ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
11 лютого 2016 року Справа № 904/8405/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівАкулової Н.В. Кочерової Н.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 16.04.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 23.09.2015у справі господарського суду№ 904/8405/13 Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Крим" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-С" 4. Приватного підприємства "Харчування"простягнення заборгованості у загальному розмірі 85 930 106, 40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Подана повторно 18.12.2015 (відповідно до поштового штемпелю на конверті) Публічним акціонерним товариством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію касаційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 904/8405/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.
До касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Натомість до касаційної скарги додано заяву скаржника про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк".
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК".
Разом з тим, наведені Фондом обставини, не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для відстрочення скаржникові сплати судового збору.
Указане зумовлює повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку розпочинається саме з наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням, що оскаржується, тобто перебіг цього строку не залежить від інших обставин (тривалості поштового обігу кореспонденції, розісланої судом сторонам, необхідності часу на усунення допущених процесуальних недоліків при оформленні касаційної скарги тощо).
Предметом касаційного оскарження у даній справі є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 904/8405/13, строк на оскарження яких у суді касаційної інстанції закінчився 13.10.2015.
Згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційну скаргу надіслано заявником до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.10.2015, тобто вже після закінчення строку, встановленого для її подання. При цьому у касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений строк на звернення до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Обґрунтовуючи причини пропуску встановленого процесуального строку для звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що на його думку вперше касаційна скарга (19.10.2015) була подана без пропуску строку. 03.12.2015 на адресу Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" надійшла ухвала Вищого господарського суд України від 27.11.2015, якою касаційну скаргу було повернуто скаржнику, у зв'язку з чим останнім було порушено строк на касаційне оскарження.
Втім, такі доводи заявника не можна визнати переконливими.
Як вбачається з матеріалів справи, подана вперше касаційна скарга не відповідала вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, а саме п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Вищого господарського суд України від 27.11.2015 у справі № 904/8405/13 відмовлено Публічному акціонерному товариству "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015.
Вказані обставини свідчать про те, що можливість подання скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 904/8405/13 в межах строку на касаційне оскарження залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Відмовити Публічному акціонерному товариству "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у задоволенні клопотання про поновлення строку на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 904/8405/13 у справі № 904/8405/13.
3. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК" в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 904/8405/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя В. Саранюк
Судді Н. Акулова
Н. Кочерова
Судове рішення № 55769904, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 11.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/8405/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: