Рішення № 55772301, 09.02.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 р.Справа №917/2454/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новофарм", юридична адреса: вул. Привокзальна, 1-А, с.Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область,51233 , поштова адреса:вул. ОСОБА_1,4, м. Дніпропетровськ,49051

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя", вул. Леніна, 11-Б, м. Андріївка, Машівський район, Полтавська область,39442

про 1) Зобов'язання Приватне сільськогосподарське підприємство Нове Життя повернути, за актом приймання-передачі, сільськогосподарську техніку - глибокорозпушувач CASE ІН Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), заводський номер YCD59933 Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями НовоФарм;

2) стягнення з поточного рахунку Приватного сільськогосподарського підприємства Нове Життя боргу у сумі 194 476,94 грн. у тому числі: основний борг - 118 786,30 та пеня за договором за весь період прострочення повернення об'єкту оренди - 75 690,64 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями НовоФарм.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін, які були присутні в судовому засіданні 26.01.2016 року:

від позивача: ОСОБА_2 дов. №12Д-16 від 18.01.2016 року

від відповідача: ОСОБА_3 дов. б/н від 25.01.2016 року

Представники сторін, які були присутні в судовому засіданні 09.02.2016 року:

від позивача: ОСОБА_2 дов. №12Д-16 від 18.01.2016 року

від відповідача: ОСОБА_3 дов. б/н від 25.01.2016 року

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 26.01.2016 року на підставі статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні 09.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про:

1) Зобов'язання Приватне сільськогосподарське підприємство Нове Життя повернути, за актом приймання-передачі, сільськогосподарську техніку - глибокорозпушувач CASE ІН Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), заводський номер YCD59933 Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями НовоФарм;

2) стягнення з поточного рахунку Приватного сільськогосподарського підприємства Нове Життя боргу у сумі 194 476,94 грн. у тому числі: основний борг - 118 786,30 та пеня за договором за весь період прострочення повернення об'єкту оренди - 75 690,64 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями НовоФарм.

Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (арк. с. 29-31) шляхом накладення арешту на майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями НОВОФАРМ на підставі Декларацією ІМ 40 ДЕ (форма МД-2) CNH International SA, яке було передане приватному сільськогосподарському підприємству "НОВЕ ЖИТТЯ" на умовах договору оренди сільськогосподарської техніки № Н-210 А-13 від 01 жовтня 2013 року згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди №1 від 10 жовтня 2013 року, а саме: глибокорозпушувач CASE ІН Есоїо-Tiger 530C (3,8м.), заводський номер YCD59933. Заборонити приватному сільськогосподарському підприємству "НОВЕ ЖИТТЯ" використовувати будь-яким способом сільськогосподарську техніку - глибокорозпушувач CASE ІН Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), заводський номер YCD59933.

11.12.2015 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що по завершенню ІІІ- ІV кварталів 2014 року , І-ІІ кварталів 2015 року акти здачі приймання-передачі робіт (падання послуг), як це визначено п.5.3 договору оренди між сторонами, рахунки позивачем , як це визначено у п.5.2 договору не надавалися, а натомість була проведена звірка розрахунків та встановлено факт відсутності заборгованості за договором станом на 31.03.2015 року. Також відповідач вказує на те, що строк дії договору станом на 10.06.2015 року не закінчився, угода про його розірвання підписана не була і жодного рахунку на сплату орендної плати відповідно до умов договору позивачем надано не було.

Представник позивача в судовому засіданні 26.01.2016 року виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. Також представником позивача було надано суду для огляду оригінали документів доданих до позовної заяви. Суд оглянув надані документи.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.01.2016 року проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Від представників сторін в судовому засіданні 26.01.2016 року надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Суд клопотання представників задовольнив та оголосив перерву в судовому засіданні до 09.02.2016 року, про що сторони були повідомлені під розписку (арк. с. 127).

В судовому засіданні 09.02.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Також представник позивача підтримав клопотання про забезпечення позову.

При розгляді клопотання про забезпечення позову суд враховує наступне.

Господарський суд відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Як зазначив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 16 від 26.12.2011р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову як необґрунтованого та не підтвердженого доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2016 року проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

01.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" (позивач, орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки № Н-210 А-13 з додатком (арк. с. 16-18).

В даному договорі сторони узгодили наступне:

- орендодавець зобовязався передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобовязався прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому договорі (надалі іменується "обєкт оренди") та зобовязувався сплатити орендодавцеві орендну плату відповідно до умов цього договору (п.1.1. договору);

- відомості про об'єкт оренди наведені у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п.1.2. договору).

- об'єкт оренди передається орендареві відповідно строкам оренди, вказаним в додатку №1, при умові виконання орендарем вимог розділу 5 цього договору (п. 3.1. договору);

- строк користування об'єктом оренди вказується у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п.4.1. договору);

- розмір орендної плати за орендне користування об'єктом оренди вказується у додатку №1 до цього договору. Орендна плата сплачується орендарем на умовах, узгоджених сторонами, які наведено в додатку №1 до цього договору в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, на підставі рахунків, які надаються орендодавцем (п. п. 5.1,5.2. договору);

- об'єкт оренди повинен бути повернутий орендодавцеві не пізніше 3 (трьох) днів після закінчення строку користування об'єктом оренди, який визначений у додатку №1 до цього договору, у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник у період експлуатації (п. 8.1. договору);

- у випадку прострочення у поверненні об'єкта оренди орендодавцеві, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості об'єкта оренди за кожен день прострочення за весь період прострочення (п. 9.2.4. договору);

В додатку до договору №1 (арк. с. 18) сторони погодили:

- відомості про об'єкт оренди: глибокорозпушувач CASE Ш Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), новий та вартість об'єкта оренди (в т.ч. ПДВ 20%) 372 168,90 грн. ;

- строк оренди: з моменту підписання акту приймання - передачі по 20 грудня 2013 року;

- розмір орендної плати за весь строк оренди (в т.ч. ПДВ 20%): 55825,30 грн., та строк оплати орендної плати до 10.10.2013 року.

Відповідно до підписаного між сторонами акту прийому - передачі об'єкта оренди № 1 від 10.10.2013 року (арк. с. 21) орендар прийняв, а орендодавець передав у належному для експлуатації стані об'єкт оренди: глибокорозпушувач CASE Ш Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), новий заводський номер - YCD59933.

30.11.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору № Н-210 А-13 (арк. с. 19) якою сторони в п.1 погодили, що додаток №1 до договору № Н-210 А-13 від 01 жовтня 2013 року, вважати таким, що втратив чинність та викласти його в редакції додатку №1 від 30.11.2013 року, який є невід'ємною частиною цієї угоди.

В додатку№1 до додаткової угоди №1 від 30.11.2013 року договору № Н-210 А-13 від 01 жовтня 2013 року (арк. с. 20) сторони погодили наступне:

- відомості про об'єкт оренди: глибокорозпушувач CASE Ш Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), новий та вартість об'єкта оренди (в т.ч. ПДВ 20%) 395 954,42 грн.;

- строк оренди: з моменту підписання акту приймання - передачі по 31 серпня 2014 року;

- розмір орендної плати за весь строк оренди (в т.ч. ПДВ 20%): 118786,30 грн., та строк оплати орендної плати: 1-й платіж 55825,30 грн. до 10 жовтня 2013 року, 2-й платіж 62961,00 грн., до 31 серпня 2014 року.

Як вказує позивач відповідач повністю розрахувався по орендній платі за період з 10 жовтня 2013 року до 31 серпня 2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що після закінчення строку оренди визначеного в додатку №1 до додаткової угоди №1 від 30.11.2013 року договору № Н-210 А-13 від 01 жовтня 2013 року відповідач (орендар) орендоване за договором майно не повернув та продовжив його використання. Отже враховуючи відсутність листів - вимог про повернення орендованої техніки та листа відповідача щодо відмови від договору оренди протягом одного місяця починаючи з 01.09.2014 року договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, а саме, на думку позивача, на 326 днів до 23.07.2015 року.

Проте відповідач після продовження строку дії договору оренди свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не здійснював. В зв'язку з цим позивач завернувся до відповідача з листом від 10.06.2015 року №10-06/15/1 (арк. с. 22), в якому повідомив відповідача, що строк оренди сільськогосподарської техніки за договором оренди сільськогосподарської техніки №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року закінчився відповідно до додаткової угоди №1 31.08.2014 року та вимагав повернути протягом трьох робочих днів орендоване майно. Даний лист був направлений на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 10.06.2015 року та отриманий відповідачем 12.06.2015 року, що підтверджується завіреними копіями поштової квитанції від 10.06.2015 року, опису вкладення від 10.06.2015року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. с. 27). Отже, на думку позивача, строк користування майном за договором оренди сільськогосподарської техніки №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року на пролонгованих умовах закінчився 23.07.2015 року після ним відповідачу листа №10-06/15/1 від 10.06.2015 року.

Як вказує позивач, відповідач відповіді на лист від 10.06.2015 року не надав, у визначені в договорі строки об'єкт оренди не повернув, заборгованість по орендній платі в не сплатив.

Крім того, позивачем на адресу відповідача 11.09.2015 року було направлено вимогу №39 ю (арк. с. 23-24) про сплату заборгованості по орендній платі в розмірі 118 786,30 грн. До цієї вимоги позивачем було додано два примірники акту здачі приймання-передачі робіт (надання послуг) №ОУ-ПД1-05025 за період з 01.09.2014 року по 23.07.2015 року для його підписання з боку відповідача та рахунок - фактуру №СФ-ПД1-0030074 від 10.09.2015 року на суму 118787,88 грн. (арк. 25-26). Дана вимога була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 11.09.2015 року, що підтверджується завіреними копіями поштової квитанції від 11.09.2015 року та опису вкладення від 11.09.2015року (арк. с. 28). Дана вимога залишена відповідачем без реагування та задоволення.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі сільськогосподарську техніку - глибокорозпушувач CASE ІН Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), заводський номер YCD59933 та про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.09.2014 року по 23.07.2015 року в сумі 118 786,30 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення повернення об'єкту оренди на підставі п. 9.2.4 договору оренди за період з 16.06.2015 року по 09.10.2015 року в сумі 75 690,64 грн.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз умов укладеного між сторонами договору свідчить про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору оренди, які регулюються параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України та главою 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, в додатку№1 до додаткової угоди №1 від 30.11.2013 року до договору № Н-210 А-13 від 01 жовтня 2013 року (арк. с. 20) сторони погодили, що строк оренди становить - з моменту підписання акту приймання - передачі по 31 серпня 2014 року, а не на 326 днів, як зазначає позивач.

В статті ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України визначено якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт продовження строку дії договору до 31.08.2015 року, що також не спростовується самим позивачем (факт продовження договору на 2015 рік).

З огляду на те, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди № Н-210 А-13 продовжив користуватися орендованим майном і після 31.08.2015 року, а позивач протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди № Н-210 А-13 від 01 жовтня 2013 року жодних заперечень не надав, суд дійшов висновку про те, що дія договору оренди була продовжена на той самий строк і на тих самих умовах - тобто до 31 серпня 2016 року.

Посилання позивача на лист від 10.06.2015 року №10-06/15/1 (арк. с. 22), як на доказ того, що ним було здійснено повідомлення відповідача, що строк оренди сільськогосподарської техніки за договором оренди сільськогосподарської техніки №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року на пролонгованих умовах закінчився 23.07.2015 року, судом до уваги не приймається, оскільки даний лист був направлений на адресу відповідача до закінчення строку дії договору та не відповідає строку, визначеному ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач згоди на дострокове припинення договору оренди не надавав. Доказів звернення до суду з вимогою про дострокове припинення договору оренди позивач суду не представив.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про безпідставність твердження позивача, що договір припинив свою дію 23.07.2015 року.

