Постанова № 55765507, 09.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 року Справа № 904/9044/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідач),

суддів - Герасименко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кулакова О.Ю., представник, довіреність №15/87 від 05.01.2016р., Кондратенко О.М., директор, наказ № 01/04-К від 10.04.2011 р.,

від відповідача: Чапала Ю.О., представник, довіреність № 15-99 від 10.12.2015 р.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Електроград" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015р. у справі №904/9044/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар-КР", м.Кривий Ріг

до приватного акціонерного товариства "Електроград", м.Кривий Ріг

про стягнення 22 915грн.40 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015р. у справі №904/9044/15 (суддя Ніколенко М.О.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Будстар-КР" задоволено частково, з приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ) "Електроград" на користь позивача стягнуто 8372грн. основного боргу, 623грн.77коп. пені, 6233грн.17коп. втрат від інфляції, 662грн.62коп. трьох процентів річних та 1267грн. витрат по сплаті судового збору;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо порушення відповідачем зобов"язань за договором підряду №08-10 від 08.10.2012р. в частині оплати вартості виконаних робіт в установлений цим договором строк;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПрАТ"Електроград" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в цьому рішенні дійсності та на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, до вимог ТОВ"Будстар-КР" про стягнення пені в сумі 7618грн.52коп. застосувати позовну давність в один рік, до вимог ТОВ"Будстар-КР" про стягнення основного боргу в частині попередньої оплати 50 процентів від вартості кошторисних робіт за договором підряду №08-10 від 08.10.2012р. застосувати загальну позовну давність у три роки, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що в порушення ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 15.10.2015р. була направлена на адресу відповідача 19.10.2015р., що підтверджується відбитком штемпелю відділення Укрпошти на конверті, в якому вона надсилалася, про те, що справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, вказаний вище процесуальний документ був вручений відповідачу вже після визначеної цією ухвалою дати (28.10.2015р.) та часу (10-00) проведення судового засідання, а саме: 30.10.2015р., що підтверджується інформацією про рух поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти, про те, що представник відповідача 26.10.2015р. самостійно отримав інформацію про порушення провадження у справі з офіційного сайту "Єдиний державний реєстр судових рішень" і повідомив суд про цю обставину клопотанням про відкладення розгляду справи, яке було подано ним особисто до канцелярії суду 27.10.2015р., про неможливість відповідача виконати обов"язкові вимоги суду, зазначені в ухвалі від 15.10.2015р. протягом одного робочого дня 27.10.2015р., між тим, господарський суд при ухваленні рішення послався на обставини, які не відповідають дійсності і зазначив, що клопотання відповідача про відкладення справи у зв"язку з зайнятістю його представника в іншому процесі слід відхилити, відповідачем не доведено неможливість розгляду справи без участі представника, про те, що господарським судом не була повернута позовна заява в порушення п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки як вбачається з опису вкладення до цінного листа, яким позивач надіслав позовну заяву на адресу відповідача, серед обов"язкових додатків до неї відсутні відомості стосовно направлення копії документу, який підтверджує сплату судового збору, про те, що через низку порушень господарським судом норм процесуального права відповідач був позбавлений гарантованих йому Конституцією України принципів щодо законності, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, про те, що оскільки відповідач був позбавлений права належним чином підготувати та надати в розумний строк свої доводи і заперечення в судове засідання, то незалежно від обґрунтованості заявленої позивачем вимоги про стягнення пені в сумі 7618грн.52коп. до такої вимоги підлягає застосуванню позовна давність, таке твердження ґрунтується на розрахунку позивача, відповідно до якого "…плин терміну оплати за виконані роботи розпочався 05.12.2012р., а закінчився 19.12.2012р…", тобто станом на 13.10.2015р., дату надходження позовної заяви до суду, строк спеціальної позовної давності в один рік сплив, про те, що договір був підписаний 08.10.2012р., станом на дату звернення позивача до суду спливло три роки, у зв"язку з чим, та враховуючи, що роботи повинні були початися 13.10.2012р. до вимог про стягнення основного боргу в частині попередньої оплати 50 процентів від вартості кошторисних робіт за договором підлягає застосуванню позовна давність у три роки, про те, що підставою позову у даній справі є договір підряду №08-10 від 08.10.2012р., який діє до 20.10.2012р., протягом строку дії договору діє і зобов"язання, взяте сторонами, умов про автоматичну пролонгацію договору не установлено, але господарський суд мав би дійти висновку, що підставою позову є не договір, а акт виконаних робіт форми КБ-2в, оскільки цей акт складений у грудні 2012р., а договір припинив свою дію в жовтні 2012, з наведеного вбачається позадоговірний характер відносин при виконанні робіт за актом виконаних робіт, складеним станом на 04.12.2012р., про те, що до початку розгляду справи по суті позивач не змінив підставу позову і господарський суд повинен був на підставі ст.ст.530, 837, 854, 629, 525, 526 Цивільного кодексу України відмовити в задоволенні позовних вимог, про те, що оскільки позивач так і не приступив до виконання робіт протягом дії договору, відповідач мав законні підстави та скористався ними щодо односторонньої відмови від договору, про те, що відповідно до п.2.2 договору попередня оплата мала бути здійснена лише після підтвердження вартості робіт кошторисом, який позивачем не складався та з відповідачем не погоджувався, у зв"язку з чим, є всі підстави стверджувати про відсутність погодженого сторонами строку попередньої оплати в розмірі 50 процентів від вартості кошторисних робіт і господарський суд мав би відмовити у стягненні попередньої оплати та нарахованих на цю суму відсотків річних та пені, а також про неправильний розподіл судом першої інстанції господарських витрат за наслідками вирішення спору;

