Ухвала суду № 55765645, 29.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 січня 2016 р. справа № 335/12253/15-а (2-а/335/334/2015)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 управління пенсійного фонду України в Запорізькій області

на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2015 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, адміністративний позов ОСОБА_2 відправлений 01 грудня 2015 року) позивач ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тесту ГУПФУ в Запорізькій області) про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити дії.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУПФУ в Запорізькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити дії задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ГУПФУ в Запорізькій області оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 187, 189 КАС України, а саме:

-в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 187 КАС України апелянтом ГУПФУ в Запорізькій області в апеляційній скарзі не зазначені поштова адреса та поштовий індекс сторони по даній адміністративній справі, а саме: позивача ОСОБА_2;

-в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України апелянтом ГУПФУ в Запорізькій області в апеляційній скарзі не зазначені номера засобів звязку, адреси електронної пошти, якщо такі є, сторони по даній адміністративній справі, а саме: позивача ОСОБА_2;

-в порушення вимог ч. 3 ст. 187 КАС України апелянтом ГУПФУ в Запорізькій області в апеляційній скарзі не зазначено чи бажає представник апелянта ГУПФУ в Запорізькій області взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника апелянта ГУПФУ в Запорізькій області;

-в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом ГУПФУ в Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ГУПФУ в Запорізькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, обєкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент звернення до суду.

З 01 вересня 2015 року набув законної чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 484-VІІІ), згідно з яким внесено зміни до Закону України № 3674-VІ, в тому числі щодо ставок судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VІ, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із адміністративним позовом 01 грудня 2015 року, про що свідчить штемпель на поштовому конверті.

При цьому позивачем ОСОБА_2, як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично одна позовна вимога не майнового характеру.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 01 грудня 2015 року, про що свідчить штемпель на поштовому конверті, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 487 грн. 20 коп. (1218 грн. х 40%).

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу апелянтом ГУПФУ в Запорізькій області до суду першої інстанції подано 18 січня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Відповідно до статті 4 Закону України № 3674-VІ, з урахуванням внесених змін, станом на дату подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в звязку з нововиявленими обставинами сплачується судовий в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою, має бути сплачено судовий збір в розмірі 535 грн. 92 коп. (487 грн. 20 коп. х 110% ).

При цьому, з огляду на внесені Законом України № 484-VІІІ зміни, Пенсійний фонд України та його органи не користуються пільгами щодо сплати судового збору.

Разом з тим, апелянт ГУПФУ в Запорізькій області в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про звільнення апелянта ГУПФУ в Запорізькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи той факт, що апелянт ГУПФУ в Запорізькій області є неприбутковою організацією, а також має скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках, оскільки до 01.09.2015 року Пенсійний фонд України та його органи відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у звязку з чим бюджетом на 2015 рік кошти на сплату судового збору пенсійними органами передбачені не були.

При цьому звертаю увагу апелянта ГУПФУ в Запорізькій області на тому, що вимога апеляційної скарги апелянта ГУПФУ в Запорізькій області про звільнення апелянта ГУПФУ в Запорізькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою, не обґрунтована та не оформлена належним чином, як це передбачено нормами ст. ст. 88, 106 КАС України.

Розглянувши клопотання апелянта ГУПФУ в Запорізькій області про звільнення апелянта ГУПФУ в Запорізькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу не майнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання субєкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ГУПФУ в Запорізькій області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання апелянта ГУПФУ в Запорізькій області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Суддя критично оцінює клопотання апелянта ГУПФУ в Запорізькій області про звільнення апелянта ГУПФУ в Запорізькій області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу не майнового характеру, поданого фізичною особою, до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ГУПФУ в Запорізькій області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обовязки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ГУПФУ в Запорізькій області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, наведені підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у звязку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як субєкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, для усунення недоліків, апелянту ГУПФУ в Запорізькій області за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу не майнового характеру, поданого фізичною особою, до суду апеляційної інстанції необхідно сплатити судовий збір в розмірі 535 грн. 92 коп. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір апелянту ГУПФУ в Запорізькій області необхідно сплатити на зазначені реквізити:

отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області,

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030001;

код з ЄРДПОУ: 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012;

Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за апеляційною скаргою____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд;

-як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 28 грудня 2015 року судом першої інстанції у порядку скороченого провадження ухвалено постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 08 січня 2016 року, (першого робочого дня після святкового дня - 07 січня 2016 року).

Однак, апеляційна скарга ГУПФУ в Запорізькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року до суду першої інстанції подана 18 січня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, тобто з десятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного рішення.

Крім того, клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року апелянтом ГУПФУ в Запорізькій області не заявлялось.

Більш того, відповідно до дати, проставленої апелянтом ГУПФУ в Запорізькій області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ГУПФУ в Запорізькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року навіть виготовлена 18 січня 2016 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на час подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Отже, апеляційна скарга ГУПФУ в Запорізькій області не відповідає вимогам ст. ст. 187, 189 КАС України, у звязку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена, відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто, постановляється ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення, встановлюється строк, достатній для усунення вказаних недоліків, про що повідомляється апелянт.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ГУПФУ в Запорізькій області містить недоліки, передбачені ст. 187 КАС України, а також подана поза межами процесуального строку встановленого для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з десятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження даного рішення, а питання про поновлення строку у встановленому законом порядку не ставилося, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ГУПФУ в Запорізькій області залишити без руху.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2015 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити дії, - залишити без руху, повідомити про це апелянта Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області та надати йому строк для усунення вказаних недоліків.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При усуненні недоліків у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Т.С. Прокопчук