Отже, договір оренди сільськогосподарської техніки №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року укладений між сторонами є поновленим на строк, який був раніше встановлений та на тих самих умовах.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що договір оренди сільськогосподарської техніки №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року поновлений на строк, який був раніше встановлений, тому у відповідача не виникло зобов'язання повернути позивачу за актом приймання-передачі, сільськогосподарську техніку - глибокорозпушувач CASE ІН Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), заводський номер YCD59933.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі, сільськогосподарську техніку - глибокорозпушувач CASE ІН Ecolo-Tiger 530C (3,8м.), заводський номер YCD59933.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення повернення об'єкту оренди на підставі п. 9.2.4 договору оренди за період з 16.06.2015 року по 09.10.2015 року в сумі 75 690,64 грн.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк дії договору оренди не закінчився, у відповідача не виникло обов'язку повернути позивачу орендоване майно, тому відсутні підстави для вимоги про сплату відповідачем пені за прострочення повернення об'єкту оренди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів розірвання договору в установленому законом порядку чи п. 10.5 договору оренди позивачем не суду не подано.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що позивачем 11.09.2015 року було направлено на адресу відповідача вимогу №39 ю (арк. с. 23-24) про сплату заборгованості по орендній платі в розмірі 118 786,30 грн. разом з рахунок - фактурою №СФ-ПД1-0030074 від 10.09.2015 року на оплату об'єкту оренди за договором №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року за період з 01.09.2014 року по 23.07.2015 року в сумі 118787,88 грн. (арк. с. 26). Дана вимога була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 11.09.2015 року, що підтверджується завіреними копіями поштової квитанції від 11.09.2015 року та опису вкладення від 11.09.2015року (арк. с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором оренди сільськогосподарської техніки №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року в частині сплати орендної плати в сумі 118786,30 грн. не виконав, виставлений позивачем рахунок від 10.09.2015 року відповідач не оплатив, що не заперечувалось і представником відповідача в судовому засіданні.

Заперечення відповідача стосовно того, що по завершенню ІІІ- ІV кварталів 2014 року, І-ІІ кварталів 2015 року акти здачі приймання-передачі робіт (падання послуг), як це визначено договору оренди, не підписувалися і що у цей період орендна плата не нараховувалася та ненадання позивачем рахунків відповідачу, судом до уваги не беруться оскільки разом з вимогою від 11.09.2015 року позивачем було направлено відповідачу і рахунок фактуру №СФ-ПД1-0030074 від 10.09.2015 року на оплату об'єкту оренди за договором №Н-210 А-13 від 01.10.2013 року за період з 01.09.2014 року по 23.07.2015 року в сумі 118787,88 грн., а обов'язок по складанню актів здачі приймання-передачі робіт (падання послуг) покладено на обидві сторони по договору.

Крім того, за умовами договору оренди сплата орендних платежів не ставиться в залежність від факту підписання вказаних актів, а здійснюється на підставі рахунків, виставлених позивачем ( п. 5.2 договору від 01.10.2013 року).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Доказів сплати суми боргу по орендній платі відповідачем суду не подано.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 118786,30 грн. боргу за договором оренди обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,66-67,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя" (вул. Леніна, 11-Б, м. Андріївка, Машівський район, Полтавська область,39442, ідентифікаційний код 32179115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новофарм" (вул. Привокзальна, 1-А, с.Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область,51233, ідентифікаційний код 31040792)118 786,30 грн. основного боргу, 1781,79 грн. витрат по судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити в задоволенні вимог.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.02.2016 р.

Суддя Тимощенко О.М.