Ухвала суду № 55772401, 11.02.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" лютого 2016 р. Справа № 921/638/13-г/15Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирила І.М. розглянув клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" щодо поновлення строку для подання скарги на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції Тернопільської області, викладеного у скарзі за вих. №25-1/01 від 25.01.2016 р., у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 аграрнопромислового підприємства "Устечко", с. Устечко, Заліщицький район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу та інфляційних втрат за договором поставки на загальну суму 38 620,11 грн

За участі представників:

стягувача: не прибув

боржника: не прибув

органу ДВС: не прибув

В порядку ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.08.2013 (суддя Галамай О.З.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 аграрно промислового підприємства "Устечко" (48634, Тернопільська область, Заліщицький район, с. Устечко, код ЄДРПОУ 30451563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38039872) 8 784 грн 87 коп. основного боргу, 26 грн 35 коп. - інфляційних витрат, 2 071 грн 13 коп. пені, 2 635 грн 46 коп. 30 % штрафу, 24 992 грн 96 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 1715 грн 63 коп. судового збору. В решті частини позовних вимог відмовлено.

20.09.2013 р. господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду у даній справі.

26.01.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", в порядку ст. 121-2 ГПК України, звернулося до господарського суду Тернопільської області із скаргою за вих. №25-1/01 від 25.01.2016 р. (вх. №4355) на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції під час виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 року у справі №921/638/13-г/15. Зокрема, заявник просить суд:

- прийняти скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до розгляду;

- задовольнити скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області у виконавчому провадженні №46413394 щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. по справі №921/638/13-г/15;

- визнати діяльність ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області у виконавчому провадженні №46413394 щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. по справі №921/638/13-г/15 неналежною, несвоєчасною та необ'єктивною;

- визнати бездіяльність ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області під час примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. по справі №921/638/13-г/15 протиправною та незаконною;

- зобов'язати ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області примусово виконати наказ господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. по справі №921/638/13-г/15.

Окрім того, у вказаній скарзі ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (скаржник), в порядку статті 53 ГПК України, просить суд відновити строк на подання скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції Тернопільської області, обґрунтовуючи відсутністю з моменту відкриття виконавчого провадження (06.02.2015р.) з боку органу ДВС будь-яких дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення. В підтвердження наведеного посилається на відомості, внесені органом ДВС до ЄДРВП.

П. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, зокрема, визначено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень, передбачені статтями 117, 119 121, 121-2, 122 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, указом Президента України №21/2016 "Про переведення суддів" від 23.01.2016 р. суддю господарського суду Тернопільської області Галамай Олесю Зеновіївну (головуючий у даній справі) переведено на роботу на посаду судді господарського суду Львівської області та 01.02.2016 р. звільнено з посади судді господарського суду Тернопільської області.

Згідно з п. 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача), у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44 2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу.

Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 01.02.2016 р., відповідно до пунктів 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу ДВС призначено повторний автоматизований розподіл справи № 921/638/13-г/15, за результатами якого визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою від 03.02.2016 р. справу № 921/638/13-г/15 для розгляду скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" за №25-1/01 від 25.01.2016 року на бездіяльність Відділу ДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області прийнято до провадження суддею Гирилою І.М.

П. 9.9. Постанови Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів", з наступними змінами та доповненнями, визначено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У відповідності ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 03.02.2016 р., зважаючи на те, що предметом скарги за вих. №25-1/01 від 25.01.2016 р. стягувач визначив бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції під час виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 року у справі №921/638/13-г/15 та просив суд, в порядку статті 53 ГПК України, відновити строк на подання даної скарги, обґрунтовуючи відсутністю з моменту відкриття виконавчого провадження (06.02.2015р.) з боку органу ДВС будь-яких дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення, судове засідання для розгляду клопотання ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" щодо відновлення строку на оскарження бездіяльності ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області у виконавчому провадженні №46413394, заявленого у скарзі за №25-1/01 від 25.01.2016 р. та, відповідно, вирішення питання про прийняття вказаної скарги до розгляду було призначено на 09 год. 30 хв. 11.02.2016 р. Окрім того, суд зобовязав скаржника до дати проведення судового засідання надати інформацію з ЄДРВП (витяг з ЄДР), як доказ на підтвердження наведених у скарзі підстав відновлення строку для подання скарги.

В судове засідання 11.02.2016 р. повноважний представник заявника (стягувача за виконавчим документом) не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Поряд із цим, на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2016 р. надав витребовувані документи, а також письмові пояснення за вих. №09-2/02 від 09.02.2016 р. по суті поданої скарги.

Боржник явки свого уповноваженого представника в судове засідання 11.02.2016 р. не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Повноважний представник органу ДВС в судове засідання 11.02.2016 р. не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Поряд із цим, 09.02.2016 р. на електронну адресу суду, згідно супровідного листа за №242/03-19 від 09.02.2016 р., надіслав заперечення на скаргу на дії та бездіяльність ВДВС Заліщицього РУЮ Тернопільської області під час виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. по справі №921/638/13-г/15 та документи виконавчого провадження.

Розглянувши клопотання ТзОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (стягувача за виконавчим документом) про поновлення строку для подання скарги на бездіяльність ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області у виконавчому провадженні №46413394 щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. у справі №921/638/13-г/15, суд встановив наступне:

Ч. 1 ст. 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 50, ч.ч. 2-4 ст. 51 ГПК України, процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Приписами статті 121-2 ГПК України, сторонам надано десятиденний строк на оскарження дій чи бездіяльності органів ДВС. При цьому законодавцем встановлено, що останній обчислюється протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. При цьому, у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі (правова позиція викладена у п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р, з наступними змінами та доповненнями)

Згідно ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визначити причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, поважними визнаються ті обставини, які є обєктивно непереборними і повязані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Про відновлення попущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала (ч. 2 ст. 53 ГПК України).

Слід зазначити, що за вимогами Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду справи по суті предявлених вимог господарський суд повинен перевірити чи не порушено особою, яка звернулась до суду, встановленого чинним процесуальним законодавством строку на таке звернення та чи не підлягає цей строк відновленню в разі його пропуску, і в залежності від цього вирішити питання про призначення справи до розгляду, повернення заяви/скарги без розгляду чи відмови у відновленні пропущеного строку.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Для поновлення процесуального строку зважаючи на те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може використовуватись як виняток із загального правила, суд має встановити, а заявник, відповідно довести, наявність відповідних обставин та їх непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Зі змісту скарги вбачається, що предметом оскарження стягувач визначає бездіяльність органу ДВС, яка полягає, зокрема, у невжитті всіх передбачених чинним законодавством України виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду від 20.09.2013 р. у справі №921/638/13-г/15. В підтвердження посилається на відомості, внесені органом ДВС до ЄДРВП.

Так, з долученої скаржником до матеріалів справи Інформації про виконавче провадження станом на 09.02.2016 р. вбачається, що:

- наказ господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. №921/6358/13-г/15 надійшов на адресу органу ДВС 06.02.2015 р.;

- 06.02.2015 р. заступником начальника відділу ДВС Заліщицього РУЮ Тернопільської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, надано боржнику до 13.02.2015 р. строк для добровільного виконання рішення;

- 16.02.2015 р. заступником начальника відділу ДВС Заліщицього РУЮ Тернопільської області розпочато процедури звернення стягнення на майно та кошти, які містяться на рахунках боржника, про що винесено відповідні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про арешт коштів боржника. Також, 16.02.2015 р. державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Відомості про вчинення державним виконавцем інших дій, спрямованих на своєчасне та повне виконання судового рішення, в ЄДРВП відсутні.

Поряд із цим, предметом розгляду в даному судовому засідання є дослідження поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом строку на оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду та, відповідно, з'ясування наявності виняткових обставин для його відновлення.

В силу приписів ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Ч. 2 ст. 11 Закону визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. При цьому, ч. 3 даної статті визначено широке коло повноважень державного виконавця, які він може вчинити в процесі здійснення виконавчого провадження.

Слід також зазначити, що чинне законодавство містить лише вказівку на момент, з якого державний виконавець має право розпочати примусове виконання судового рішення, однак, чітких строків вчинення державним виконавцем відповідних дій законом не встановлено.

Поряд із цим, Законом України "Про виконавче провадження" встановлений строк здійснення виконавчого провадження. Зокрема ч. 2 ст. 30 даного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту положень ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", з моменту спливу встановленого законом шестимісячного строку для виконання судового рішення заявник вважається таким, що йому стало відомо про бездіяльність органу Державної виконавчої служби, якщо оскаржувана виконавча дія останнім не була вчинена.

Слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження", з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.

В Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень міститься вся інформація про хід виконавчого провадження, а ідентифікатор доступу до Реєстру вказується державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Долучений скаржником до матеріалів справи витяг з ЄДРВП від 09.02.2016 р. свідчить про наявність у нього ідентифікатору доступу до даного Реєстру та, відповідно, можливість у будь-який момент ознайомитись з усіма наявними у ньому документами та володіти інформацією про хід та стан виконавчого провадження.

В судовому засіданні встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження Відділом ДВС винесено 06.02.2015 р., а відповідно визначений Законом шестимісячний строк здійснення виконавчого провадження №46413394 щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 20.09.2013 р. по справі №921/638/13-г/15 закінчився 07.08.2015 р. Таким чином, десятиденний строк на оскарження бездіяльності відділу ДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області сплив 18.08.2015 р.

Зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області ТзОВ "НІКО-ТАЙС" згідно відтиску поштового штемпеля на конверті звернулось лише 26.01.2016 р., тобто із значним пропуском встановленого законом процесуального строку.

Причин поважності пропуску передбаченого чинним законодавством строку на звернення до суду із відповідною скаргою на дії/бездіяльність органу ДВС скаржником не наведено.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що у поновленні процесуального строку на звернення зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС Заліщицького РУЮ слід відмовити.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", п. 2.12.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 за № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Доказів того, що скаржник звертався з відповідним обґрунтованим клопотанням до державного виконавця за межами встановленого Законом шестимісячного строку з приводу вчинення ним додаткових виконавчих дій, які, на його думку, є необхідними для примусового виконання рішення суду та, відповідно, відмови державного виконавця у їх вчиненні, суду не надано.

З огляду на наведені вище положення чинного законодавства та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, доводи стягувача, із посиланням на абз. 3 п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., про те, що порушення його прав є триваючим в часі і бездіяльність Відділу ДВС може бути оскаржена в будь-який час, на думку суду, є безпідставними.

Враховуючи зазначене вище та приймаючи до уваги пропущення скаржником процесуального строку на оскарження дій/бездіяльності відділу державної виконавчої служби Заліщицького РУЮ, відсутність підстав для його поновлення, скарга № №25-1/01 від 25.01.2016 р. ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" підлягає залишенню без розгляду.

(Судом враховано, що аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах №19/221 від 09.04.2014 р., №5021/448/2011 від 02.12.2015 р.)

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в задоволенні клопотання про поновлення строку на відновлення строку на оскарження бездіяльності ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області у виконавчому провадженні №46413394, заявленого у скарзі за №25-1/01 від 25.01.2016 р.

2. Скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" за №25-1/01 від 25.01.2016 р. на бездіяльність ВДВС Заліщицького РУЮ Тернопільської області у виконавчому провадженні №46413394 залишити без розгляду.

3. Ухвалу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення направити: сторонам у справі та відділу ДВС Заліщицького управління юстиції Тернопільської області, вул. С. Бандери, 38, м. Заліщики, Тернопільська область, 48600.

СуддяІ.М. Гирила