Рішення № 55770431, 09.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/177/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 Справа № 908/5910/15

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 (адреса 69037 м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, б. 2 кв. 28)

до Відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (адреса 69095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, б. 4)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 (адреса 69095 м. Запоріжжя, вул. Уральська, б. 45)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивачів - Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції (адреса - 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 5)

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства

та за позовом Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 (адреса - 69104, АДРЕСА_1; адреса для листування 69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова 30, каб. 316)

Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 (адреса - 69104, АДРЕСА_1; адреса для листування 69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова 30, каб. 316)

до Відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (адреса 69095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, б. 4)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 (адреса 69095 м. Запоріжжя, вул. Уральська, б. 45)

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства

За участю уповноважених представників сторін:

від ОСОБА_1: ОСОБА_6, довіреність б/н від 19.11.2015р.;

від ОСОБА_7: ОСОБА_6, довіреність б/н від 19.11.2015р.;

від ТОВ Запорізькі автомобільні лінії: ОСОБА_8, довіреність № 2 від 04.01.2016р.;

від ОСОБА_3: ОСОБА_9, договір про надання правової допомоги б/н від 01.10.2014р.;

від ОСОБА_4: ОСОБА_6, довіреність б/н від 28.10.2014р.;

від ОСОБА_5: ОСОБА_6, довіреність б/н від 28.10.2014р.;

від Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

01 грудня 2015 року до господарського суду Запорізької області звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_7 з позовною заявою до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та змін до установчих документів юридичної особи.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2015р. порушено провадження у справі № 908/5910/15, справі присвоєно номер провадження 14/177/15, залучено до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3, судове засідання призначено на 14.12.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2015р. залучено до участі у справі у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції; розгляд справи відкладено на 13.01.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.12.2015р. витребувано у Державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції для огляду в судовому засіданні матеріали реєстраційної справи ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Запорізькі автомобільні лінії.

13.01.2016р. від ОСОБА_1 та ОСОБА_7 надійшла заява про уточнення позовних вимог б/н від 11.01.2016р., яка не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду, розглядаються позовні вимоги в редакції уточненої позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2016р. в задоволенні клопотання Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 про залучення до участі у справі № 908/5910/15 у якості Відповідача-2 - ОСОБА_3 відмовлено, розгляд справи відкладено на 26.01.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. продовжено строк вирішення спору у справі №908/5910/15 на пятнадцять днів, до 16.02.2016р.; розгляд справи відкладено на 04.02.2016р.

03.02.2016р. від Третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Запорізькі автомобільні лінії про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.02.2016р. прийнято до для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Запорізькі автомобільні лінії, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3, Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Запорізькі автомобільні лінії, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства. Залучено до участі у справі в якості Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, виключивши зі справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як Третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача.

Розгляд справи розпочато спочатку з 04.02.2016р. Судове засідання призначено на 09.02.2016р.

08.02.2016р. від Третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 надійшли клопотання про залучення ОСОБА_3 як Відповідача за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України.

Крім того, 09.02.2016р. від Позивача ОСОБА_7 надійшла заява про відмову від позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2016р. в задоволенні клопотання Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 про залучення до участі у справі № 908/5910/15 у якості Відповідача-2 - ОСОБА_3 відмовлено; в задоволені клопотання Третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України відмовлено; прийнято відмову Позивача ОСОБА_7 від позову та припинено провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Запорізькі автомобільні лінії, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3, Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариств

В судовому засіданні 09.02.2016р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представників Сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В первісному позові Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_7 посилаються на те, що рішеннями загальних зборів від 07.02.2012р. та від 08.07.2013р. учасником (засновником) ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» став ОСОБА_3 і його частка склала 80 %. Прийняттю ОСОБА_3 до складу учасників (засновників) товариства передувало виставлення вимог від організаторів злочинного угрупування, щодо необхідності підписання протоколів загальних зборів та змін до статуту, а також виставлення вимог про передання грошових коштів в особливо великих розмірах для перемоги у конкурсах, для продовження термінів дії договорів на право перевезення пасажирів та відсутності заходів контролю за виконанням перевезень з боку посадових осіб Управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради. Факт підписання протоколів загальних зборів та державна реєстрація змін до статуту перевізника ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» згідно якого визначеній особі належить 80 % статутного капіталу, надавала та продовжує надавати членам організованого злочинного угрупування можливість здійснення контролю за всією поточною діяльністю підприємства, можливість зміни посадових осіб, відчуження майна, зміна адреси, рахунків підприємства, аж до прийняття рішення про ліквідацію. Організатори злочинного угрупування були засуджені вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2015р., однак наслідки їх діяльності у вигляді зареєстрованої на визначену ними особу частки статутного капіталу ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» залишаються і можуть бути усунуті лише шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів від 07.02.2012р., від 08.07.2013р. та зареєстрованих на їх підставі змін до статутних документів - четвертої редакції статуту, державна реєстрація якої проведена 13.02.2012р. номер запису 11031050014002070, та п'ятої редакції статуту, державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р. номер запису 11031050018002070.

За викладених обставин Позивачі просили:

1. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), оформлене протоколом від 07.02.2012р.

2. Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), державна реєстрація якої проведена 13 лютого 2012р. номер запису 11031050014002070.

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), оформлене протоколом від 08.07.2013р.

4. Визнати недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - п'ята редакція Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р. номер запису 11031050018002070.

13.01.2016р. від Позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_10 та ОСОБА_7 просять суд:

1. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), що оформлені протоколом від 07.02.2012р.

2. Визнати недійсною четверту редакція Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), державна реєстрація якої проведена 13 лютого 2012р. номер запису 11031050014002070.

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), що оформлені протоколом від 08.07.2013р.

4. Визнати недійсною п'яту редакцію Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р. номер запису 11031050018002070.

Відповідач позов ОСОБА_1 та ОСОБА_7 визнав в повному обсязі, про що зазначив у заяві про визнання позову, яка подана до суду 09.12.2015р. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, оскільки протоколи загальних зборів ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» від 07.02.2012р. та 08.07.2013р., а також реєстрація четвертої та пятої редакції Статуту ОСОБА_2 були направлені на порушення конституційних прав і свобод учасників ОСОБА_2, незаконне заволодіння часткою в статутному капіталі та на отримання контролю над діяльністю ОСОБА_2 і заволодіння його майном.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 26.01.2016р. У відзиві зазначив, що у відповідності до норм діючого законодавства право на оскарження рішення загальних зборів Відповідача від 07.02.2012р. є тільки у ОСОБА_10, тоді як право на оскарження рішення загальних зборів Відповідача від 08.07.2013р. є тільки у ОСОБА_7 При цьому, вказані рішення ОСОБА_2 прийняті за результатами зборів, які потягли за собою перерозподіл часток та не порушили жодних прав позивачів. Крім того, у відзиві зазначено, що одні із загальних зборів учасників, що є предметом спору відбулися 07.02.2012р. тому позивачами пропущено трирічний строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду. З урахуванням зазначених обставин просить у задоволенні позову відмовити.

В процесі розгляду справи 03.02.2016р. від Третіх осіб які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшла позовна заява до ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» в обґрунтування якої зазначено наступне. Так, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2015р., який набув законної сили 20.08.2015р., засуджено ОСОБА_11 (колишній начальник управління транспорту та звязку Запорізької міської ради) та ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України. В процесі судового розгляду вказаної кримінальної справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що маючи намір одержати повний контроль над діяльністю підприємств і запобігти можливості їх засновникам виявивши обман не сплачувати грошові кошти, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження висували умови переоформлення від 50% до 80% статутного капіталу підприємств на імя визначеної ними особи. В підприємстві ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» 80% статутного капіталу таким чином було оформлено на гр. ОСОБА_3

Таким чином, протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» від 07.02.2012р. та від 08.07.2013р. та зареєстровані на їх підставі зміни до статутних документів ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» були направлені на отримання контролю над діяльністю товариства, заволодіння його майном, порушення конституційних прав, свобод та інтересів діючих учасників, направлені на незаконне заволодіння часткою у статутному капіталі.

Посилаючись на зазначені обставини, Треті особи які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять суд:

1. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», що оформлені протоколом від 07.02.2012р. та четверту редакцію Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», державна реєстрація якої проведена 13 лютого 2012р. номер запису 11031050014002070.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», що оформлені протоколом від 08.07.2013р., та п'яту редакцію Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р. номер запису 11031050018002070.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнав в повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві, який подано до суду 04.02.2016р., де зазначено наступне. Порядок скликання загальних зборів 07.02.2012р., передбачений ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» дотриманий не був. Цей порядок не було дотримано й при проведені загальних зборів 08.07.2013 року. Згідно ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»: про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх і зборах.

Жодної з цих дій директором ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» вчинено не було. Засновники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були покликані директором 07 лютого 2012р. в офіс до нотаріуса з єдиним поясненням, що і необхідно для підписання якихось документів. В призначений час вони приїхали підписали протокол загальних зборів від 07.02.2012р. та статут у четвертій редакції. Доказів вручення або направлення засновникам ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 повідомлення про проведення загальних зборів 07.02.2012р. та 08.07.2013р. надати немає змоги через відсутність відповідного повідомлена Аналогічно, відсутні докази того, що засновники Татаренко АЛ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за 7 днів до скликання загальних були ознайомлені документами, внесеними до порядку денного зборів.

В протоколі загальних зборів від 08 липня 2013 року міститься посилання на те, що виключення учасників ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбувалось згідно їх заяв.

ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вчиняли дій, передбачених п.14.7. статуту та ст. 64 Закону «Про господарські товариства», а тому рішення про виключення зі складу учасників від 08.07.2013р., що оформлене протоколом загальних зборів, здійснено з порушенням п. 14.7. Статуту та ст. 64 Закону «Про господарські товариства».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_3 проти позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 08.02.2016р. При цьому зазначив, що неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними. Матеріалами справи підтверджено той факт, що позивачі за цим позовом за власною волею та власним бажанням, без будь-якого тиску не них приймали рішення, що оскаржуються, шляхом голосування. Ще до проведення загальних зборів учасників, а саме 08.07.2013р. учасники добровільно склали свої заяви про свій вихід з ОСОБА_2, тобто спірне рішення загальних зборів від 08.07.2013р. не зачіпає охоронюваних законом інтересів та корпоративних прав позивачів. Також, у відзиві Третя особа зазначила, позивачами пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду щодо оскарження рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 07.02.2012р. З урахуванням зазначених обставин просить у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представників Сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 06.12.2004р. за №11031020000002070. Основними видами діяльності товариства є, зокрема, здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (третя редакція), зареєстрованого 30.03.2009р. (номер запису 1103105007002070), учасниками ОСОБА_2 є:

- Азарова (змінено прізвище на ОСОБА_1) ОСОБА_13 5 925,00 грн. 25 часток;

- ОСОБА_5 11 850,00 грн. 50 часток;

- ОСОБА_4 5 925,00 грн. 25 часток.

07.02.2012р. відбулися Загальні збори учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії». Згідно протоколу №1 від 07.02.2012р., на зборах були присутні учасники ОСОБА_2: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 Запрошено ОСОБА_3

Порядок денний зборів:

1. Про вибори Голови та Секретаря загальних зборів учасників.

2. Про прийняття до складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_3.

3. Про перерозподіл Статутного (складеного) капіталу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії».

4. Про затвердження та підписання Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» в четвертій редакції.

Як вбачається з протоколу №1 від 07.02.2012р., загальними зборами учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» прийнято наступні рішення:

1. Обрати головою зборів ОСОБА_1 та секретарем Федюкіна О.О.

2. Прийняти до складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_3.

3. Перерозподілити Статутний (складений) капітал ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» в розмірі 23700,00 грн.

Вклади Учасників у грошовому вираженні та кількість часток кожного складає:

- ОСОБА_1 - 5925,00 грн. - 25 часток;

- ОСОБА_4. ОСОБА_14 - 2844,00 грн. - 12 часток;

- ОСОБА_5 - 3081,00 грн. - 13 часток;

- ОСОБА_3 - 11850,00 грн. - 50 часток.

4. Затвердити та підписати Статут ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» в четвертій редакції.

13.02.2012р. зареєстровано четверту редакцію Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії».

08.07.2013р. відбулися Загальні збори учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії». Згідно протоколу №1 від 08.07.2013р., на зборах були присутні учасники: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 Запрошено ОСОБА_7

Порядок денний зборів:

1. Про вибори Голови та Секретаря загальних зборів учасників.

2. Про прийняття до складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_7.

3. Про вихід зі складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно їх заяв.

4. Про перерозподіл Статутного (складеного) капіталу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії».

5. Про затвердження та підписання Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» в п'ятій редакції.

6. Про звільнення директора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії».

7. Про обрання директора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії».

