Ухвала суду № 55766173, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3135/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

УПФУ у м. Білій Церкві Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Техмашремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), за травень 2015 року в загальній сумі 24126,86 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнав, що гр. ОСОБА_2 працював на його підприємстві за професією, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, тому визнав зобов'язання з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії цьому пенсіонеру в сумі 541,73 грн та надав докази сплати такої заборгованості добровільно до постановлення даного рішення. У зв'язку з цим позов у цій частині задоволенню не підлягає, адже на день вирішення справи у відповідача такий борг відсутній. Щодо вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій решті пенсіонерів, які включені Пенсійним фондом України до розрахунку, суд встановив, що усі вони працювали і здобули право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 на іншому підприємстві - Білоцерківському комбінаті шин та ГАВ (гумово-азбестових виробів), перейменованому у Білоцерківське виробниче об'єднання шин та ГАВ (гумово-азбестових виробів), яке у свою чергу перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Росава». Відповідач не є правонаступником вказаних підприємств, тому в нього відсутній обов'язок відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій вказаним пенсіонерам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Техмашремонт» є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), згідно з вимогами частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій таким громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за травень 2015 року в загальній сумі 24126,86 грн.

За твердженням позивача, вказані громадяни працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах.

Судом першої інстанції встановлено, що з усіх вище перелічених громадян лише гр. ОСОБА_2 працював на підприємстві ПАТ «Техмашремонт», розмір витрат на виплату і доставку пенсій цьому пенсіонеру становить 541,73 грн.

Відповідач на день судового розгляду перерахував на рахунок Пенсійного фонду України вказану суму, що підтверджується копією банківської квитанції про здійснення касової операції № 2293010037 від 30.06.2015, наявної у матеріалах справи.

Щодо решти пенсіонерів, відповідач заперечував факт їх роботи на його підприємстві і стверджував, що вони здобули пільговий стаж і право на пільгову пенсію, працюючи на підприємстві, правонаступником якого є ВАТ «Росава».

Суд першої інстанції на підставі пояснень представників сторін та матеріалів пенсійних справ (копій трудових книжок пенсіонерів) встановив, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в різні часи у минулому працювали у цехах із шкідливими умовами праці на Білоцерківському комбінаті шин та ГАВ (гумово-азбестових виробів), перейменованому у Білоцерківське виробниче об'єднання шин та ГАВ (гумово-азбестових виробів) на підставі наказу Главнефтехімпрому від 12.11.1976 № 808, яке у свою чергу перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина» на підставі наказу Главнефтехімпрому УРСР № 313 від 31.12.1986, про що свідчать послідовні записи у трудових книжках цих працівників, які вчинені при прийнятті їх на роботу та у зв'язку із зміною умов праці.

Вказані обставини не заперечувались сторонами. Спір виник з приводу того, чи є ПАТ «Техмашремонт» правонаступником вказаних підприємств.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в усіх трудових книжках вказаних працівників міститься запис від 10.06.1993 «Орендне ремонтне підприємство перетворено у Акціонерне товариство «Техмашремонт», підстава - розпорядження (рішення) виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 10.06.1993 № 1-3-149», вчинений відділом кадрів Білоцерківського виробничого об'єднання «Білоцерківшина» між записами про прийняття певного працівника на роботу та його звільнення.

Згідно статуту ПАТ «Техмашремонт», Публічне акціонерне товариство «Техмашремонт» створено 25.04.2011 (запис в ЄДР № 13531050008001194) внаслідок перейменування Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт», є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства.

У свою чергу відкрите акціонерне товариство «Техмашремонт» зареєстроване Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради № 1-3-149 від 10.06.1993. Вказана юридична особа заснована згідно з рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 04.06.1993 № 1-АТ шляхом перетворення (приватизації) Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, таким чином, є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства.

Білоцерківське орендне підприємство засноване на підставі рішення конференції трудового колективу виробничого об'єднання «Білоцерківшина» (протокол № 2 від 06.11.1990), зареєстроване рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів № 401 від 27.11.1990.

Згідно з даними статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства та довідкою № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010, виданою відділом державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківське орендне підприємство зареєстроване рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 27.11.1990 № 401, воно не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи.

У той же час, Орендне ремонтне підприємство, запис про яке вчинено у трудових книжках пенсіонерів відділом кадрів Білоцерківського виробничого об'єднання «Білоцерківшина», утворено на підставі наказу генерального директора Білоцерківського виробничого об'єднання «Білоцерківшина» № 699 від 25.05.1989 «Про перехід ЦРП на роботу на умовах оренди» (із змінами, внесеними наказом № 714 від 31.05.1989) в якості структурної одиниці Білоцерківського виробничого об'єднання «Білоцерківшина» в цілях запровадження госпрозрахунку, працює на умовах економічної самостійності, має окремий баланс та рахунок.

Наказом по Білоцерківському виробничому об'єднанню «Білоцерківшина» № 1032 від 24.08.1989 затверджено статут Орендного ремонтного підприємства об'єднання, відповідно до якого Орендне ремонтне підприємство знаходиться у підпорядкуванні об'єднання і є його структурною одиницею.

Таким чином, запис у трудових книжках пенсіонерів від 10.06.1993 «Орендне ремонтне підприємство перетворено у Акціонерне товариство «Техмашремонт», підстава - розпорядження (рішення) виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 10.06.1993 № 1-3-149», юридичного значення не має, оскільки Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина» жодного відношення до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» не має, записи про прийняття перелічених у розрахунках пенсіонерів на роботу в Білоцерківське орендне підприємство чи Відкрите акціонерне товариство «Техмашремонт» у трудових книжках відсутні.

Судом першої інстанції зазначено, що правонаступником Білоцерківського виробничого об'єднання «Білоцерківшина» є Відкрите акціонерне товариство «Росава», утворене відповідно до рішення Фонду державного майна України № 76-АТ від 24.10.1996, зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської Ради народних депутатів Київської області № 117 від 19.07.1999, що підтверджується копією статуту цієї юридичної особи.

Факти роботи перелічених у розрахунках пенсіонерів на підприємствах із шкідливими умовами праці, правонаступником яких є саме Відкрите акціонерне товариство «Росава», а не Публічне акціонерне товариство «Техмашремонт», встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме: постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 по справі № 810/655/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014; постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 по справі № 810/4667/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.06.2015 № К/800/26047/14; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 по справі № 810/5375/13-а; постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 по справі № 810/3856/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014; постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 по справі № 810/4834/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 по справі № 810/5838/14; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 по справі № 810/5929/13-а; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 по справі № 810/430/15.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України № 1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003).

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, пенсійне законодавство України встановлює обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій для страхувальників, які мають або мали виробництва чи робочі місця із шкідливими умовами праці.

Отже, головною умовою для виникнення у працедавця (страхувальника) обов'язку здійснювати відшкодування Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій пенсіонерам, є факт роботи таких осіб на виробництві чи за професією із шкідливими умовами праці саме у такого страхувальника.

В силу положень статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В даному випадку, відповідач визнав, що гр. ОСОБА_2 працював на його підприємстві за професією, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, тому визнав зобов'язання з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії цьому пенсіонеру в сумі 541,73 грн та надав докази сплати такої заборгованості добровільно до постановлення даного рішення. З цих мотивів, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у цій частині, оскільки на день вирішення справи у відповідача такий борг відсутній.

Щодо вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій решті пенсіонерів, які включені Пенсійним фондом України до розрахунку, то як вбачається з матеріалів справи, усі вони працювали і здобули право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 на Білоцерківському комбінаті шин та ГАВ (гумово-азбестових виробів), перейменованому у Білоцерківське виробниче об'єднання шин та ГАВ (гумово-азбестових виробів), яке у свою чергу перейменоване у Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Росава». Відповідач не є правонаступником вказаних підприємств, що підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили, тому в нього відсутній обов'язок відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій вказаним пенсіонерам.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2015 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з позивача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2009, 7 грн.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області судовий збір у розмірі 2009, 7 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено в п'ятиденний термін.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.