Ухвала суду № 55770162, 10.02.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

У Х В А Л А

"10" лютого 2016 р. Справа № 902/71/15

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (код ЄДРЮОФОП 00131529, 89412, с. Оноківці, вул. Головна, 57, Ужгородський район, Закарпатська область)

до : публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (код ЄДРЮОФОП 03449841, 21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, буд. № 27)

про стягнення 7 836,22 грн. заборгованості

представники сторін не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

23.01.2015 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 114-25/287 від 17.01.2015 року публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" про стягнення 7 836,22 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.01.2015 року порушено провадження за вказаним позовом по справі № 902/71/15 та зупинено провадження у даній справі до закінчення строку подачі конкурсними кредиторами заяв про включення до складу кредиторів по справі № 902/1722/14.

В подальшому, ухвалами суду провадження у справі № 902/71/15 поновлювалося та зупинялося.

Зокрема, ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.10.2015 року зупинено провадження у справі № 902/71/15 до винесення господарським судом Вінницької області рішення за результатами розгляду заяви ПАТ "Закарпаттяобленерго" № 114-25/4800 від 20.07.2015 року про визнання кредиторських вимог до боржника та включення до реєстру вимог кредиторів у справі № 902/1722/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд".

Ухвалою суду від 29.01.2016 року поновлено провадження у справі 902/71/15 та призначено справу до розгляду на 10.02.2016 року.

На визначену дату 10.02.2016 року представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Направлення ухвали суду від 29.01.2016 року сторонам у даній справі, підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень вх. № 06-69/1401/2016 від 08.02.2016 року та вх. 06-69/1492/2016 від 10.02.2016 року

Відсутність представників позивача та відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оглянувши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно матеріалів справи № 902/71/15, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" за договором про постачання електричної енергії № Р06/10-0044 від 19.08.2009 року 7 836,22 грн. заборгованості, в т.ч. : 6 413,84 грн. - основного боргу за спожиту електроенергію; 583,66 грн. - пені; 107,54 грн. - 3 % річних; 731,18 грн. - інфляційних нарахувань.

При цьому, згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.11.2015 року заяву публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" № 114-25/4800 від 20.07.2015 року про визнання кредиторських вимог до боржника та включення до реєстру вимог кредиторів у розмірі 9 054, 22 грн. у справі № 902/1722/14 задоволено та визнано публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" конкурсним кредитором у справі № 902/1722/14 із сумою вимог 9 054, 22 грн. (7 252, 56 грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних - четверта черга, 583, 66 грн. пені - шоста черга) та 1 218, 00 грн. судового збору за подання заяви до суду - 1-ша черга задоволення вимог кредиторів.

За змістом вказаної вище ухвали суду, між Рахівським районом електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" та публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" укладено договір про постачання електричної енергії № Р06/10 - 0044 від 19.08.2009 року.

Внаслідок неналежного виконання передбачених договором зобов'язань за період з червня 2014 року по грудень 2014 року (включно), відповідач заборгував за спожиту активну електроенергію 6 413,87 грн..

Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, ст.ст. 231, 232 ГК України, п. 4.2.1. договору за внесення платежів з порушенням термінів оплати, встановлених договором боржнику нараховані пеня в сумі 583,66 грн., 3 % річних в сумі 107,54 грн. та інфляційні в сумі 731,18 грн..

На підставі вищевикладеного, ПАТ "Закарпаттяобленерго" заявлено до ПАТ "Південьзахідшляхбуд" вимоги у загальному розмірі 9 054, 22 грн., в т.ч. : суму основного боргу за спожиту активну електроенергію в розмірі 6 413,84 грн.; пеню в розмірі - 583,66 грн.; 3 % річних в розмірі - 107,54 грн.; інфляційні нарахування в розмірі 731,18 грн.; а також судовий збір у сумі 1 218,00 грн..

В силу ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вказувалося вище ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.11.2015 року визнано публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" конкурсним кредитором у справі № 902/1722/14 із сумою вимог 9 054, 22 грн. (7 252, 56 грн. заборгованості, 3 % річних, інфляційних - четверта черга, 583, 66 грн. пені - шоста черга) та 1 218, 00 грн. судового збору за подання заяви до суду - 1-ша черга задоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що судом прийнято рішення у справі № 902/1722/14 щодо грошових вимог позивача до відповідача, які є предметом розгляду у справі № 902/71/15, суд приходить до висновку припинити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат, суд врахував слідуюче.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Пунктом 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 р. № 2), статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними.

При цьому, слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1-1 статті 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях.

У разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову прийнято господарським судом (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК), сплачені суми судового збору не повертаються.

Згідно п. 5.2 вказаної вище постанови (у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 р. № 2), питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Про таке повернення зазначається : в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Як вбачається з матеріалів справи № 902/71/15, позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 1 827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 218 від 17.01.2015 року.

При цьому, станом на день розгляду даної справи, судом встановлено, що позивач згідно наведених приписів законодавства не звертався до суду із клопотанням про повернення суми судового збору.

З огляду на відсутність клопотання щодо повернення судового збору, судом не вирішується питання про повернення відповідних судових витрат позивачу по справі № 902/71/15.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, п. 2 ч. 1 ст. 80, 86, 87, 115 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі № 902/71/15 припинити.

2. Копію ухвали надіслати позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (89412, с. Оноківці, вул. Головна, 57, Ужгородський район, Закарпатська область);

3 - відповідачу (21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, буд. № 27).