Постанова № 55765517, 08.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016 року Справа № 904/5218/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гайворонський О.Г., представник, дов. №708-О від 21.02.14

від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. № 827 від 19.06.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015р. у справі № 904/5218/15

за позовом Публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 121 159,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря судової палати від 15.01.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Виноградник О.М.

Ухвалою суду від 01.02.2016р. даною колегією суддів апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.15р. у справі № 904/5218/15 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" 40 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 41 355,88 грн. - пцентів за користування кредитом, 30 083,44 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 9 720,00 грн. - комісії за користуванням кредитом, 2 423,19 грн. - судового збору.

Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування №б/н від 04.03.2011 року щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 04.03.2011 не підписував будь-яких договорів з Позивачем; посилання позивача на те, що на рахунку є заборгованість безпідставні, оскільки в системі Приват24 заборгованість по особовим рахункам відповідача відсутня; позивач вийшов за межі строків позовної давності відносно тіла кредиту, відсотках за користування та пені.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та вказав, що позивачем не доведено обізнаність відповідача щодо розміру процентів за користування кредиту та збільшення строків позовної давності. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити у зв'язку пропуском строку позовної давності.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Його представник в судовому засіданні вказав, що відповідач, підписанням заяв про відкриття рахунку, приєдналася до «Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку. Нарахування процентів за користування кредитом, пені та комісії здійснено відповідно до «Умов та Правил..». Що стосується строку позовної давності, то до вимог щодо стягнення кредиту, відсотків, винагороди та пені сторони встановили збільшений строк позовної давності у 5 років. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

08.10.2009р. ФОП ОСОБА_3 підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картка із зразками підписів (а.с.70-71), на підставі чого позивачем був відкритий рахунок.

04.03.2011р. відповідачем в системі интернет-банку була подана заявка на встановлення кредитного ліміту, підписана шляхом накладання електронно-цифрового підпису (а.с.31, 95).

В заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Клієнт погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг (далі Умови), Тарифах ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua., які разом складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Згідно п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

На виконання умов договору №б/н банківського обслуговування від 04.03.2011р. Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 кредитні кошти у межах ліміту (з 04.03.2011 - 30 000,00 грн., з 30.09.2011 - 40 000,00 грн.), які використовувалися Клієнтом, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 (а.с. 73-81).

Пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3 Умов, які діяли під час подання відповідачем заявки (а.с. 96-103), передбачено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20го до 25го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулюванні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Відповідач не виконав умов договору банківського обслуговування від 04.03.2011 щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань. Дебетове сальдо повинно було бути обнулено з 20 по 25.03.2012р. чого не було зроблено.

У зв'язку з цим, відповідно до Умов позивач з 26.03.2012р. по 26.06.2012р. застосував процентну ставку у розмірі 24%.

27.06.2012р. кредит у розмірі 40 000 грн. було винесено на прострочку та цієї дати по 02.06.2015р. застосована процентна ставка 48%.

Згідно пп. а) п.3.18.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Відповідно до п.3.18.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути заборгованість по кредиту (станом на 25.03.2015) в розмірі 40 000,00 грн., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 41 355,88 грн. комісії за користування кредитом у сумі 9 720,00 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 30 083,44 грн.

Згідно ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Користування відповідача коштами банку підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.73-81). Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Розрахунок процентів за користування кредитом, пені та комісійних позивачем здійснено правильно, а тому колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду, яким позовні вимоги задоволенні в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.

Факт користування відповідачем кредитним лімітом та обізнаність про нарахування штрафних санкцій підтверджується її письмовим зверненням до позивача 15.09.2012р. з проханням не нараховувати проценти, штрафна санкції на встановити кредитні канікули (а.с.110).

Щодо відсоткової ставки, то вона зазначена в «Умовах та Правилах надання банківських послуг» і в «Тарифах банку», з якими відповідач погодилась, подавши заяву 04.03.2011р.

Крім того 19.08.2011р. ФОП ОСОБА_3 підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картка із зразками підписів. В розділі «кредитний ліміт на рахунок» зазначено також, що Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту…Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг и Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

При розрахунку відсотків за користуванням позивачем застосовано ставки, які були зазначені в Умовах та Тарифах і діяли з 10.02.2011р. - 24% та 48% (а.с.105), а не ставки, які були встановлені з 01.07.2014р. відповідно 36% та 56% (а.с.72).

Що стосується періоду нарахування пені та позовної давності, то відповідно до п.3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання… здійснюється протягом 3 років зо дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане. Збільшення строку нарахування узгоджується з приписами ч.6 ст.232 ГК України.

А п.3.18.5.7 передбачено, що строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - штрафу, пені встановлюється сторонами впродовж 5 років.

Збільшивши строк позовної давності, сторони керувалися ч.1 ст.259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Посилання представника відповідача на те, що між сторонами відсутній договір про збільшення строку позовної давності, укладений у письмовій формі, як то вимагає ч.1 ст.259 ЦК України, не відповідає дійсності.

Відповідно до ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Колегія суддів зазначає, що надання позивачем банківських послуг, які викладені в «Умовах та Правилах надання банківських послуг» і «Тарифах банку», розміщених мережі Інтернет на сайті банку є публічним договором з елементами договору приєднання.

Збільшення строку позовної давності передбачено Умовами та Правилами, тобто викладено в письмовому вигляді.

Відповідач, шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку від 19.08.2011р., подання заяви на встановлення кредитного ліміту в системі интернет-банку 04.03.2011р., шляхом накладання електронно-цифрового підпису приєдналася до Умов та Правил і Тарифів банку, тобто уклала договір на умова Банку.

З урахуванням наведеного рішення господарського суд слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015р. у справі № 904/5218/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 11.02.2016р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ О.М.Виноградник