Рішення № 55769809, 09.02.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 лютого 2016 р.

Справа № 902/1607/15

за позовом:Державного підприємства "Іванківське лісове господарство" ( вул. Поліська,22 смт Іванків, Іванівський район, Київська обл., 07201)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" ( 23227, Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Академічна,54; поштова адреса: 21034, м. Вінниця, вул. Плеханова, 15, оф. 82)

про розірвання договору про надання інформаційних послуг

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ :

Подано позов державним підприємством "Іванківське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" про розірвання договору про надання інформаційних послуг.

Позовні вимоги мотивовано наступним: 02 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" та державним підприємством "Іванківське лісове господарство" було укладено договір № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг. Предметом даного договору є надання відповідачем інформаційних послуг з абонентського обслуговування диспетчерських центрів та мобільних терміналів позивача, встановлених на рухомих об'єктах, що належать позивачу на праві власності або на праві користування. Позивачем в односторонньому порядку з дотриманням умов договору п.8.2., 8.3. було вирішено та повідомлено листами відповідача про розірвання договору, на які відповідач відповіді не надав. Позивачем на підставі наказу від 13.03.2014 року № 64/1 у складі комісії було здійснено демонтаж засобів моніторингу (GPS треків) з автомобілів, що підтверджується актом демонтажу обладнання. Відповідач проти розірвання договору заперечує, оскільки, вважає, що існує фактична заборгованість за надані послуги останнім і договір є діючим. Оскільки, відповідач відмовився у добровільному порядку розірвати договір, позивачем подана позовна заява до суду.

Ухвалою суду від 16.12.2015 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 12.01.2016 року.

11.01.2016 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (№ 5 від 11.01.2016 року), в якому останній проти позову заперечує, та зазначає, що положення п.8.2 Договору №ЛГ-183/02 передбачають, що договір може бути розірвано за ініціативою однієї сторони, якщо вона письмово повідомить іншу сторону про свій намір не пізніше, ніж за 20 календарних днів до моменту припинення нею виконання своїх зобов'язань за цим Договором. Згідно Договору №ЛГ-183/02, Договір вважається розірваним і втрачає чинність лише після проведення усіх взаємних розрахунків між сторонами за послуги, фактично надані Виконавцем Замовникові за цим договором, аж до останнього дня надання цих послуг. Пунктом 8.4 Договору №ЛГ-183/02 прямо передбачено, що одностороння відмова від виконання договору не допускається. Крім того, у відповідності до п.9.2 Договору №ЛГ-183/02, усі зміни чи доповнення до Договору повинні бути виконані лише у письмовій формі та підписані сторонами. Наведені Позивачем докази демонтажу засобів моніторингу на власних автомобілях, зокрема наказ № 64\1 від 13.03.2014 року про демонтаж засобів моніторингу (GPS-трекерів) та акт демонтажу обладнання від 19.03.2014 р. спростовується статистикою активності мобільних терміналів - засобів моніторингу (скриншоти з електронної системи диспетчеризації), які дозволяють отримати повну інформацію про положення і рух транспортних засобів позивача, на яких встановлені засоби моніторингу, в період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року і підтверджують, що позивач продовжував і продовжує користуватися інформаційними (телеметричними) послугами відповідно до договору №ЛГ-183/02. Відповідно до умов договору №ЛГ-183/02 та відомостей системи диспетчеризації відповідач щомісячно направляв позивачу рахунки на оплату фактично наданих послуг та акти наданих послуг, що підтверджується реєстрами поштових відправлень, копії яких було надано суду. Позивачем акти виконаних послуг підписувались вибірково, зокрема за травень, червень, серпень і вересень 2014 року. Розрахунки проводились частково, що підтверджується виписками банку і динамікою розрахунків. На час подачі позову заборгованість позивача перед відповідачем становила 14840,00 грн.

Одночасно зазначено, що позивач безпідставно стверджує, що не отримував письмових відповідей на свої звернення про розірвання договору, оскільки, до позову надані відповіді відповідача.

Представником позивача в судовому засіданні 12.01.2016 року було подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № канц.0652/181/16 ), в якій останній просить суд розірвати договір між ДП " "Іванківське лісове господарство" та ТОВ "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" № ЛГ-183/2 від 02.04.2013 року про надання інформаційних ( телеметричних послуг) з 01.08.2014 року.

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача про уточнення позовних вимог судом прийнята як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Ухвалою суду від 12.01.2016 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2016 року з об'єктивних причин.

В судовому засіданні 28.01.2016 року було оголошено перерву до 09.02.2016 року, для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Представником відповідача подано до суду клопотання про витребовування доказів ( № 311 від 28 січня 2016 року), та разом з тим відповідач листом від 22.01.2016р. №276 витребовує докази самостійно у ПрАТ "Київстар", а тому, суд дослідивши клопотання ТОВ "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" від 28.01.2016р. відхиляє його як необгрунтоване.

В судове засідання 09.02.2016 року з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" та державним підприємством "Іванківське лісове господарство" було укладено договір № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг.

Відповідно до п.2.1., п.2.3. договору сторони обумовили предмет договору де Замовник замовляє і оплачує, а Виконавець забезпечує абонентське обслуговування диспетчерських центрів Замовника та мобільних терміналів, встановлених на рухомих об'єктах, які належать Замовнику на праві власності або на праві користування. Сторони визнають, що Виконавець надає Замовнику виключно інформаційні послуги.

Умовами договору сторони встановили, що послуги, передбачені цим договором надаються у повному обсязі цілодобово, як у робочі, та і у вихідні та святкові дні ( п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору між сторонами було погоджено, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг.

Між сторонами було погоджено, що вартість послуг розраховується таким чином: підсумкова вартість послуг за один календарний місяць є добутком кількості активних терміналів Замовника, до яких протягом цього місяця мав доступ даний диспетчерський центр, на базову величину; базова величина складає 130,00 грн.

В базову величину входять вартість SIM-карток мобільних операторів (оператори обираються Виконавцем), поповнення їх карткового рахунку та оновлення програмного забезпечення ( п.4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2., п. 4.3. договору акт про надані послуги підписується Сторонами останнім числом поточного місяця, в якому надавались послуги. Оплата Замовником наданих Виконавцем послуг, проводиться за безготівковим розрахунком, відповідно до рахунків-фактур, які виставляє Виконавець, та актів наданих послуг, підписаних Сторонами.

Виконавець виставляє Замовнику рахунки на оплату послуг за цим договором один раз на місяць (до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги). Строк оплати рахунків Замовником складає 5 (п'ять) робочих днів, починаючи від дня отримання рахунку.

Умовами договору п. 8.2., 8.3., передбачено, що даний договір може бути розірвано за взаємною згодою обох Сторін, або за ініціативою лише однієї сторони. В останньому випадку Сторона-ініціатор розірвання договору повинна письмово повідомити іншу Сторону про свій намір не пізніше ніж за 20 календарних днів до моменту припинення нею виконання своїх зобов'язань за цим договором. Якщо ініціатором розірвання договору виступає виконавець, то останній повинен відшкодувати Замовнику всі понесені збитки. Цей договір вважається розірваним і втрачає чинність лише після проведення усіх взаємних розрахунків між сторонами за послуги, фактично надані виконавцем Замовникові за цим договором, аж до останнього дня надання цих послуг.

До основного договору між сторонами 31 грудня 2013 року було укладено додаткову угоду, якою сторони зокрема домовились викласти п. 4.2 в наступній редакції, - вартість послуг розраховується таким чином: підсумкова вартість послуг за один календарний місяць є добутком кількості активних терміналів Замовника, до яких протягом цього місяця мав доступ даний диспетчерський центр, на базову величину; базова величина складає 180,00 грн.

В базову величину входять вартість SIM-карток мобільних операторів (оператори обираються Виконавцем), поповнення їх карткового рахунку та оновлення програмного забезпечення.

З наявних доказів в матеріалах справи суд встановив, що позивачем з дотриманням умов договору п.8.2., 8.3. було вирішено та повідомлено відповідача про розірвання договору. Як доказ повідомлення відповідача про розірвання договору позивачем було надано наступні листи:

листом № 75 від 11.03.2014 року державне підприємство "Іванківське лісове господарство" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" про відмову від надання послуг останнього та про розірвання договору № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг від 02 квітня 2013 року ( а.с. 31);

листом № 302 від 18.06.2014 року державне підприємство "Іванківське лісове господарство" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" про відмову від надання послуг останнього та про розірвання договору № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг від 02 квітня 2013 року;

листом № 316 від 07.07.2015 року державне підприємство "Іванківське лісове господарство" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" про відмову від надання послуг останнього та про розірвання договору № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг від 02 квітня 2013 року. Одночасно в даному листі було зазначено, що державне підприємство "Іванівське лісове господарство" з 01 квітня 2014 року не користується телеметричними послугами. З моменту розірвання договору, від відповідача постійно надходять рахунки. В даному листі позивач просить відповідача не надсилати рахунки на оплату;

державне підприємство "Іванківське лісове господарство" направило Київському обласному та по місту Києву управлінню лісового та мисливського господарства лист № 348 від 22.07.2015 року, в якому було зазначено, що керуючись п. 8.2. договору ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг від 02 квітня 2013 року державне підприємство "Іванківське лісове господарство" листом № 75 від 11.03.2014 року повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" про розірвання вищевказаного договору, зазначивши причину, з 01 квітня 2014 року. При цьому зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" не зреагувало на зазначений лист та продовжує нараховувати плату та надсилати рахунки за надання інформаційних ( телеметричних ) послуг;

разом з листом № 430 від 10.09.2015 року державне підприємство "Іванківське лісове господарство" надіслало товариству з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" додаткову угоду про розірвання договору № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг від 02 квітня 2013 року. При цьому, зазначило, що листами від 11.03.2014 року № 75, від 18.06.2014 року № 302; від 07.07.2015 року № 316 останній повідомляв відповідача про прийняте рішення щодо розірвання договору про надання інформаційних ( телеметричних) послуг. На підставі викладеного позивач просив відповідача підписати додаткову угоду.

Наказом № 64/1 від 13 березня 2014 року «Про демонтаж засобів моніторингу (GPS-трекерів)» директор ДП "Іванківське лісове господарство" ОСОБА_3 ( за погодженням з головним інженером ОСОБА_4В.) для раціонального використання та економії коштів підприємства та у зв'язку із значними щомісячними витратами за телеметричні послуги наказав: для демонтажу засобів моніторингу на автомобілях, створити комісію у складі: головного інженера ОСОБА_4 Начальника лісопункту ОСОБА_5, головний механік ОСОБА_6, водій ОСОБА_7, водій Лісопункту ОСОБА_8 Головному механіку ОСОБА_6 до 01.04.2014 року організувати демонтаж засобів моніторингу ( GPS - треків) з автомобілів ( перелік автомобілів зазначено в наказі). Було зобов'язано передати засоби моніторингу в склад ДП «Іванівський лісгосп» для зберігання ( а.с. 41);

Актом демонтажу обладнання від 19.03.2014 року на підставі наказу від 13.03.2014 року № 64/1, комісія у складі Головного інженера ОСОБА_4, Начальника Лісопункту ОСОБА_5, Головного механіка ОСОБА_6, водія Лісопункту ОСОБА_7 Б,В., водія Лісопункту ОСОБА_8, здійснили демонтаж засобів моніторингу (GPS треків) з автомобілів.

Позивач зазначає, що 20.05.2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" були змінені логіни та паролі для доcтупу в програму GPS стеження за транспортними засобами, і тому, підприємство (позивач) не мало змоги користуватися інформаційними (телеметричними) послугами із зазначеної дати. Як доказ даного факту, в матеріалах справи міститься переписка між позивачем та відповідачем стосовно того, що ДП "Іванківське лісове господарство" не має доступу до програм стеження GPS і тому останній повинен звернутися до товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" з запитом за підписом директора та печаткою лісового господарства для надання відповідного доступу.

З наданих суду копій листів видно, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" зверталось з листами до ДП "Іванківське лісове господарство" 07 травня 2014 року, 05 червня 2014 року, 20 червня 2014 року № б/н, 19 вересня 2014 року, в даний листах відображено факт того, що у позивача були відсутні логін і пароль, для отримання послуг від відповідача ( а.с. 220-225)

В матеріалах справи містяться листи (відповіді) від товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль", що в свою чергу свідчить про наявність переговорів з позивачем, а саме:

лист № 251 від 30.07.2015 року, яким останній повідомив державне підприємство "Іванківське лісове господарство", що лист № 348 від 22.07.2015 року був отриманий ним 27.07.2015 року. За результатами розгляду було повідомлено останнього, що договір може бути розірвано за взаємною згодою обох Сторін, або за ініціативою лише однієї сторони, якщо вона письмово повідомить іншу сторону про свій намір не пізніше ніж за 20 календарних днів. Згідно п.8.3. договору - договір вважається розірваним і втрачає чинність лише після проведення усіх взаємних розрахунків між сторонами за послуги, фактично надані виконавцем Замовникові за цим договором, аж до останнього дня надання цих послуг. При цьому, зазначив, що на час отримання листа від державного підприємства "Іванківське лісове господарство" № 302 від 18.06.2014 року заборгованість останнього становила 3252,90 грн. Одночасно зазначив, що згідно п. 8.4. договору одностороння відмова від виконання договору не допускається. Крім того, у відповідності до п.9.2. договору № ЛГ 18302, усі зміни чи доповнення до договору повинні бути виконані лише у письмовій формі та підписані сторонами.

Листом № 259 від 14 вересня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" повідомило державне підприємство "Іванківське лісове господарство" про те, що лист останнього № 259 від 14 вересня 2015 року ним було отримано 14.09.2015 року. За результатами розгляду було повідомлено, що згідно п.8.3. договору - договір вважається розірваним і втрачає чинність лише після проведення усіх взаємних розрахунків між сторонами за послуги, фактично надані виконавцем Замовникові за цим договором, аж до останнього дня надання цих послуг. При цьому, зазначив, що на час отримання листа від державного підприємства "Іванківське лісове господарство" № 430 від 10.09.2015 року заборгованість останнього становила 11900,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві неодноразово заявляв, що у позивача за період з 01 квітня 2014 року існує заборгованість перед відповідачем та зазначає, що дія договору продовжується і позивачем не вжито належних заходів щодо припинення дії договору за ініціативою лише однієї сторони договору відповідно до умов договору.

Як докази виконання певних дій за договором відповідачем представлені акти здачі-прийому робіт (надання послуг) та виставлені рахунки на оплату.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач посилається на ст.907 Цивільного кодексу України і вважає, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим Законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або Законом.

Оскільки відповідач відмовився у добровільному порядку розірвати договір, позивач звернувся з порушеним його правом до суду.

Розглядаючи вимогу позивача щодо розірвання договору, суд встановив, що умовами договору п. 8.2., 8.3., передбачено, що даний договір може бути розірвано за взаємною згодою обох Сторін, або за ініціативою лише однієї сторони. В останньому випадку Сторона-ініціатор розірвання договору повинна письмово повідомити іншу Сторону про свій намір не пізніше ніж за 20 календарних днів до моменту припинення нею виконання своїх зобов'язань за цим договором. Якщо, ініціатором розірвання договору виступає виконавець, то останній повинен відшкодувати Замовнику всі понесені збитки. Цей договір вважається розірваним і втрачає чинність лише після проведення усіх взаємних розрахунків між сторонами за послуги, фактично надані виконавцем Замовникові за цим договором, аж до останнього дня надання цих послуг.

З огляду на викладене, судом встановлено, що Договір № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг від 02 квітня 2013 року містить умови, щодо права сторін по ньому розірвати укладений договір відповідно до вимог чинного законодавства, крім того, право позивача, на розірвання договору передбачено статтею 907 Цивільного кодексу України, а відтак щодо підстав та порядку його розірвання підлягають застосуванню вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України.

З ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин 2-4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи міститься належні докази повідомлення відповідача про розірвання договору № ЛГ-183/02 про надання інформаційних (телеметричних) послуг від 02 квітня 2013 року з позивачем, а саме: лист № 75 від 11.03.2014 року, лист № 302 від 18.06.2014 року, лист № 316 від 07.07.2015 року, лист № 348 від 22.07.2015 року, лист № 430 від 10.09.2015 року.

Отримання даних листів відповідачем не заперечується, а навпаки їх отримання підтверджено самим відповідачем, що відображено у відзиві на позовну заяву ( а.с. 92).

З наявних доказів в матеріалах справи слідує, що фактично сторони за договором припинили договірні відносини з квітня 2014 року, про що свідчить як уже зазначалась судом переписка між сторонами, а саме пропозиція позивача про дострокове розірвання договору та відповіді на цю пропозицію відповідачем.

Оскільки факт повідомлення відповідача про розірвання вищевказаного договору має місце, тому вимога позивача щодо розірвання договору є доцільною і правомірною.

Доказом того, що позивачем не було отримано послуги відповідно до вищевказаного договору, є також той факт, що в останнього були відсутні пароль та логін для здійснення відповідної операції (стеження GPS), що відповідно стверджується електронною перепискою між позивачем та відповідачем, яка підтверджена позивачем та не спростована відповідачем ( копія електронних листів а.с. 220-225).

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Розірвати договір між державним підприємством "Іванківське лісове господарство" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" № ЛГ-183/2 від 02.04.2013 року про надання інформаційних ( телеметричних послуг).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС" Транспорт Контроль" (23227, Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Академічна,54; поштова адреса: 21034, м. Вінниця, вул. Плеханова, 15, оф. 82; код ЄДРПОУ 38309103) на користь державного підприємства "Іванківське лісове господарство "(вул. Поліська,22 смт. Іванків, Іванівський район, Київська обл., 07201; код ЄДРПОУ 00992088) 1218,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 лютого 2016 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи