Ухвала суду № 55766228, 03.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 876/11608/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Богдан А.О.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів Партема М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року в адміністративній справі № 813/734/15 за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції, державного виконавця Пустомитівського районного управління юстиції Партема М.Б., державного виконавця Пустомитівського районного управління юстиції Пакош О.О. про визнання незаконними дій,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції (надалі - ВДВС Пустомитівського РУЮ; відповідач-1), державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Партема М.Б. (відповідач-2), державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Пакош О.О. (відповідач-3) та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) державних виконавців ВДВС Пустомитівського РУЮ щодо незняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 450/4315/13-ц за заявою ПП «Іріда-ОІЛ»;

- визнати неправомірними дії державних виконавців ВДВС Пустомитівського РУЮ Партема М.Б. та Пакош О.О. щодо проникнення 23.10.2014 р. на прибудинкову територію, що належить на праві власності ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_1 з метою опису й арешту майна;

- визнати неправомірними та такими, що суперечать вимогам ст.30 Конституції України дії державних виконавців ВДВС Пустомитівського РУЮ Партема М.Б. та Пакош О.О. щодо проникнення 20.11.2014 р. на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності, з метою опису й арешту майна.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу та боржнику ОСОБА_5 належить на праві спільної часткової власності по ? частки житлового будинку АДРЕСА_1. На виконанні в ВДВС Пустомитівського РУЮ знаходилися два виконавчих провадження: № 41128868 про примусове виконання наказу господарського суду Львівської області від 20.11.2013 р. № 914/2673/13 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПП «Іріда-Оіл» боргу в сумі 39000,94 грн та 52808,47 грн, а також № 437693311 з примусового виконання виконавчого листа від 02.06.2014 р. у справі № 6/640/166/14-ц Київського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості в розмірі 26641,52 грн. Постановою від 02.12.2013 р. про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП № 40936146 накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1, проте ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.07.2014 р. знято арешт з житлового будинку АДРЕСА_1. Стверджує, що відповідачам було відомо про ухвалу Пустомитівського районного суду від 01.07.2014 р. про зняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1, проте арешт з даного будинку у встановлений законом строк не знято. Також відповідачам було відомо, що боржнику ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності. Незважаючи на це, відповідачі Партем М.Б. та Пакош О.О. 23.10.2014 р. та 20.11.2014 р. провели виконавчі дії з порушенням вимог закону, і безпідставно намагалися описати житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому, незважаючи на те, що боржнику належить тільки 1/2 частина житлового будинку; проникли на прибудинкову територію позивача з понятими та іншими сторонніми особами, чим порушили конституційні права позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила ОСОБА_2, яка вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Крім того зазначає, що у відповідачів не було законних підстав проводити виконавчі дії на прибудинковій території та в будинку позивача, а також описувати майно, оскільки її будинок числиться за адресою: АДРЕСА_1, а виконавчі дії повинні здійснюватися по місцю проживання боржника ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено підставності позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обґрунтовано, з урахуванням усіх необхідних обставин.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Закону № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 57 Закону № 606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області забезпечено позов та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0,0489 га, що розташована за тією ж адресою і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; кадастровий № НОМЕР_1.

27.11.2013 р. державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 40936146 щодо виконання ухвали № 450/4315/13-ц, виданої Пустомитівським районним судом Львівської області 19.11.2013 р., а 02.12.2013 р. у цьому виконавчому провадженні ним винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на належні ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0,0489 га, що розташована за тією ж адресою та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; кадастровий № НОМЕР_1.

У зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом 12.12.2013 р. державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ ОСОБА_6 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 40936146.

Також, 09.12.2013 р. заступником начальника ВДВС Пустомитівського РУЮ Нагребецьким А.А. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 41128889 щодо виконання наказу № 914/2673/13 господарського суду Львівської області від 20.11.2013 р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПП «Іріда-ОІЛ» 39000,94 грн заборгованості та № 41128868 щодо виконання наказу № 914/2673/13 господарського суду Львівської області від 20.11.2013 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПП «Іріда-ОІЛ» 52808,47 грн заборгованості.

09.12.2013 р. заступник начальника ВДВС Пустомитівського РУЮ Нагребецький А.А., керуючись ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 41128889 та ВП № 41128868, якими наклав арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5

На підставі наказу Головного управління юстиції у Львівській області від 20.05.2014 р. про вивільнення від виконання обов'язків у зв'язку з мобілізацією заступника начальника ВДВС Пустомитівського РУЮ Нагребецького А.А. та пункту 3 розпорядження від 13.01.2014 р. про затвердження розподілу між працівниками ВДВС Пустомитівського РУЮ функціональних обов'язків та закріплення за державними виконавцями територій (дільниці), матеріали вищезазначених виконавчих проваджень передано на виконання державному виконавцю Пакош О.О.

Крім того, 23.06.2014 р. державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43769181 щодо виконання виконавчого листа № 6/640/166/14-ц, виданого Київським районним судом м.Харкова 02.06.2014 р., про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «МЕГАБАНК» 25642,73 грн заборгованості, а 01.07.2014 р. у цьому виконавчому провадженні ним винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Як видно з матеріалів справи, боржником у вищезазначених виконавчих провадженнях є ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1. За цією ж адресою знаходиться її майно, а саме: ?? житлового будинку та земельна ділянка площею 0,0489 га.

23.10.2014 р. та 20.11.2014 р. державним виконавцем здійснювались виходи за вищезазначеною адресою для опису майна боржника, проте державний виконавець не зміг потрапити в приміщення боржника, про що ним складено акт в присутності понятих.

Власницею ? житлового будинку АДРЕСА_1 є також ОСОБА_2

Остання зазначила, що її частина будинку виділено в натурі, відокремлено огорожею з окремим входом та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1. А тому вважає дії державного виконавця із проведення виконавчих дій 23.10.2014 р. та 20.11.2014 р. незаконними, оскільки державний виконавець безпідставно намагався описати цілий житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом проникнення на її прибудинкову територію з понятими та іншими сторонніми особами, чим порушено її конституційні права.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.06.2005 р.

Згідно договору дарування житлового будинку від 05.10.2007 р. ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в рівних частинах житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з шести житлових кімнат та кухні, житловою площею 143,2 кв.м, загальною площею 287,4 кв.м.

Згідно наданого позивачем витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 10.10.2007 р., ОСОБА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ? житлового будинку АДРЕСА_1.

Будь-яких належних та допустимих доказів, що стосуються виділення в натурі її ? частки житлового будинку АДРЕСА_1 позивачем суду не надано, такі не надавались і державному виконавцю.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії відповідачів із виходу за вищезазначеною адресою для опису майна боржника були законними, незважаючи на те, з якого саме входу до будинку вони намагались це зробити.

Щодо іншої частини позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.07.2014 р. заходи забезпечення позову у цивільній справі № 450/4315/13-ц за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, вжиті на підставі ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.11. 2013 р. у виді арешту житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки 0,0489 га, розташованої за тією ж адресою і призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № НОМЕР_1, які належать ОСОБА_5, скасовано.

21.07.2014 р. ПП «Іріда-ОІЛ» звернулося до ВДВС Пустомитівського РУЮ із заявою про долучення до матеріалів ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.07.2014 та зняття арешту з майна боржника ОСОБА_5, який був накладений ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.11.2013 р.

Листом від 29.07.2014 № 09-26/10364 ВДВС Пустомитівського РУЮ повідомило ПП «Іріда-ОІЛ», що згідно матеріалів виконавчого провадження № 41128868 виконавчим документом є наказ № 914/2673/13, виданий господарським судом Львівської області 20.11.2013 р., а не ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.11.2013 р., у зв'язку з чим зняття арешту щодо забезпечення позову по боржнику ОСОБА_5 в межах цього виконавчого провадження не є можливим. Одночасно повідомлено, що необхідно звернутися до ВДВС Пустомитівського РУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження встановленого зразка, з долученням оригіналу (дублікату) виконавчого документа.

Разом з тим, 22.05.2014 р. ОСОБА_5 звернулася до ВДВС Пустомитівського РУЮ із заявою про долучення до матеріалів ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.07.2014 р. та зняття арешту з її майна, який був накладений ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.11.2013 р.

На підставі наведеного, державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Партемом М.Б. 22.05.2015 р. винесено постанови у ВП №47635255 про відкриття виконавчого провадження, звільнення майна боржника з-під арешту та закінчення цього виконавчого провадження.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях відповідача відсутні ознаки протиправності, тому позовна вимога про визнання неправомірними дій (бездіяльності) державних виконавців відділу ДВС Пустомитівського РУЮ щодо незняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 450/4315/13-ц за заявою ПП «Іріда-ОІЛ», задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 6 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державні виконавці діяли в межах своїх повноважень, на підставі фактичних даних, із дотриманням вимог законодавства України та без порушень прав та законних інтересів позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частиною першою статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року в адміністративній справі № 813/734/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 08 лютого 2016 року.