Ухвала суду № 55766122, 08.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/14585/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудменеджмент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудменеджмент» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання нечинною та скасування постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 16.06.2015 №81/16/03/01-ФК,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання нечинною та скасування постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 16.06.2015 №81/16/03/01-ФК.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків обставинам справ, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач відповідно до чинного законодавства України є фінансовою установою, предметом діяльності якого є залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

09.06.2015 посадовими особами відповідача за наслідками перевірки звітних даних товариства за липень 2014 року складений акт про правопорушення, вчинені ТОВ «Інвестбудменеджмент» на ринках фінансових послуг №81/16/03-ФК.

Актом встановлено порушення позивачем статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та підпункту а) пункту 2.4 розділу 2 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за №431/9030, оскільки звітність ТОВ «Інвестбудменеджмент» за липень 2014 року надана до Нацкомфінпослуг 15.09.2014, тобто з пропущенням строку.

На підставі вказаного акту директором департаменту регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг фінансовими компаніями прийнято постанову від 26.06.2015 №81/16/03/01-ФК про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно положень статті 19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є 1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг; 2) захист інтересів споживачів фінансових послуг; 3) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; 4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства; 5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників; 6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства; 7) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг; 8) контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг; 9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Згідно підпункту а) пункту 2.4 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 січня 2004 року №27 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2004 року за №431/9030) звітність за місяць, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг до 15-го числа місяця включно, наступного за звітним.

Пунктом 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності передбачений статтею 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 №2319 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за №2112/22424) (далі Положення №2319).

Так, положеннями статті 43 зазначеного Закону передбачено, що про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф. Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Пунктом 4.2, 4.3, 4.4 та 4.9 Положення №2319 передбачено, що виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення. Акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги.

Справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі, зокрема, якщо з дня вчинення порушення минуло три роки.

Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач визнає факт того, що звітність за липень 2014 року подана лише 15 вересня 2014 року, що підтверджується відміткою відділу діловодства і контролю Нацкомфінпослуг про дату надходження звітності.

Проте, на думку позивача, саме з моменту подання звітності відповідач мав можливість виявити факт порушення законодавства про фінансові послуги та застосувати відповідні заходи впливу, але акт про правопорушення складений лише 09.06.2015, що є порушенням порядку застосування заходів впливу за порушення законодавства в сфері надання фінансових послуг, відповідно до якого акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги.

Разом з тим, враховуючи, що Порядком №2319 передбачений трирічний строк для порушення справи про правопорушення, колегія суддів вважає, що позивачем порушено строк подання звітності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що момент надходження звітних даних до Нацкомфінпослуг не є тотожним поняттю виявлення правопорушення, оскільки акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги, а не від дати, коли Нацкомфінпослуг могло дізнатися про таке правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 16.06.2015 №81/16/03/01-ФК є правомірною, відповідно, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудменеджмент» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі буде складено 12.02.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.