будівельним підприємством по агропромисловому будівництву «Шляховик», цього ж числа внесені відповідні зміни до державного реєстру земель і автоматизованої системи державного земельного кадастру. В звязку з чим, на думку позивача, у відповідача відповідно до Земельного кодексу України ти Цивільного кодексу України з 28.02.2014р. виник обовязок оформити правоустанавлюючі документи на земельну ділянку на якій це майно розташовано. Однак, відповідач лише 26.08.2014р. звернувся до Путивльської міської ради з заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки.

Таким чином, як зазначає позивач, у діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, а втрати бюджетів усіх рівнів у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового використання земельної ділянки без належним чином оформлених правовстановлюючих документів за 180 днів у період з 28.02.2014р. по 26.08.2014р. складають 11073,60 грн.

28.02.2016р. до суду від позивача надійшов лист (вх. №1064), в якому позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд розглянути справу без участі його представника.

01.02.2016р. до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1177), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також надав клопотання (вх. №1177/1 від 01.02.2016р.), в якому просив розглянути справу за його відсутністю.

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В червні 2015р. прокурор Путивльського району в інтересах держави в особі Путивльської міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 21206 грн. 85 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки без сплати орендної плати.

Позов обґрунтовано тим, що 23.01.2014р. між Путивльським районним міжгосподарським будівельним підприємством по агропромисловому будівництву Шляховик та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень комплексу, виробничої бази загальною площею 1359,3 кв.м, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Путивль, пров. Кузнечний, 1, відповідно до умов якого нежитлові приміщення, які є предметом цього договору, розміщені на земельній ділянці Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області площею 1,1937 га, кадастровий номер 5923810100:02:012:0067.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі за № 106.

За умовами пункту 8 укладеного договору купівлі-продажу відповідач, як покупець за цим договором, зобовязався врегулювати земельні відносини згідно з діючим законодавством.

Рішенням 56 сесії Путивльської ради 6 скликання 27.02.2014р. у звязку зі зміною власника нерухомого майна орендаря до іншої особи ФОП ОСОБА_3 розірвано договір оренди на земельну ділянку по пров.Кузнечний,1 від 19.12.2013р. за №268695559238 з Путивльським районним міжгосподарським будівельним підприємством по агропромисловому будівництву «Шляховик» площею 1,1937 га, дата розірвання 28.02.2014р.

26.08.2014р. відповідач звернувся до Путивльської міської ради з заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки під вищезазначеними приміщеннями, загальною площею 1,1937 га.

Рішенням Путивльської міської ради від 28.08.2014р. надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки площею 1,1937 га під належним йому комплексом, виробничою базою по пров. Кузнечному, 1 у м. Путивль Сумської області (цільове призначення земельної ділянки Для промислового використання - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств). Також зобовязано Путивльську міську раду провести експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,1937га, кадастровий номер 5923810100:02:012:0067 по пров. Кузнечному, 1 у м.Путивль за рахунок коштів міського бюджету 2014 року, при умові укладення ОСОБА_1 договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Замовник проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки Путивльська міська рада.

15.12.2014р. відповідачем було сплачено до місцевого бюджету 37422,50 грн. авансового внеску за спірну земельну ділянку.

В подальшому відповідач звернувся до позивача з заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в м.Путивль, пров.Кузнечний,1.

26.02.2015р. рішенням Путивльської міської ради надано дозвіл відповідачеві на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по пров. Кузнечному, 1 у м. Путивль, кадастровий номер 5923810100:02:012:0067, загальною площею 1,1937 га, на дві окремі земельні ділянки орієнтовною площею: перша земельна ділянка 0,17 га, друга земельна ділянка 1,0237 га. Термін дії цього рішення визначений у його пункті 2 та встановлений до 26.02.2016р.