- позивач вважає рішення суду, обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на виконання своїх зобов"язань за договором №08-10 від 08.10.2012р. в повному обсязі, на порушення відповідачем зобов"язань за договором в частині оплати виконаних робіт, чим позивачу завдано майнову шкоду, на безпідставність мотивації відповідача про позадоговірний характер виконаних робіт тому, що п.4.1 договору передбачає можливість продовження терміну виконання робіт на строк не більше одного місяця зі складанням помісячних проміжних актів, на те, що термін виконання робіт був порушений, але відповідач не призупинив виконання робіт, не розірвав договір, а прийняв виконані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних робіт, на акті є підписи представників обох сторін, а також на те, що твердження відповідача про відсутність узгодження кошторису не відповідають дійсності, цей кошторис є додатком до договору і підписаний представниками сторін.

Відповідно до протоколу Дніпропетровського апеляційного господарського суду щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2015р. по судовій справі №904/9044/15 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Кузнецову І.Л., склад колегії суддів: Кузнецова І.Л. - головуючий суддя, судді - Сизько І.А., Герасименко І.М..

На підставі розпорядження секретаря першої судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Кузнецової І.Л. від 19.01.2016р. для розгляду апеляційної скарги ТОВ"Електроград" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015р. у даній справі внаслідок тимчасової непрацездатності судді Герасименко І.М. визначено колегію суддів у складі: Кузнецова І.Л.- головуючий суддя, судді - Сизько І.А., Орєшкіна Е.В..

Розпорядженням секретаря першої судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2016р. у зв"язку із виходом на роботу судді Герасименко І.М. визначено колегію суддів у складі: Кузнецова І.Л.- головуючий суддя, судді - Сизько І.А., Герасименко І.М..

Таким чином, справа розглядається колегією суддів у складі, визначеному відповідно до ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документо-обігу суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2012р. ПрАТ"Електроград"(замовником) та ТОВ "Будстар-КР"(підрядником) укладено договір підряду №08-10, на підставі якого підрядник зобов"язався в порядку та на умовах, визначених договором, своїми силами, своїм інструментом (обладнанням) виконати за завданням замовника ремонтно-оздоблювальні роботи на об"єкті "Ремонт роздягальні, плінтус. Коридор входу, за адресою м.Кривий Ріг, вул.Момпровська,93", а замовник - прийняти виконані та оплатити роботи відповідно до умов договору.

В п.2.1 договору сторонами визначена вартість доручених підряднику до виконання робіт згідно з проектно-кошторисною документацією в сумі 8372грн..

Відповідно до п.2.2 договору оплата замовником вартості робіт підрядника здійснюється: в розмірі 50 процентів від вартості кошторисних робіт в додатку №1 після підписання договору і до початку виконання робіт, в розмірі 50 процентів - протягом 15 днів з моменту підписання акта приймання виконаних робіт.

Згідно з п.3.1 договору підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації в строк до 20.10.2012р..

П.п.4.1, 4.2 договору передбачено, що приймання замовником виконаних підрядником робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт. У разі, якщо строк виконання робіт перевищує один місяць, сторони складають щомісячні проміжні акти. Підрядник до другого числа місяця, наступного за місяцем, в якому були виконані роботи, надає замовнику акт приймання виконаних робіт. Замовник, протягом двох робочих днів з момента отримання акта приймання-передачі, зобов"язаний підписати акт або представити мотивовану відмову від підписання акта.

