Ухвала суду № 55765902, 11.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2016 рокусправа № 804/15370/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:Трахт К.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача-2: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Дніпропроектсталькострукція»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі №804/15370/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Дніпропроектсталькострукція» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2015р. ТОВ «Проектний інститут «Дніпропроектсталькострукція» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000522203 від 15.09.2015р.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що позивачем було подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення. Однак відповіді від відповідача-1 у передбачений законом строк, позивач не отримував, про продовження розгляду скарги не повідомлялося, а відтак, на думку позивача, подана ним скарга є такою, що повністю задоволена на користь платника податків, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «Проектний інститут «Дніпропроектсталькострукція» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність скарги вимогам п.4.1 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №848 від 25.12.2013р. Також, на думку заявника апеляційної скарги, відповідачем порушено визначений законодавством строк у 20 днів для направлення відповіді на скаргу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що у період з 17.08.2015р. по 21.08.2015р. повноважними особами ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Проектний інститут «Дніпропроектсталькострукція» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «БУДЕЛІТГРУП» за липень 2014 року, за результатами якої складено ОСОБА_2 №1071/223/36639358 від 31.08.2015р.

В ОСОБА_2 перевірки зроблено висновки про порушення позивачем підпункту 14.1.201 пункту 14.1. статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено неправомірне заниження податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет за липень 2014 року всього у сумі 189677,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в ОСОБА_2 перевірки, позивач 03.09.2015 року подав до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заперечення на ОСОБА_2 перевірки від 31.08.2015 року № 1071/223/36639358 (а.с.28-30).

11.09.2015 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надала відповідь за вих. №21567/10/213, у якій зазначила про відповідність висновків податкового органу в ОСОБА_2 перевірки.

21.09.2015 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зі скаргою «На акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Проектний інститут «Дніпропроектсталькострукція» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «БУДЕЛІТГРУП» за липень 2014 року», в якій зазначено, що підприємство не погоджується з результатами перевірки та її наслідками, а тому вважає акт перевірки та винесене податкове повідомлення-рішення неправомірними та такими, що частково підлягають скасуванню (а.с.49-51). При цьому, згідно вказаної скарги позивач просив розглянути вказані доводи та врахувати їх при написанні висновку про результати розгляду заперечень.

Листом від 20.10.2015р. №8775/10/04-36-22-03-18, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що скарга може бути подана лише на рішення контролюючого органу, а не на ОСОБА_2 перевірки, що має місце в даному випадку. Також, відповідач-1 зазначив, що враховуючи, що підприємство не скористалося правом подання скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня, воно може бути оскаржене в судового порядку (а.с.52-53).

Вважаючи, що вказана відповідь, по-перше, не є рішенням за результатами розгляду скарги, а по-друге, складена та направлена з порушенням 20-денного строку, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки вважає, що скарга є повністю задоволеною.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що подана позивачем скарга не відповідає вимогам п.4.1 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №848 від 25.12.2013р., у звязку з чим Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області правомірно надало розяснення щодо неможливості оскарження акта перевірки та повернуло скаргу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Положеннями пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Процедура оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень органів доходів і зборів під час адміністративного оскарження визначена Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України №848 від 25.12.2013 року.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України №848 від 25.12.2013 року скарга платника податку подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:

найменування платника податку, його місцезнаходження, податкова адреса для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання для фізичної особи - платника податків;

найменування органу доходів і зборів, яким прийнято оскаржуване рішення, дата і номер, назва та сума податку, збору та/або штрафної (фінансової) санкції;

підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені органом доходів і зборів неправильно чи не встановлені взагалі;

обґрунтування незгоди платника податків із рішенням органу доходів і зборів з посиланням на норми законодавства;

суть вимог та клопотань платника податку;

відомості про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу доходів і зборів про подання скарги до органу доходів і зборів вищого рівня;

відомості про подання чи неподання позовної заяви про оскарження рішення органу доходів і зборів до суду;

адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

перелік документів, які додаються до скарги.

Як зазначив суд першої інстанції, в поданій позивачем скарзі зазначено, що вона подана на акт позапланової виїзної перевірки. І після обґрунтування незгоди з висновками викладеними в ОСОБА_2 перевірки про нереальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буделітгруп» просив розглянути надані доводи, та врахувати їх при написанні висновку про результати розгляду заперечень. Тобто скарга, фактично, подана саме на ОСОБА_2 перевірки.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що скарга подана в тому числі і на податкове повідомлення-рішення ДПІ, оскільки суть вимог та клопотань платника податку у скарзі вказано, а саме «…не погоджується з результатами перевірки та її наслідками, а тому вважає акт перевірки та винесене податкове повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню».

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивач неправильно трактує поняття «вимоги», оскільки сама по собі вимога це прохання, висловлене так, що не припускає заперечень.

Натомість, у поданій позивачем скарзі висловлене єдине прохання - розглянути надані доводи, та врахувати їх при написанні висновку про результати розгляду заперечень. Тобто у скарзі відсутня така вимога, як скасувати податкове повідомлення-рішення, а та обставина, що позивачем зазначено про його незгоду з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не може бути розцінене як безумовне прохання його скасувати.

Тим більш, колегія суддів враховує, що, позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню, проте в якій саме частині, зі змісту скарги незрозуміло.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про невідповідність поданої скарги вимогам пункту 4.1 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України №848 від 25.12.2013 року, є правильним.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення відповідачем-1 20-денного строку для направлення будь-якого рішення, в тому числі і даної відповіді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.8.1 Порядку №848, за результатами проведення процедури адміністративного оскарження органом доходів і зборів приймається рішення. Рішення оформляється на бланку органу доходів і зборів, який розглянув скаргу.

Згідно з пунктами 7.2 та 7.4 Порядку, орган доходів і зборів зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу доходів і зборів (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Вказане кореспондується із положеннями абз.2 п.56.9 ст.56 ПК України, відповідно до якого, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

За змістом п.8.4 Порядку та п.56.7 ст.56 ПК України, у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 статті 56 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі відсутності підстав для повернення скарги, вона розглядається та за її результатами приймається вмотивоване рішення. У разі ж повернення скарги, вона не розглядається. та, відповідно, рішення не приймається. Двадцятиденний строк встановлений для направлення саме рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги. В даному випадку, скарга не розглядалася, та, відповідно, рішення не приймалося, а відтак, строк у двадцять днів не застосовується.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Дніпропроектсталькострукція» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі №804/15370/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.02.2016р.)

Головуючий:О.В. Мартиненко

Суддя:В.Ю. Поплавський

Суддя:Д.В. Чепурнов