Ухвала суду № 55770124, 11.02.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" лютого 2016 р. Справа № 906/1021/15.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Терлецької-Байдюк Н.Я.

За участю представників сторін:

від скаржника (боржника): ОСОБА_1 - доручення №2000/06 від 10.12.2015;

від стягувача: не з'явився;

від відділу ДВС: ОСОБА_2 - довіреність №20.22/673 від 30.12.2015;

Розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод

залізобетонних шпал" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту

державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі

№906/1021/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод

залізобетонних шпал"

До Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних

шпал"

про стягнення 10321393,08 грн. (скарга на дії ВПВР Департаменту ДВС МЮУ)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.09.2015 по справі №906//1021/15 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал" задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" 5400709,58грн. - основного боргу, 500000,00грн. - пені, 2030095,98грн. - річних, 2500459,96грн. - інфляційних та 73080,00грн. - сплаченого судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення 01.10.2015 видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.12.2015 затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" та ПАТ "Запорізький завод залізобетонних шпал", про припинення грошового зобов'язання та закінчення відкритого виконавчого провадження №49302097.

11.01.2015 на адресу суду від ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" надійшла скарга на дії ВПВР Департаменту ДВС МЮУ, відповідно до якої останній просить суд скасувати постанови від 24.12.2015 у ВП №49302097 про арешт коштів боржника та стягнення виконавчого збору, а також зобов'язати ВПВР Департаменту ДВС МУЮ закінчити виконавче провадження.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2016 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

15.01.2016 до господарського суду від ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" надійшло доповнення до скарги за вих.№60/06 від 13.01.2016, згідно яких товариство просить визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними, визнати постанови про арешт коштів боржника від 24.12.2015 і про перевірку виконавчого провадження від 31.12.2015 протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представник боржника (скаржника) вимоги скарги підтримав у повному обсязі з врахуванням доповнень до неї.

Вимоги мотивовані тим, що ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" самостійно виконало рішення суду в частині сплати основного боргу, а в частині сплати пені, інфляційних та річних товариство 30.11.2015 уклало із стягувачем мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду від 17.12.2015. Дана ухвала суду була направлена до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про закінчення виконавчого провадження. Однак виконавча служба виконавче провадження не закінчила, а 24.12.2015 винесла постанови про стягнення з товариства виконавчого збору та про накладення арешту на рахунки боржника. Постановою про перевірку виконавчого провадження від 31.12.2015 скасовано постанову про арешт коштів боржника від 24.12.2015 тільки в частині стягнення грошових коштів у розмірі 5030555,96грн.

Скаржник вважає такі дії виконавчої служби неправомірними, просить задовольнити скаргу.

Представник виконавчої служби проти скарги заперечив, посилаючись на те, що при виконанні наказу господарського суду Житомирської області від 01.10.2015 № 906/1021/15 державний виконавець діяв згідно приписів Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Представник стягувача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений вчасно та належним чином.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд враховує таке.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі по тексту Закону) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Дослідженням копій матеріалів виконавчого провадження №49302097 по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 01.10.2015 № 906/1021/15 встановлено, що 06.11.2015 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал" від 28.10.2015 про відкриття виконавчого провадження для виконання наказу господарського суду Житомирської області від 01.10.2015 № 906/1021/15. Стягувачем повідомлено державного виконавця про часткове самостійне виконання боржником зобов'язання за судовим рішенням в розмірі 5473789,56 грн.

10.11.2015 державним виконавцем на підставі вищезазначеного виконавчого документа відкрито виконавче провадження ВП №49302097 та надано боржнику строк для добровільної сплати боргу в сумі 5030555,96грн. до 17.11.2015.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржнику.

В порушення даної норми копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2015 направлена боржнику 17.11.2015 і отримана останнім 24.11.2015, після спливу строку для добровільного виконання рішення, що підтверджується даними відстеження пересилання поштових відправлень "Укрпошта" та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.97, 169).

В зв"язку із несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник 24.11.2015 на підставі ст.35 Закону звернувся до виконавчої служби із заявою про відкладення виконавчих дій. Заява відправлена рекомендованою кореспонденцією 25.11.2015, однак адресату не вручена та повернулася за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання (т.2 а.с.99, 222).

10.12.2015 боржник звернувся до виконавчої служби із заявою про зупинення виконавчого провадження в зв"язку із прийняттям господарським судом Житомирської області до розгляду та призначення до слухання на 17.12.2015 заяви про затвердження між сторонами виконавчого провадження мирової угоди у процесі виконання судового рішення, яка отримана виконавчою службою 14.12.2015, а зареєстрована 17.12.2015 (т.2 а.с.101,180-188).

25.12.2015 виконавча служба листом №35062-0-33-15 відмовила в зупиненні виконавчого провадження, так як вказані боржником підстави не передбачені Законом (т.2 а.с.189). Цього ж дня боржнику направлені постанови від 24.12.2015 про стягнення виконавчого збору в розмірі 503055,59грн. та про арешт коштів боржника в межах суми 5533611,55грн. (т.2 а.с.171-176).

В зв"язку із затвердженням 17.12.2015 господарським судом Житомирської області мирової угоди у процесі виконання судового рішення, на виконання якого відкрито ВП №49302097, боржник 28.12.2015 направив до виконавчої служби заяву про закінчення виконавчого провадження, яка вручена адресату 29.12.2015 (т.2 а.с.102,103).

Оскільки судом затверджено мирову угоду між сторонами виконавчого провадження, 31.12.2015 начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ винесено постанову про перевірку виконавчого провадження, якою скасовано постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 24.12.2015 ВП № 49302097 в частині стягнення суми боргу за виконавчим документом № 906/1021/15 від 01.10.2015 в розмірі 5030555,96грн.

Як вже вказував суд з посиланням на ст.25 Закону, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Слід зазначити, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання (зазначена позиція суду узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України по справі №217гс14/33/16 від 28.01.2015 за заявою ФОП ОСОБА -1 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19.06.2014 у справі №924/205/13-г).

Частиною 1 статті 27 Закону визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, обов'язок державного виконавця на наступний день після закінчення відповідних строків розпочати примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.32 Закону заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

При цьому відомостей про те, що відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ проводились будь-які дії, які можливо кваліфікувати як заходи примусового виконання рішень, визначені ст.32 Закону, матеріали ВП № 49302097 не містять.

З аналізу змісту наведених правових норм та позиції Верховного Суду України вбачається, що саме тільки винесення 24.12.2015 постанови про арешт коштів боржника та направлення її копій до фінансових установ без послідуючого виявлення та вилучення в боржника грошових коштів, з послідуючим зарахування на рахунок стягувача, не може бути достатнім доказом вчинення заходів примусового виконання рішення.

Натомість, виконавчій службу було достеменно відомо про розгляд 17.12.2015 господарським судом Житомирської області заяви сторін виконавчого провадження № 49302097 про затвердження мирової угоди.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії виконавчої служби при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 24.12.2015 не узгоджуються з приписами діючого законодавства, а постанова про стягнення виконавчого збору від 24.12.2015 підлягає скасуванню.

За таких обставин, при скасуванні постанови про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню і постанова про арешт коштів боржника від 24.12.2015 в частині стягнення виконавчого збору в сумі 503055,59грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Так як господарським судом Житомирської області 17.12.2015 затверджено мирову угоду між сторонами виконавчого провадження № 49302097, то виконавче провадження підлягає закінченню.

Вимоги скарги про скасування постанови про перевірку виконавчого провадження від 31.12.2015 задоволенню не підлягають, оскільки даною постановою правомірно скасовано постанову про арешт коштів боржника в частині стягнення боргу в розмірі 5030555,96грн.

Згідно п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №906/1021/15 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 24.12.2015 по ВП №49302097.

3. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 24.12.2015 по ВП №49302097.

4. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 24.12.2015 по ВП №49302097 в частині накладення арешту на кошти в сумі 503055,59грн. виконавчого збору.

5. Зобов"язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", стосовно закінчення виконавчого провадження №49302097.

6. В іншій частині скаргу відхилити.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя ОСОБА_3

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам

4 - відділу Департаменту ДВС МЮУ