Згідно протоколу №1 від 08.07.2013р. Загальними зборами учасників ухвалено наступні рішення:

1. Обрати головою зборів ОСОБА_3 та секретарем Кагітіна В.П.

2. Прийняти до складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_7.

З.Виключити зі складу учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно їх заяв.

4. Перерозподілити Статутний (складений) капітал ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» в розмірі 23700,00 грн. Вклади Учасників у грошовому вираженні та кількість часток кожного складає:

- ОСОБА_7 - 4740,00 грн. - 20 часток;

- ОСОБА_3 - 18960,00 грн. - 80 часток.

5. Затвердити та підписати Статут ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» в п'ятій редакції.

6. Звільнити директора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_15 з 08.07.2013р.

7. Обрати директором ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» ОСОБА_16 з 09.07.2013р.

09.07.2013р. зареєстровано пяту редакцію Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії».

ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовами про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», оформлених протоколами №1 від 07.02.2012р. та №1 від 08.07.2013р., а також визнання недійсними четвертої та пятої редакцій Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» з тих підстав, що зазначені рішення були направлені на отримання контролю над діяльністю ОСОБА_2, заволодіння його майном, порушення конституційних прав, свобод та інтересів діючих учасників ОСОБА_2, направлені на незаконне заволодіння часткою у статутному капіталі. Крім того, учасники ОСОБА_2 не були повідомлені про час та місце проведення загальних зборів учасників ОСОБА_2, про порядок денний та документи, які виносилися на розгляд.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази та пояснення представників Сторін, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.

Відповідно до ст.ст. 321, 328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічний перелік встановлює ст.20 ГК України, окрім того, додатково передбачається застосування штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій, адміністративно-господарських санкцій, а також установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Приписами ст.ст. 12,13 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Згідно з ст.20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 11-1 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів, Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - закон N 483-V), до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК (436-15 ), згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів учасників товариства може бути оскаржене учасником товариства до суду. Господарські суди на загальних підставах розглядають справи у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів чи актів органів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обовязковий характер.

В ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обовязок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2015 по кримінальній справі №335/4153/15-к за обвинуваченням ОСОБА_11 і ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України (шахрайство, тобто заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою), зокрема, встановлені наступні обставини за яких було прийнято рішення загальних зборів ТОВ «Запорізький автомобільні мережі» від 07.02.2012р та від 08.07.2013р. наслідком чого э підписання четвертої та пятої редакції Статутів ОСОБА_2:

«…В кінці червня 2013 року ОСОБА_7, який тривалий час займався пасажироперевезеннями, дізнавшись про те, що з ТОВ «Вега-Авто» розірвані договори на перевезення пасажирів за маршрутами №№ 4,12,23,35 і 37, та думаючи, що всі питання з розподілу маршрутів вирішує ОСОБА_17, ОСОБА_11, та інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, вирішив звернутися до ОСОБА_11, для того, щоб отримати вказані маршрути та оформити їх на придбане ним ТОВ «Запорізький автомобільні мережі», де вже раніше, а саме з 07.02.2012 року членами злочинної групи через колишніх власників був введений до складу засновників їх співучасник з часткою в статутному фонді підприємства в розмірі 50%.

В той ж самий час ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_11 в приміщенні його службового кабінету управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської Ради, де розповів про бажання здійснювати підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів на вищевказаних маршрутах.

ОСОБА_11, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, діючи у складі організованої злочинної групи, узгоджено з іншими співучасниками, висунув вимогу, яка полягала у тому, якщо той бажає займатися пасажирськими перевезеннями, то йому необхідно звернутися до ОСОБА_18, який пояснить «нові» умови, необхідні для зайняття цим видом діяльності.

Надалі, в червні 2013 року, в офісі ТОВ «Альянс Авто» ОСОБА_17, та інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, при зустрічі з ОСОБА_7, посилаючись на тісні стосунки із начальником управління з транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської Ради ОСОБА_11, обманюючи його, повідомили про їх можливості впливати на вирішення питань, пов'язаних з отриманням дозволу в участі у конкурсах та отримання, при проведені конкурсів, прибуткових маршрутів, впливати на рішення, призначити чи не призначати позапланові перевірки, впливати на висновки проведених планових перевірок, які призначає управління транспорту, стали наполягати на щомісячній передачі грошей у сумі 92250 гривень за надання можливості займатися перевезенням пасажирів на необхідних потерпілому маршрутах міста, а саме №№ 4,12,23,35 і 37, та виплати 32800 доларів США за призначення тимчасовим перевізником та подальшої перемоги у конкурсі, попереджаючи у разі відмови, прийняти таку пропозицію, яка в подальшому не дасть йому змоги перемогти у конкурсах та укладання договорів на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Крім того, маючи намір придбати права на чуже майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю ТОВ «Запорізький автомобільний мережі» та запобігти можливості ОСОБА_7 не сплачувати кошти, ОСОБА_17 та інший співучасник - особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, висловили ще одну незаконну вимогу, а саме переоформити 60% статутного фонду підприємства на ім'я іншого співучасника.

Будучи обманутими, ОСОБА_7 повірив в реальність впливати на прийняття такого рішення членами групи, бажаючи займатися пасажирськими перевезеннями, побоюючись втрати бізнесу через розірвання договорів мусив погодитись щомісячно сплачувати грошові кошти та переоформити 60% статутного фонду ТОВ «Запорізький автомобільний мережі» на іншого співучасника, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження.

Після чого, інший співучасник, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, діючи згідно розподілу ролей у складі організованої групи, узгоджено з ОСОБА_11, ОСОБА_17 та іншими двома співучасниками, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, виконуючи вказівки організаторів групи, з метою заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, 08.07.2013 року у нотаріуса ОСОБА_19 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 24 підписав статут підприємства ТОВ «Запорізькі автомобільні мережі», оформивши на своє ім'я збільшену частку, а саме 80% статутного фонду, що становить 18960 гривень, тим самим члени організованої групи отримали повний контроль над підприємством. У разі відмови виплачувати кошти ОСОБА_7 за вказівкою організаторів групи, інший співучасник, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та на якого оформлено 80% статутного фонду ОСОБА_2, міг звільнити директорів, вивести зі складу засновників осіб, у яких пайова участь менш, ніж 80% та таким чином ліквідувати підприємство.

Крім того, ОСОБА_11, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, вимусив ОСОБА_7 23.07.2013 року підписати угоди №№8,9,10,11 на обслуговування маршрутів №№4,12,23,35 і 37, де управління транспорту як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_11, ОСОБА_17, іншого співучасника, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження на ОСОБА_7, який думаючи, що його діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_11 та іншого співучасника, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, від рішення яких залежить подальше його існування, змушений був виконувати незаконні вимоги шахраїв.

Таким чином, ОСОБА_11, після підписання договорів, мав можливість в будь-який час ініціювати проведення позапланових перевірок, що однозначно приведе до виявлення порушень та подальшого розірвання договорів в односторонньому порядку на обслуговування маршрутів, посилаючись на п.9 договору «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування».

За період з липня по жовтень 2013 року потерпілим щомісячно виплачувалось шахраям 92250 гривень, а всього 369000 гривень, та 30.09.2013 року, після перемоги у конкурсі ОСОБА_7 було добровільно передано ОСОБА_17 32800 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на той день становило 262170,40 гривен.

В результаті злочинів ОСОБА_17, ОСОБА_11 та інші співучасники, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження за узгодженими та заздалегідь спланованими діями, з використанням свого службового становища, шляхом обману, повторно, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 650130,40 гривень, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, спричинивши тяжкі наслідки для потерпілого…»

З матеріалів вбачається, що в межах кримінальної справи №335/4153/15-к судом першої інстанції були розглянуті і задоволені цивільні позови потерпілих, які в ході судового розгляду справи визнані обвинуваченими та підтверджені матеріалами кримінального провадження.

На вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2015 по кримінальній справі №335/4153/15-к ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20.08.2015р. апеляційна скарга задоволена частково, вирок суду в частині задоволення цивільних позовів скасовано та залишено без розгляду цивільні позови, з тих підстав, що в межах кримінальної справи за цивільним позовом може бути стягнута майнова та моральна шкода, а урегулювання порушених корпоративних прав, відноситься до виключної компетенції господарських судів.

Згідно ч. 2 ст. 532 КПК України, у разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала апеляційного суду Запорізької області набула законної сили з моменту її проголошення 20.08.2015р.

Таким чином, вирок Орджонікідзевського районного суду від 23.06.2015р. набув законної сили 20.08.2015р., цим вироком засуджено ОСОБА_17 та ОСОБА_11 за ч.4 ст. 190, ч. З ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України.

Вказаним вироком суду встановлені дії обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_17, направлених на незаконне (шляхом обману) заволодіння часткою у статутному капіталі ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», наслідком яких стало порушення конституційних прав, свобод та інтересів діючих учасників цього товариства, в тому числі позивачів по справі.

Стаття 533 КПК України, визначає наслідки набрання законної сили судовим рішенням, та передбачає, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави звільнення від доказування, а також п. 2.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснює, що преюдиційне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, згідно інформації Головного слідчого управління МВС України (лист від 29.10.2015р. №13/262-240), проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013080000000229 від 31.10.2013 за підозрою ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

27.04.2015, ОСОБА_3 винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, цього ж дня його оголошено у розшук і в цей же день матеріали відносно ОСОБА_3 виділено в окреме провадження. На цей час його місцезнаходження не встановлено.

Згідно ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно ч. 3 ст. 61 Закону України Про господарські товариства, загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Як зазначено в п.п.17,18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №13 від 24.10.2008р., підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у звязку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Відповідно до п.2.11 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі:

а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;

б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо;

в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів;

г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів;

д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обовязку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України Про господарські товариства, або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію;

е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача;

є) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини девятої статі 41 Закону України Про господарські товариства головою і секретарем зборів.

Так, відповідно до матеріалів справи при проведенні загальних зборів ТОВ «Запорізькі автомобільні мережі» 07.02.2012р. та 08.07.2013р. не було дотримано порядку скликання зборів, передбаченого ст. 61 Закону України Про господарські товариства.

Неповідомлення учасників ОСОБА_2 - ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про проведення загальних зборів 07.02.2012р. не менш ніж 30 днів до скликання цих зборів, їх не ознайомлення за 7 днів до скликання загальних зборів з документами внесеними до порядку денного зборів, є суттєвим порушеннями порядку скликання та проведення загальних зборів ОСОБА_2, які вплинули на прийняття рішення загальних зорів 07.02.2012р., так як ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не знали та не могли знати, що членами злочинної групи - ОСОБА_11 та ОСОБА_17 шляхом шахрайських дій 07.02.2012р. було введено до складу засновників ОСОБА_2, ОСОБА_3, як учасника з часткою в статутному капіталі ОСОБА_2 в розмірі 50%, що встановлено вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (третя редакція), зареєстрованого 30.03.2009р. (номер запису 1103105007002070), учасниками ОСОБА_2 є:

- Азарова (змінено прізвище на ОСОБА_1) ОСОБА_13 5 925,00 грн. 25 часток;

- ОСОБА_5 11 850,00 грн. 50 часток;

- ОСОБА_4 5 925,00 грн. 25 часток.

Разом з тим, зі Статуту «Запорізькі автомобільні лінії» (четверта редакція), зареєстрованого 13.02.2012р. (номер запису 11031050014002070) вбачається, що учасниками ОСОБА_2 є:

- ОСОБА_1 - 5925,00 грн. - 25 часток;

- ОСОБА_4. ОСОБА_14 - 2844,00 грн. - 12 часток;

- ОСОБА_5 - 3081,00 грн. - 13 часток;

- ОСОБА_3 - 11850,00 грн. - 50 часток.

З наведеного вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії», що оформлено протоколом №1 від 07.02.2012р. порушено права та законні інтереси лише учасників ОСОБА_2 ОСОБА_4 (відбулася зміна часток в Статутному капіталі з 25 часток на 12 часток) та ОСОБА_5, (відбулася зміна часток в Статутному капіталі з 50 часток на 13 часток). При цьому, права ОСОБА_21 зазначеним рішенням зборів учасників ОСОБА_2 не порушено.

Також, слід зауважити, що неповідомлення учасників ОСОБА_2 - ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про проведення загальних зборів ОСОБА_2 08.07.2013р. в порядку передбаченому ст..61 Закону України «Про господарські товариства» також є суттєвим порушеннями порядку скликання та проведення загальних зборів, що суттєво вплинуло на сприйняття засновниками змісту підписаних документів та їх можливих наслідків.

При проведенні загальних зборів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» 08.07.2013р. в порядок денній було включено питання 3. Про вихід зі складу учасників ОСОБА_2 - ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно їх заяв.

Разом з цим, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» від 08.07.2013р. ухвалено: 3. Виключити зі складу учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» - ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно їх заяв. Однак, діючим законодавством передбачений виключний перелік підстав для виключення учасника з товариства.

