Рішення № 55770416, 26.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.2016 Справа №908/5794/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20), м. Вільнянськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-ТМ, м. Артемівськ

про стягнення суми боргу у розмірі 18120,93грн., 3% річних в розмірі 1267,47грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №12-2 від 15.01.2016р.,

від відповідача: не зявився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.11.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-ТМ про стягнення суми боргу у розмірі 18120,93грн., 1267,47грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2015р. матеріали позовної заяви (справа №908/5794/15) направлені за встановленою підсудністю до господарського суду Донецької області.

27.11.2015 на адресу господарського суду Донецької області надішли матеріали позовної заяви (справа №908/5794/15).

Автоматизованою системою „Документообіг суду для розгляду матеріалів справи №908/5794/15 призначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.11.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/5794/15.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 538, 610, 625, 629, 655, 693 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №Г-2/81-12/ДГ-2/16-16 від 03.10.2012. Зазначив, що відповідно до договору відповідачу був поставлений товар на суму 1035860,38грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними. З урахуванням часткової оплати за поставлений товар, сума боргу становить 18120,93грн.

На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобовязання 3% річних у розмірі 1267,47грн.

Загальна сума заборгованості становить 19388,40грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Через канцелярію суду супровідним листом надав додаткові документи, зокрема, Журнал реєстрації переміщення товарно-матеріальних цінностей на територію/з території та інші документи. Документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Крім того, у судовому засіданні зазначив, що по договору купівлі-продажу №Г-2/81-12/ДГ-2/16-16 від 03.10.2012 передоплат не було.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявний у матеріалах справи конверт з поштовим відправленням про повернення, у звязку з закінченням терміну зберігання. Пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надано, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Представнику позивача у судовому засіданні розяснені права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 між Державним підприємством Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-ТМ (покупець), укладено договір купівлі-продажу №Г-2/81-12/ДГ-2/16-16 (надалі по тексту договір), за умовами якого, Продавець зобовязався передати у власність Покупця продукцію малопомітне дротяне загородження 190 МЗП 1-М ТУ-993.000 (далі Продукція), а Покупець забезпечує контроль за приймання товару (пункт 1.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 (пункт 11 договору).

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у звязку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до п.п.2.1.-2.2 договору сума договору складає 105700000 з ПДВ. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування, доставки, ПДВ, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені стосовно товару по договору.

Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця, що підтверджується відповідними документами (накладними) (п.3.1).

Згідно до п.4.1. договору покупець здійснює 100% передплату товару.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що по договору купівлі-продажу №Г-2/81-12/ДГ-2/16-16 від 03.10.2012 передоплат не було (протокол с/з від 26.01.2016).

Пунктом 7.1. договору сторонами обумовлено застосування норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6.

На виконання умов договору позивачем постачалась продукція, яка отримана відповідачем, що підтверджується видатковими накладними №РН-00027 від 30.01.2013 на суму 90600грн., №РН-00061 від 14.02.2013 на суму 302000грн., №РН-278 від 06.06.2013 на суму 358474грн., №РН-00141 від 03.04.2013 на суму 284786,38грн., які містяться в матеріалах справи.

Окрім цього, факт поставки позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами. Зазначені податкові накладні підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинними обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Видаткові накладні №РН-00027 від 30.01.2013, №РН-00061 від 14.02.2013, №РН-00141 від 03.04.2013, підписані та скріплені печатками обох сторін. Видаткова накладна №РН-278 від 06.06.2013 не містить підпису уповноваженої особи на отримання продукції та печатки підприємства відповідача, проте сам факт отримання продукції за вказаною накладною підтверджується Журналом реєстрації переміщення товарно-матеріальних цінностей на територію/з території, з якого вбачається, що ОСОБА_2 отримав продукцію відповідно до видаткової накладної №РН-278 від 06.06.2013р. та Довідкою №6/8-363 від 25.012016, в якій зазначено, що грошові кошти від відповідача надійшли на розрахунковий рахунок позивача у сумі 358474,00грн. після відвантаження готової продукції згідно видаткової накладної №РН-278 від 06.06.2013 та були розподілені в рахунок погашення боргу за відвантажений товар по вказаній накладній. З огляду на вищевказане, відповідач своїми діями підтвердив факт отримання товару за накладною №РН-278 від 06.06.2013.

Факт отримання відповідачем товару за іншими накладними підтверджується підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреностей №3 від 30.01.2013, №8 від 14.02.2013, №24 від 06.06.2013, №11 від 03.04.2013.

Позивачем до матеріалів справи були надані банківські виписки, що підтверджують часткову оплату відповідачем за отриманий товар згідно договору.

Згідно із пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї не сплатив, своїх договірних зобовязань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Зазначені вище акти в матеріалах справи відсутні, претензій до позивача стосовно того, що не вистачає документів, передбачених розділом 4 договору, відповідачем не надано, що на думку суду, свідчить про те, що всі передбачені договором документи відповідачем були отримані. Доказів відмови від товару відповідачем не надано, товар прийнятий без будь-яких заперечень.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія на суму 18120,93грн., що підтверджується фіскальним чеком з описом вкладення у цінний лист, які містяться в матеріалах справи, проте претензія не

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не повної сплати за поставлену продукції відповідно до накладних. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 18120,93грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у сумі 1267,47грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За здійсненим господарським судом перерахунком 3% річних суд визнає його не вірним.

З огляду на що, позивач мав нарахувати 3% річних за період з 03.07.2013р. по 01.11.2015р. у сумі 1268,96грн.

При цьому, розмір 3% річних є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем.

Відповідно до вимог пункту 2 статі 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач під час судового розгляду та його представник у судовому засіданні наполягав на заявлених вимогах з підстав, зазначених у позовній заяві. Заяв та клопотань іншого змісту суду не подавалось та представником не заявлялось.

За таких обставин, господарський суд при винесенні рішення обмежений розміром позовних вимог, визначеним позивачем.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних, нарахована на заборгованість (18120,93грн.) у розмірі 1267,41грн. за період з 03.07.2013р. по 01.11.2015р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-ТМ про стягнення суми боргу у розмірі 18120,93грн., 3% річних в розмірі 1267,47грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-ТМ (84500, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 32924359) на користь Державного підприємства Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, 1, код ЄДРПОУ 08680069) суму боргу у розмірі 18120,93грн., 3% річних в розмірі 1267,47грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-ТМ (84500, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 32924359) на користь Державного підприємства Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, 1, код ЄДРПОУ 08680069) судовий збір у розмірі 1218грн.

У судовому засіданні 26 січня 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01 лютого 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява