Ухвала суду № 55771547, 12.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.02.2016

Справа № 910/2242/16

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до ПрАТ "Телесистеми України"

про розірвання договору та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення боргу та розірвання договору оренди.

Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Позивач у позовній заяві зазначив три позовні вимоги, майнового та немайнового характеру:

- Розірвати договір оренди № 144 від 31.08.2010;

- Стягнути з відповідача на користь позивача суму 8518,36 грн;

- Зобов"язати повернути державне майно.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 4134,00 грн., в зв"язку з заявленням двох позовних вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру. Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 983 від 18.12.2015 року, яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі лише 3654,00 грн. Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 480,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Банківські реквізити для перерахування судового збору за розгляд справи у Господарському суді м. Києва:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030001

Призначення платежу

Судовий збір за подання заяви про…

(зазначити найменування документа, дії)

в Господарський суд міста Києва

В підтвердження сплати судового збору за розгляд справи Господарським судом міста Києва позивачем до позовної заяви додано: платіжне доручення № 983 від 18.12.2015 року на суму 3654,00 грн. з зазначенням наступних банківських реквізитів для перерахування судового збору:

Одержувач

УДКСУ у Жовтневому районі, м. Дніпропетровська

Банк одержувача

ГУ ДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

ЄДРПОУ

37989269

МФО

805012

Рахунок

31214206783005

Призначення платежу

Судовий збір за позовом РВФДМУ до ТОВ "Телесистеми України"

в Господарський суд Дніпропетровської області

Таким чином документ, який позивачем надано в підтвердження сплати судового збору, містить невірні банківські реквізити, та не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за місцем розгляду справи, Господарським судом м. Києва.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання у якому, посилаючись на ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, просить суд відстрочити сплату судового збору в недоплаченій частині. В частині сплаченого за невірними реквізитами судового збору на суму 3654,00 грн., позивач не просить відстрочити оплату. При цьому, позивач зазначає, що у кошторисі витрат регіонального відділення відсутні кошти для здійснення повної оплати судового збору. Відтак, у разі необхідності сплати судового збору, регіональне відділення позбавлене можливості здійснювати захист інтересів держави у суді.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, враховуючи майновий стан сторони суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від нього.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.013 №7, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади. Самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набув чинності 01.09.2015 року, на Кабінет Міністрів України покладено забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Твердження позивача про відсутність видатків для сплати судового збору у кошторисі установи належними доказами не доведено, оскільки в наданій до позовних матеріалів довідці Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 13.01.2016 № 7.1-11/268 повідомлено, що станом на 13.01.2016 по Регіональному відділенні Фонду державного майна у Львівській області по КПКВ 3311010 "Керівництво та управління у сфері державного майна" відсутні кошторисні призначення та відкриті асигнування по даній програмі. Вказана довідка повідомляє про відсутність призначень та відкритих асигнування станом на конкретну дату і не підтверджує їх відсутність на день звернення з позовом (05.02.2016), крім того вказана довідка повідомляє про кошторисні призначення лише по КПКВ 3311010.

Таким чином, розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що позивачем в обґрунтування доводів свого клопотання не подано належних та допустимих доказів, у зв’язку з чим у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд відмовляє.

Позивач не надав належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за місцем розгляду справи - Господарським судом м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п. п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.В. Усатенко