Рішення № 55770174, 15.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.16р. Справа № 904/10805/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Волошинові Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 17755963грн.40коп., пені в розмірі 2842677грн.18коп., 3% річних в розмірі 182831грн.39коп. та 304637грн.63коп. інфляційної складової.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №181/1001 від 20.05.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №31 від 05.01.2016р.

В судовому засіданні від 26.01.2016р. було оголошено перерву до 09.02.2016р., та в судовому засіданні від09.02.2016р. було оголошено перерву, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток - Руда" з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 17755963грн.40коп., пені в розмірі 2842677грн.18коп., 3% річних в розмірі 182831грн.39коп. та 304637грн.63коп. інфляційної складової.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №34 від 01.07.2004р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 26.01.2016р. та 09.02.2016р.

18.01.2016р. на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 19663749грн.36коп., пеню в розмірі 3247758грн.66коп., 3% річних в розмірі 226778грн.30коп. та 417175грн.08коп. інфляційної складової.

Перевіривши обставини, викладені в заяві про збільшення позовних вимог та встановивши, що вона відповідає вимогам чинного законодавства України, суд прийняв заяву позивача до розгляду.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, предметом розгляду у справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток - Руда" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 19663749грн.36коп., пені в розмірі 3247758грн.66коп., 3% річних в розмірі 226778грн.30коп. та 417175грн.08коп. інфляційної складової.

26.01.2016р. відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач посилається на те, що відповідачем при визначенні суми основного боргу не було враховано часткових оплат, здійснених відповідачем. Також відповідач стверджує, що в позові немає доказів того, що особа, яка отримувала рахунки була на це вповноважена. Разом з тим, відповідач зазначає, що позивачем невірно нараховані суми пені, 3% річних та інфляційної складової, заявлені до стягнення.

Відповідачем 08.02.2016р. було надане клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.02.2016р. на іншу дату, у зв'язку з тим, що 11.02.2016р. господарським судом Дніпропетровської області буде розглядатись питання щодо порушення провадження щодо банкрутства підприємства відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні від 09.02.2016р. заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, оскільки в матеріалах справи міситься достатньо доказів для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.07.2004р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - енергопостачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток - Руда" (далі - споживач) підписаний договір про постачання електричної енергії №34 (далі - договір). За умовами зазначеного договору енергопостачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №34/12 від 01.12.2008р. до договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди №34/12 від 01.12.2008р.), споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на поточний розрахунковий період за нижче зазначеною системою платежів та розрахунків: до 5 числа поточного місяця - 30% від обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період; до 15 числа поточного місяця -30% від обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період; до 25 числа поточного місяця - різницю вартості 40% очікуваного споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та попередніх поточних за електричну енергію.

Остаточний розрахунок за активну електричну енергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами договору, здійснюється на підставі самостійно отриманого у енергопостачальника рахунку на кінець розрахункового періоду протягом п'яти операційних банківських днів з дня його отримання.

Під час визначення суми платежу в остаточному розрахунку за поточний розрахунковий період енергопостачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за використану електричну енергію в поточному розрахунковому періоді.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку енергопостачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, недорахованої внаслідок використання елекртичної енергії з порушення ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 4.2.1 за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком 3 "Порядок розрахунків", споживач сплачує енергопостачальнику пеню у розмірі подвійної величини облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

У разі прострочення зазначених платежів споживач на вимогу енергопостачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Пунктом 9.9 договору предбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004р.

За приписами пункту 9.9.1 договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про намір сторін припинити дію договору про постачання електричної енергії №34 від 01.07.2004р. Отже, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинний.