Рішенням Путивльської міської ради від 26.03.2015р. технічну документацію було затверджено. Путивльській міській раді доручено отримати свідоцтва на право комунальної власності на дві земельні ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій по пров. Кузнечному, 1 у м. Путивль: кадастровий номер 5923810100:02:012:0076 площею 1,0237 га, кадастровий номер 5923810100:02:012:0077 площею 0,1700 га.

26.03.2015р. Путивльською міською радою за результатом розгляду заяви відповідача прийнято рішення, яким ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 1,0237 га під належним йому комплексом, виробничою базою по пров. Кузнечному, 1 у м. Путивль. Зазначеним рішенням обовязок провести експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки було покладено на позивача Путивльську міську раду.

На підставі вищезазначеного рішення Путивльської міської ради від 26.03.2015р. між відповідачем та позивачем 02.10.2015р. був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу, за умовами якого земельна ділянка загальною площею 1,0237 га, розташована по пров. Кузнечному, 1 у м. Путивль Сумської області, була продана та передана у власність ФОП ОСОБА_1 Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Путивльського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 1234.

Як зазначає прокурор у позові, з моменту укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.01.2014р. ФОП ОСОБА_3 використовує в промислових цілях земельну ділянку по пров. Кузнечному, 1 у м.Путивль. Використання, при цьому, здійснюється безоплатно та без належним чином оформлених документів, що підтверджують право власності, або право оренди на земельну ділянку, чим фактично завдаються збитки місцевому бюджету у вигляді недоотриманої орендної плати.

Таким чином, на думку прокурора, втрати бюджетів усіх рівнів у вигляді недоодержаних доходів за час тимчасового використання земельної ділянки без належним чином оформлених правовстановлюючих документів протягом 337 днів за період з 01.03.2014р. по 01.02.2015р. становлять 21206,85 грн.

З метою врегулювання питання щодо сплати завданих збитків в досудовому порядку Путивльською міською радою неодноразово направлялися претензії-вимоги (від 11.12.2014р. №1525, від 12.05.2015р. №706) з обґрунтуванням збитків, які завдані через недоотримання орендної плати та вимогою про її сплату. Вказані претензії-вимоги ФОП ОСОБА_1 залишені без відповіді та виконання, що і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом.

07.09.2015р. прокурором подана до суду заява (вх. №10186) про зміну позовних вимог, в якій прокурор збільшив суму позову та просив стягнути з відповідача до місцевого бюджету м. Путивль Сумської області збитки, завдані використанням земельної ділянки без сплати орендної плати у розмірі 34500,19 грн. за період з 01.03.2014р. по 01.08.2015р.

03.11.2015р. господарським судом Сумської області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 128 Земельного кодексу України передбачено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок (стаття 156 Земельного кодексу України): а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284. Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд України (постанова від 01.07.2015р. у справі № 916/3311/14).

Статтею 22 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.3.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Пунктом 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини не оформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування.

Для визначення розміру таких збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, у відповідності до якого, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (п. 1 Порядку). Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п. 2 Порядку). Відшкодуванню підлягають: збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (абз. 7 п. 3 Порядку).

В силу п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Як підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 придбав нежитлові приміщення за договором купівлі-продажу 23.01.2014р., 28.02.2014р. позивачем розірвано договір оренди з попереднім орендарем, тобто у відповідача з моменту розірвання договору оренди виник обовязок щодо оформлення земельної ділянки, однак відповідач звернувся до Путивльської міської ради з заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки лише 26.08.2014р. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду з 28.02.2014р. по 25.08.2014р., тобто вбачається наявність вини відповідача, у зв'язку з чим позивачеві завдано збитки у вигляді неправомірного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом зазначеного періоду.

Відповідно до акту №9 Путивльської міської ради від 01.04.2015р. щодо визначення та відшкодування збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам встановлено, що ФОП ОСОБА_3 завдано власнику землі - Путивльській міській раді збитки у розмірі 21206,85 грн. за період з 01.03.2014р. по 01.02.2015р.

07.09.2015р. прокуратурою було подано до суду заяву про зміну позовних вимог (вх. №10186), відповідно до якої прокуратура просила суд стягнути з відповідача 34500,19 грн. збитків за період з 01.03.2014р. по 01.08.2015р.

Колегія суддів перевіривши наданий розрахунок вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 10950,56 грн. збитків за період з 01.03.2014р. по 25.08.2014р. з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, відповідач придбав у власність нежитлові приміщення 23.01.2014р., 28.02.2014р. позивачем розірвано договір оренди з попереднім орендарем, 26.08.2014р. відповідач звернувся до Путивльської міської ради з заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки, тому неправомірне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів здійснювалось у період з 28.02.2014р. по 25.08.2014р. Прокурор звертаючись до суду з позовною заявою та заявою про зміну позовних вимог просив суд стягнути з відповідача збитки за період з 01.03.2014р., тому колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню за період з 01.03.2014р. по 25.08.2014р., тобто за 178 днів.

Рішенням Путивльської міської ради «Про затвердження розміру орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського та сільськогосподарського призначення на території м.Путивль» від 27.11.2014р. встановлено ставку орендної плати під промислове використання у розмірі 3 відсотка, відповідно розмір орендної плати за день у 2014р. визначено в сумі 61,52 грн., тому позов підлягає задоволенню у розмірі 10950,56 грн., в звязку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення про задоволення позову у розмірі 10950,56 грн. збитків за період з 01.03.2014р. по 25.08.2014р.

Щодо решти періоду стягнення з відповідача збитків, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зволікання в укладанні договору купівлі-продажу земельної ділянки з 26.08.2014р. сталося не з вини відповідача, оскільки відповідно до рішення позивача від 28.08.2014р. було надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки, зобовязано Путивльську міську раду провести експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,1937га, кадастровий номер 5923810100:02:012:0067 по пров. Кузнечному, 1 у м.Путивль за рахунок коштів міського бюджету 2014 року, однак ніяких подальших дій позивачем здійснено не було. Рішенням позивача від 26.02.2015р. остаточно було вирішено питання щодо поділу спірної земельної ділянки та 26.03.2015р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності Путивльської міської ради, а заява відповідача щодо викупу земельної ділянки, яка спочатку була подана до позивача 26.08.2014р., була остаточно розглянута позивачем по суті з винесенням повторного рішення про надання дозволу на викуп земельної ділянки по пров. Кузнечному,1 у м.Путивль лише 26.03.2015р.

Саме зволікання позивача з проведенням експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки (відповідно до рішення позивача від 26.03.2015р.) змусило відповідача самостійно укласти договір 12.06.2015р. на проведення незалежної оцінки, внаслідок чого договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки було укладено лише 02.10.2015р.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобовязує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в звязку з чим рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2015р. у справі № 920/965/15 підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково у розмірі 10950,56 грн. за період з 01.03.2014р. по 25.08.2014р.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до п.5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у звязку з нововияваленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015р., розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обовязку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015р.), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015р. за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Однак, апелянт, звертаючись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою в січні 2016р. сплатив судовий збір виходячи зі ставки, що почала діяти після 01.09.2016р. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Путивльської міської ради, м.Путивль задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2015р. у справі № 920/965/15 скасувати частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 10950,56 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Путивльської міської ради (41500, Сумська обл., м.Путивль, вул.Леніна, 50, розрахунковий рахунок 3312812700279, ГУДКСУ в Сумській обл., МФО 837013, код 37235451) 10950,56 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки без сплати орендної плати.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2015р. у справі № 920/965/15 залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Путивльської міської ради (41500, Сумська обл., м.Путивль, вул.Леніна, 50, розрахунковий рахунок 3312812700279, ГУДКСУ в Сумській обл., МФО 837013, код 37235451) 425,26 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів- УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37999654, банк отримувача- ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача- 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)") 579,90 грн. судового збору за подання позовної заяви та 669,90 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 15.02.2016р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Тарасова І. В.