Згідно ст. 64 Закону Про господарські товариства, учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Судом встановлено, що на момент прийняття загальними зборами учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» рішення від 08.07.2013р. жодної з підстав для виключення учасників цього ОСОБА_2 - ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не відбулося. Станом на момент прийняття вказаного рішення, діючою була четверта редакція статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» відповідно до якої розрізняно поняття та підстави для виходу та виключення учасників з ОСОБА_2.

Згідно п. 14.1. статуту, кожен з учасників може вийти з товариства, попередивши про це інших учасників не пізніше як за три місяці до моменту виходу.

Згідно п.14.2. статуту, при виході учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному ) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з ОСОБА_2, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Згідно п. 14.7 статуту, учасник товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілі товариства, може бути виключений з товариства на основі рішення, яке вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш ніж 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник у голосуванні участі не бере.

З наведеного вбачається, що оскільки учасниками ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» - ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не було вчинено дій, передбачених п. 14.7. Статуту, прийняття загальними зборами ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» рішення про виключення вказаних осіб зі складу учасників ОСОБА_2 здійснено з порушенням п. 14.7. статуту та ст. 64 Закону Про господарські товариства.

Згідно з ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Розмір частки учасника напряму пов'язаний з обсягом його правомочностей щодо участі в управлінні, щодо отримання певної частки прибутку або активів у разі ліквідації.

Згідно ч. 4 ст. 58 Закону України Про господарські товариства, учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Враховуючи викладені обставини, в результаті прийняття рішень загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», що оформлені протоколами від 07.02.2012р. та від 08.07.2013р. змінилась пропорційність голосів учасників ОСОБА_2, внаслідок якої учасник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 отримав переважне право на прийняття рішень стосовно діяльності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії», що є порушенням прав інших учасників ОСОБА_2 на управління ОСОБА_2, участь у його господарській діяльності та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону.

Разом з цим, згідно п. 13 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів, відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК ( 435-15), статей 57, 82 ГК ( 436-15 ), статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства (1576-12 ), статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію ( 755-15 ) суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.

При вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК ( 436-15 ) є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у - голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства ( 1576-12 )).

У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Також, суд зауважує, що заява Третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3 про сплив позовної давності при зверненні Позивачів та Третіх осіб які заявляють самостійні вимоги на предмет спору з позовними заявами не є підставою для застосування судом позовної давності з огляду на наступне.

Так, частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сторонами у судовому процесі є позивачі і відповідачі (ст.21 ГПК України).

Відповідно до пп. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема частиною четвертою статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», що оформлено протоколом від 08.07.2013р. та визнання недійсною п'яту редакцію Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р. номер запису 11031050018002070. В іншій частині позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, позовні вимоги Третіх осіб які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», що оформлені протоколами від 07.02.2012р. та від 08.07.2013р., а також визнання недійсними четвертої редакції Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії», державна реєстрація якої проведена 13 лютого 2012р. та п'ятої редакції Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії», за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3, на стороні Позивача - Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії», що оформлено протоколом №1 від 08.07.2013р. та визнання недійсною п'яту редакцію Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії», державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р., номер запису 11031050018002070 задовльнити.

Позов Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії», за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), що оформлено протоколом №1 від 07.02.2012р.

Визнати недійсною четверту редакцію Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), державна реєстрація якої проведена 13 лютого 2012р., номер запису 11031050014002070.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), що оформлено протоколом №1 від 08.07.2013р.

Визнати недійсною п'яту редакцію Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), державна реєстрація якої проведена 09 липня 2013р., номер запису 11031050018002070.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (69095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, б. 4, код ЄДРПОУ 33272573) на користь ОСОБА_1 (69037 м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, б. 2 кв. 28, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (69095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, б. 4, код ЄДРПОУ 33272573) на користь ОСОБА_4 (адреса - 69104, АДРЕСА_1; адреса для листування 69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова 30, каб. 316, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2 756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії», за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_3, на стороні Позивача - Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства та визнання недійсними Статутів товариства в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), що оформлено протоколом №1 від 07.02.2012р. та визнання недійсною четверту редакцію Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), державна реєстрація якої проведена 13 лютого 2012р., номер запису 11031050014002070 залишити без задоволення.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяЛ.М. Сушко

Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 12.02.2016р.