Позивач на виконання умов договору в період з 01.03.2015р. по 31.12.2015р. поставив відповідачу теплову енергію на суму 20163749грн.36коп., що підтверджується актами про обсяги переданої енергії та рахунками на оплату за визначений період. Вказані документи підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Як вбачається з підпису представника відповідача на рахунках, рахунок №271/34/3/1 від 01.04.2015р. (за березень 2015р.) був отриманий відповідачем 02.04.2015р.; рахунок №271/34/4/1 від 01.05.2015р. (за квітень 2015р.) був отриманий відповідачем 05.05.2015р.; рахунок №271/34/5/1 від 01.06.2015р. (за травень 2015р.) був отриманий відповідачем 03.06.2015р.; рахунок №271/34/6/1 від 01.07.2015р. (за червень 2015р.) був отриманий відповідачем 02.07.2015р.; рахунок №271/34/7/1 від 01.08.2015р. (за липень 2015р.) був отриманий відповідачем 04.08.2015р.; рахунок №271/34/8/1 від 01.09.2015р. (за серпень 2015р.) був отриманий відповідачем 03.09.2015р.; рахунок №271/34/9/1 від 01.10.2015р. (за вересень 2015р.) був отриманий відповідачем 02.10.2015р.; рахунок №271/34/10/1 від 01.11.2015р. (за жовтень 2015р.) був отриманий відповідачем 06.11.2015р.; рахунок №271/34/11/1 від 01.12.2015р. (за листопад 2015р.) був отриманий відповідачем 04.12.2015р.; рахунок №271/34/12/1 від 01.01.2016р. (за грудень 2015р.) був отриманий відповідачем 05.01.2016р.

Посилання відповідача на відсутність доказів наявності повноважень у особи, що отримувала рахунки судом не приймаються.

За приписами договору відповідач мав самостійно отримувати рахунки у постачальника. Крім того, відповідачем не спростовано факт отримання рахунків та відсутність повноважень у особи, що отримувала рахунки.

З огляду на положення договору остаточний розрахунок за електричну енергію отриману в березні 2015р. відповідач був зобов'язаний провести до 09.04.2015р. (включно); за електричну енергію отриману в квітні 2015р. в строк до 12.05.2015р. (включно); в травні 2015р. в строк до 10.06.2015р. (включно); в червні 2015р. в строк до 09.07.2015р. (включно); в липні 2015р. в строк до 27.08.2015р. (включно); за електричну енергію отриману в серпні 2015р. до 10.09.2015р. (включно); в вересні 2015р. до 11.10.2015р. (включно); в жовтні 2015р. до 12.11.2015р. (включно); в листопаді 2015р. до 11.12.2015р. (включно); за електричну енергію отриману в грудні 2015р. в строк до 14.01.2016р. (включно).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток - Руда" розрахувалось за отриману електричну енергію частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 19663749грн.36коп.

Враховуючи положення договору про постачання електричної енергії №34 від 01.07.2004р., строк виконання відповідачем грошових зобов'язань є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 19663749грн.36коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 4.2.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 10.04.2015р. по 10.01.2016р. в розмірі 3247758грн.66коп.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що в ньому допущено помилку. За результатом зробленого судом розрахунку пеня за загальний період з 10.04.2015р. по 10.01.2016р. становить 3247429грн.03коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 329грн.63коп. - слід відмовити.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 417175грн.08коп. за загальний період з травня 2015р. по грудень 2015р. та 3% річних в розмірі 226778грн.30коп. за загальний період з 10.04.2015р. по 10.01.2016р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 417175грн.08коп.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу за загальний період з 10.04.2015р. по 10.01.2016р. в розмірі 226741грн.17коп. У задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 37грн.13коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток - Руда" про стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 19663749грн.36коп., пені в розмірі 3247758грн.66коп., 3% річних в розмірі 226778грн.30коп. та 417175грн.08коп. інфляційної складової - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток - Руда" (ідентифікаційний код: 19354901; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, пров. Капітальний , буд. 2) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (ідентифікаційний код: 23359034; місцезнаходження: 49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 22) суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 19663749грн.36коп., пеню в розмірі 3247429грн.03коп., 3% річних в розмірі 226741грн.17коп., суму інфляційної складової в розмірі 417175грн.08коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 182700грн.00коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 09.02.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 15.02.2016р.

Суддя ОСОБА_3