Постанова № 55766214, 10.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 876/9940/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м.Тернополі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в м.Тернополі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач- ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача- управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, в якому просила визнати неправомірними щодо надання відмови в частині зарахування у склад заробітної плати при перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1 1/12 від суми матеріальної допомоги на оздоровлення та винагороди за вислугу років у розмірі 40% відповідно до Постанови КМУ від 12.09.1997р. №1013, з яких були сплачені пенсійні внески згідно зі ст.41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.66 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та просить зобов'язати УПФ України в м. Тернополі здійснити ОСОБА_1 донарахування та виплату недовиплачених сум пенсії з розрахунку 81% заробітної плати починаючи з 02 лютого 2008 року з урахуванням 1/12 від суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до Постанови КМУ №1013, з яких були сплачені пенсійні внески.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2015 року, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку, позовні вимоги за період з 02 лютого 2008 року по 05 лютого 2015 року відповідно до ст. 100 КАС України залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2015 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо надання відмови в урахуванні у складі заробітної плати при перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1 1/12 від суми матеріальної допомоги на оздоровлення та винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до Постанови КМУ від 12.09.1997р. №1013, з яких були сплачені пенсійні внески згідно зі ст.41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.66 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі із 23 липня 2015 року здійснити ОСОБА_1 донарахування та виплату недовиплачених сум пенсії з розрахунку 81% заробітної плати з урахуванням 1/12 від суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до Постанови КМУ №1013 від 12.09.1997р., з яких були сплачені пенсійні внески. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо строку проведення перерахунку пенсії в задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що допомога на оздоровлення, винагорода за вислугу років не відносяться до інших надбавок, тому вони не враховуються до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця. ОСОБА_1 із заявою про призначення (перерахунок) пенсії за формою згідно з Додатком №2 до «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зверталася, а звернулася із заявою довільної форми, а тому відсутні правові підстави для задоволення її заяви. Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, а тому з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищевказаними Законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою у задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 02 серпня 2004 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 81% від зарплати.

Довідкою Тернопільської ОДПІ від 22 липня 2015 року №226172/10/19-18-05-35 підтверджується, що ОСОБА_1 нараховувалися та виплачувалася надбавка за ранг, надбавка за високі досягнення у праці, премія (1/12 від середнього розміру цієї премії), інші виплати (винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) та зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний податок на загальнообов'язкове державне страхування.

23 липня 2013 року позивач звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі з заявою про приведення розміру пенсії у відповідність до вимог законодавства і просила на підставі довідки про заробітку плату провести донарахування та виплатити недораховані суми пенсії з дати останнього перерахунку, тобто з 01 лютого 2008 року із ставкою 81%.

Листом №223/Д-11 від 27 липня 2015 року управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі відмовило позивачу у задоволенні вказаної заяви, мотивуючи це тим, що ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди та суми індексації не відносяться до інших надбавок, тому вони не враховуються до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця. Таким чином, провести перерахунок пенсії відповідно до долученої довідки про заробітку плату від 22 липня 2015 року №26172/10/19-18-05-35 немає можливості.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавка за високі досягнення у праці, надбавка за ранг, премія, винагорода за вислугу років входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії, і оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, то такі підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст.2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні витрати.

Згідно з положеннями ст.37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ч.1 ст.49 Закону України "Про державну службу" (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії- 02 серпня 2004 року) передбачала, що на одержання пенсії державних службовців мали право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія призначалась в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, на які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшувалась на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст.33 цього ж Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Ч.7 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в п.п.2.2.2 п.2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно п.п.2.3.3 п.2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає колегії суддів підстави для висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.

Отже чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально- побутових питань, індексації грошових доходів та інших виплат, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії відповідача щодо відмови в перерахунку призначення пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням індексації заробітної плати та інших виплат не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають до задоволення.

Покликання апелянта на необхідність застосування до спірних правовідносин п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» яким передбачено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії та в разі зміни посадових окладів, а не у випадку, коли здійснюється перерахунок у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, при зверненні до суду з позовом про зобов'язання провести перерахунок пенсії позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з заявою до відповідача про приведення розміру пенсії у відповідність до вимог законодавства 23 липня 2015 року, в суд з позовом звернувся після отримання відповіді від 27 липня 2015 року - 06 серпня 2015 року.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, суд першої інстанції ухвалою від 09 вересня 2015 року позов в частині зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату позивачу пенсії за період з 02 лютого 2008 року по 05 лютого 2015 року включно залишив без розгляду.

Разом з тим, в частині строку проведення перерахунку пенсії суд першої інстанції відмовив, та зобов'язав провести такий з 23 липня 2015 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що такий прийнятий з порушенням норм процесуального права, оскільки позовні вимоги за період з 02 лютого 2008 року по 05 лютого 2015 року залишено без розгляду, а тому донарахування та виплату невиплачених сум пенсії ОСОБА_1 необхідно здійснити починаючи з 06 лютого 2015 року.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну управління Пенсійного фонду в м.Тернополі Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2015 року у справі № 607/13291/15-а - скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Викласти п.3 резолютивної частини постанови в такій редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України м.Тернополі Тернопільської області і здійснити ОСОБА_1 донарахування та виплату невиплачених сум пенсії з розрахунку 81% заробітної плати з урахуванням 1/12 від суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до Постанови КМУ №1013 від 12.09.1997р., з яких були сплачені пенсійні внески з 06 лютого 2015 року».

Пункт 4 резолютивної частини постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2015 року у справі № 607/13291/15-а виключити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик