Ухвала суду № 55766018, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13937/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000» до Київська міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 30.06.2015 № КТ-100000000-0072-2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000» та компанія «DSM DYNEEMA B.V.» 13.05.2015 уклали контракт №13-0515 на поставку товарів.

Відповідно до інвойсу № 980136668 від 04.06.2015 позивач придбав та імпортував товар, визначений контрактом № 13-0515.

12.06.2015 ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000» подало до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100270001/2015/248165 від 12.06.2015, якою до митного оформлення було заявлено товар: «нетканий матеріал з синтетичного волокна, з поверхневою щільністю понад 150г/м2, в рулонах. НВ2 полотно (СВМПЭ) понад високо молекулярний поліетилен високої міцності - 10 890,00 кг (постачається в рулонах). Характеристики: матеріал виготовлення - 100 % (СВМПЭ); завтовшки -0,2-0,3 мм; щільність 261г/м2; ширина-1,6 м; довжина у рулоні -100 м; з покриттям. Використовується у виробництві бронежилетів. Для цільового призначення по замовленню Міністерства оборони України на період проведення АТО. Виробник: DSM DYNEEMA B.V., Країна виробництва: Нідерланди (NL). Торговельна марка: DYNEEMA.»

В графі 33 митної декларації вказано код даного товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД) - 5603141000.

19.06.2015 Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів складено висновок № 142005703-0133, в якому зазначено, що заявлений товар не може розглядатися як стрічка з полімерних матеріалів. Із урахуванням положень Примітки 9 до Розділу ХІ УКТ ЗЕД та тексту пояснень до товарної позиції 5603, однозначно ідентифікувати товар як нетканий матеріал не представляється можливим. Питання щодо класифікації наданої проби товару згідно УКТ ЗЕД виходять за межі компетенції спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів. Технологія виготовлення та область застосування даного товару визначається згідно достовірної інформації від фірми-виробника.

Зважаючи на вищевказаний висновок відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару від 30.06.2015 № КТ-100000000-0072-2015, яким визначив формулювання графи 31 ВМД № 100270001/2015/248165 від 12.06.2015 «Опис товару»: Товар № 1. Тканини, зазначені у примітці 9 до Розділу ХІ: «НВ2 полотно (СВМПЭ) високої міцності», що являє собою матеріал, який складається з чотирьох шарів (без покриття, що може бути виявлено неозброєним оком) паралельно розташованих монониток з поліетилену, накладених одна на одну, з'єднаних між собою за допомогою клею. В окремих шарах, відносно один одного, нитки орієнтовані перпендикулярно. Торгівельна марка: DYNEEMA». Виробник «DSM DYNEEMA B.V.», NL. Також, в оскаржуваному рішенні було визнано у графі 33 ВМД код товару як 5407300000.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення не взяв до уваги подані позивачем документи, із наведенням характеристики товару та невірно встановив невідповідність обраного позивачем коду УКТ ЗЕД 5603141000 для імпортованого ним товару.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що заявлений до митного оформлення товар відноситься до складного випадку класифікації, у зв'язку із чим, відповідачем було сформовано запит на вирішення складного питання класифікації; за результатами опрацювання запиту прийнято, на думку апелянта, правомірне рішення про визначення коду товару від 30.06.2015 № КТ-100000000-0072-2015.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Частиною 7 статті 69 Митного кодексу України встановлено, що рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Тобто, у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, та контроль за правильністю здійснення зазначеної класифікації покладено на митні органи, які у випадку виявлення під час митного оформлення товарів порушення правил класифікації мають право самостійно їх класифікувати, про що приймають відповідне рішення.

Указом Президента України № 466/2002 від 17.05.2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно пункту «а» ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII (чинного на момент митного оформлення товару та винесення рішення), класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Частиною 1 ст. 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України).

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України).

В силу положень частин 3-5 ст. 69 Митного кодексу України товари на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Таким чином, у випадку виникнення у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Разом з тим, порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності регламентовано Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 N 650 (надалі - Порядок № 650).

За визначенням п. 3 розділу І вказаного Порядку класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Посадова особа підрозділу митного оформлення чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів (п. 5 Порядку І розділу).

Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з тим, відповідачем не доведено, які саме суперечності виникли у нього щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, зокрема, у чому полягає складність класифікації товару, що зумовило звернення відповідача до Спеціалізованої експертної установи із запитом на вирішення складного питання класифікації.

Крім того, додаткових документів (відомостей) відповідач у позивача не витребовував, зокрема, документи щодо технології виготовлення та іншої інформації фірми-виробника.

Слід зазначити, що всі дані щодо товару визначені у контракті від 13.05.2015 №13-0515 та прописані у додатку № 2 до контракту та документації виробника, наявної в матеріалах справи.

Так, згідно документації фірми-виробника матеріал Dyneema HB2 є нетканим матеріалом. При цьому, НВ2 це волокно із поліетилену понадвисокої молекулярної маси у вигляді багатошарового ламінованого композиту.

Крім того, відповідність характеристик заявленого позивачем коду УКТ ЗЕД товару підтверджується Висновком експертного товарознавчого дослідження Київської незалежної судово-експертної установи від 22.10.2015 № 1432.

При цьому, висновок Спеціалізованої експертної установи Міндоходів зроблено на підставі МД № 100270001/2015/248163 від 11.06.2015, яку до оформлення позивач не подавав, тоді як позивачем подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100270001/2015/248165 від 12.06.2015, тобто у висновку у розділі «опис товару» міститься інший опис товару, який не відповідає митній декларації, яку подав позивач.

Наведені документи в оскаржуваному рішенні про визначення коду товару, якими керувався відповідач під час прийняття цього рішення не доводять правильність визначення іншого коду. Приймаючи рішення про визначення коду товару, відповідачем не було враховано сферу використання товару, а саме: «Використання у виробництві бронежилетів. Для цільового призначення по замовленню Міністерства оборони України на період проведення АТО».

Таким чином, рішення відповідача про визначення коду товару УКТ ЗЕД іншого, ніж заявлений позивачем, є необґрунтованим та неправомірним, оскільки у митній декларації № 100270001/2015/248165 від 12.06.2015 містяться всі необхідні відомості для правильної класифікації товару, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 19.09.2013 № 590-VII, яка набрала чинності 23.10.2013) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1 218 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 30.06.2015 № КТ-100000000-0072-2015.). Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 218 х 0,06) = 73, 08 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 80, 39 грн. (73, 08 х 110 %).

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київська міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2015 - без змін.

Стягнути з Київська міської митниці Державної фіскальної служби на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 80, 39 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.