П.п.5.3.3, 5.3.4 п.5.3 договору встановлено, що на замовника покладені також зобов"язання прийняти виконану підрядником роботу, підписати акт приймання-передачі виконаних робіт при умові належного виконання такої роботи підрядником та оплатити роботу.

Відповідно до п.5.4.2 п.5.4 договору замовник має право розірвати в односторонньому порядку договір та вимагати відшкодування збитків якщо підрядник у встановлений строк не приступив до виконання робіт або виконує роботу з порушенням календарного плану.

П.п.6.2, 6.4 договору встановлена відповідальність підрядника за порушення узгоджених строків виконання робіт у вигляді сплати замовнику пені в розмірі 0.01 процента від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення та відповідальність замовника за порушення строків розрахунків у вигляді оплати пені в розмірі 0.5 процента від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з п.п.9.1, 9.2 договір вважається укладеним та вступає в силу з момента підписання сторонами та діє до 20.10.2012р.. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Виходячи з умов договору, позивач виконав роботи по ремонту роздягальні, плінтусу, коридору входу на АТ"Електроград" загальною вартістю 8372грн., що підтверджується представленою в матеріалах справи копією акту приймання виконаних будівельних робіт №08-10 від 04.12.2012р., підписаного представниками сторін без зауважень та заперечень.

Підписи представників завірені печатками товариств.

На сторінці 1 акту (а.с.15) містяться найменування замовника та генпідрядника, найменуван-ня будівництва, об"єкта та робіт, а також відомості про договір, на підставі якого виконувалися роботи - договір №08-10 від 08.10.2012р..

Відповідач порушив умови договору, в установлені строки оплату вартості виконаних робіт не здійснив.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 8372грн..

У з"в'язку з несвоєчасною оплатою позивач визначив суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14634грн.26коп. за період з 20.12.2012р. по 10.08.2015р., нарахував три проценти річних в сумі 662грн.62коп. за вказаний період та пеню в сумі 7618грн.52коп. за 182 дня, виходячи з її розміру 0.5 процента від несплаченої суми, встановленого п.6.4 договору.

В повідомленні щодо уточненого розрахунку пені (а.с.54) позивачем зазначено, що період нарахування пені визначено з 20.12.2012р. по 19.06.2013р..

В процесі розгляду справи господарським судом докази погашення заборгованості відпові-дачем не надані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язан-ня, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.837 Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Щодо досліджуваної справи, то урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду №08-10 від 08.10.2012р. в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт та ненадання відповідачем належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8372грн., пені в сумі 623грн.77коп., втрат від інфляції в сумі 6233грн.17коп. та трьох процентів річних в сумі 662грн.62коп..

Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні решти позовних вимог з огляду на положення ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", якими визначено, що розмір пені за несвоєчасне виконання цих зобов"язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також на визначення господарським судом розміру пені за період з 20.12.2012р. по 19.06.2013р. за наслідками перерахунку із застосуванням подвійних облікових ставок Національного банку України, які діяли під час вказаного періоду.

При відмові в задоволенні решти позовних вимог господарським судом також цілком вірно зазначено, що позивачем неправомірно включено до розрахунку втрат від інфляції відповідний індекс за грудень 2012р., в якому мала бути здійснена оплата відповідачем вартості виконаних та прийнятих робіт.

Отже, втрати від інфляції підлягають обчисленню з січня 2013р. по липень 2015р.

Таким чином, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про порушення господарським судом строків надсилання на адресу товариства ухвали про порушення провадження у справі, встановлених ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими, оскільки допущене господарським судом порушення не призвело до прийняття неправильного рішення та не може слугувати підставою для його скасування.

Посилання на розгляд справи господарським судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду визнані колегією суддів безпідставними тому, що факт надання 27.10.2015р. представником товариства до канцелярії господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи свідчить про обізнаність останнього відносно дати та часу розгляду даної справи судом.

Стосовно неможливості підготуватися належним чином до судового засідання, надати обґрунтований відзив на позовну заяву та зібрати необхідні докази і документи слід зазначити, що перелічені обставини не є підставою для перешкоди товариства в реалізації свого права, як сторони господарського процесу, брати участь в судовому засіданні відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до фіскального чеку від 09.10.2015р. та опису вкладення у цінний лист зі штампом відділення поштового зв"язку (а.с.6, 7) копія позовної заяви з додатками була направлена на адресу скаржника 09.10.2015р..

Обставини щодо отримання копії позовної заяви з додатками скаржником в установленому порядку не спростовані.

В позовній заяві достатньо конкретно визначені предмет та підстави позову, розрахунок сум втрат від інфляції, трьох процентів річних та пені.

В додатках до позовної заяви, які були направлені на адресу скаржника перелічені, у тому числі, копія договору №08-10, копія акту виконаних робіт.

Отже, з урахуванням отримання скаржником позовної заяви з додатками та ознайомлення з позовними вимогами, скаржник не був позбавлений можливості звернення до господарського суду з клопотаннями про застосування строків позовної давності.

Щодо відсутності в додатках до позовної заяви, які позивач направляв на адресу скаржника, відомостей про направлення копії документу, що підтверджує сплату судового збору, то вказані доводи зводяться виключно до заперечень відносно законності та обґрунтованості ухвали господарського суду від 15.10.2015р. про порушення провадження у справі, яка виходячи зі змісту ст.ст.64, 106 Господарського процесуального кодексу України не підлягає апеляційному оскарженню.

Заперечення скаржника з приводу посилань господарського суду при відмові в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи на обставини, які не відповідають дійсності колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки такі посилання не вплинули на результати вирішення спору по суті.

Доводи скаржника про позадоговірний характер відносин між сторонами внаслідок закінчення строку дії договору 20.10.2012р. та складання акта виконаних робіт 04.12.2012р. визнані колегією суддів необґрунтованими.

Як зазначено вище, акт приймання виконаних будівельних робіт №08-10 від 04.12.2012р. підписано представниками сторін без заперечень та зауважень. Такий акт містить посилання на договір №08-10 від 08.10.2012р., об"єкт робіт, їх найменування та вартість, вказані в акті дані в повній мірі співпадають з предметом та сумою договору. Тому на момент підписання акту умови виконання робіт на підставі договору були узгодженими сторонами.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання вимог наведених процесуальних норм належних та допустимих доказів односторонньої відмови від договору у зв"язку з тим, що позивач своєчасно не розпочав роботи скаржником не надано.

Посилання скаржника на відсутність доказів складання кошторису і як наслідок, відсутність погодженого сторонами строку попередньої оплати в розмірі 50 процентів від вартості кошторисних робіт, а також на те, що вимоги по здійсненню відповідачем попередньої оплати позивач не пред"явив, у зв"язку з чим, господарський суд мав відмовити в задоволенні відповідних позовних вимог колегією суддів не прийняті до уваги.

Так, в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія локального кошторису №2-1-1 на "ЗАТ"Електроград". Ремонт роздягальні, плінтусу. Коридор входу", складеного станом на 14.09.2012р. з визначенням загальної вартості робіт в сумі 8372грн..

В п.2.1 договору №08-10 від 08.10.2012р. сторонами передбачено, що вартість робіт, доручених підряднику для виконання, згідно з проектно-кошторисною документацією складає 8372грн..

Відсутність пред"явлення вимоги по здійсненню попередньої оплати не звільняє скаржника від обов"язку оплати скаржником вартості виконаних робіт в сумі, визначеній договором та актом прийняття робіт.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що розділи апеляційної скарги відносно застосування строку позовної давності по вимогах про стягнення основного боргу в частині попередньої оплати та вимогах про скасування рішення суду та відмову в позові, зокрема, в частині стягнення попередньої оплати та нарахованих на неї процентів річних і пені є взагалі взаємовиключними, оскільки строком позовної давності обмежується лише порушене право.

Порушення господарським судом вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України в частині неправильного розподілу господарських витрат за результатами розгляду справи також не являється, в даному випадку, підставою для скасування рішення тому, що ухвалою господарського суду від 17.11.2015р. у справі №904/9044/15 (а.с.70) виправлена описка в другому абзаці резолютивної частини рішення, вказана частина викладена в новій редакції, відповідно до якої стягненню з відповідача підлягає, у тому числі, 844грн.67коп. витрат по сплаті судового збору.

Відносно усних посилань скаржника в судовому засіданні щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги в більшому розмірі, ніж встановлено законом слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У разі сплати судового збору за апеляційною скаргою в розмірі більшому ніж встановлено законом скаржник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015р. у справі №904/9044/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 12.02.2016р.