Постанова № 55765486, 03.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Справа№ 910/10170/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Чинник Н.В. за довіреністю від 31.12.2015;

від відповідача: Пінчук М.М. за довіреністю від 12.01.2016;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015

у справі № 910/10170/15 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28"

про стягнення 294889,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі №910/10170/15 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" задоволено частково.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 128138,65 грн. заборгованості по холодному водопостачанню, 3489,87 грн. пені, 25627,73 грн. штрафу, 1082,19 грн. 3% річних, 11861,39 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі №910/10170/15 скасувати в частині відмови у стягненні з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" 94827,60 грн. основного боргу, 2250,25 грн. пені, 673,63 грн. 3% річних, 7972,55 грн. інфляційних втрат та 18965,52 грн. штрафу і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 30.09.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив (доповнення) на апеляційну скаргу.

30.09.2015 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25, у випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про неможливість проведення судового засідання помічником головуючого судді або керівником апарату суду. Після усунення обставин, передбачених абзацом 2 цього підпункту, справа призначається до розгляду в судовому засіданні головуючим суддею.

Зважаючи на вищенаведене, після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, справа має бути призначена до розгляду на іншу дату в межах строку для вирішення справи.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., суддів Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" призначено на 04.11.2015.

04.11.2015 оголошено перерву судового засідання до 18.11.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

18.11.2015 оголошено перерву судового засідання до 08.12.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив щодо апеляційної скарги.

На підставі розпорядження В.о. керівника апарату від 08.12.2015. №09-52/1421/15 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №910/10170/15, за наслідками якого апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення господарського суду міста Києва від 17.07.2015 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г. судді Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського від 11.12.2015 розгляд справи призначено на 03.02.2016.

В судове засідання 03.02.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі №910/10170/15 скасувати в частині відмови у стягненні з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" 94827,60 грн. основного боргу, 2250,25 грн. пені, 673,63 грн. 3% річних, 7972,55 грн. інфляційних втрат та 18965,52 грн. штрафу і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7851/4-13 від 31.03.2000 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язався забезпечити абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент, в свою чергу, сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами №65 користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.

Пунктами 12.5 та 1.10 Правил користування вказано, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом.

Згідно п.3.1 договору, облік поставленої води здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника. Зняття показань водо лічильників здійснюється як правило, щомісячно представником позивача.

Згідно п.3.4 договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно до показників водолічильника, а при його відсутності за узгодженням з постачальником, за діючими нормами врдрпостачання, або іншим засобом, передбаченим Правилами користування.

Відповідно до п.3.6 договору, абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів або банківської установи.

Відповідно до п.3.7 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови, дані позивача вважаються прийнятими абонентом.

Згідно пояснень позивача, викладених у позові, за період з 01.12.2013 по 30.06.2014 відповідачу надано позивачем послуг на суму 227204,64 грн., проте в порушення умов договору, за отримані послуги з водопостачання та водовідведення відповідач розрахувався частково у розмірі 4238,39 грн., внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 222966,25 грн.

Згідно п. 4.2 договору, за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 4.1 договору, за безпідставну відмову оплати наданих послуг, абонент сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.

Позивач у позові просив суд стягнути з відповідача 294889,38 грн. боргу, з яких: 222966,25 грн. - основного боргу (128138,65 грн. - холодне водопостачання та стоки (код 3-433); 53318,16 грн. - гаряче водопостачання та стоки гарячої води 46279,20 (код -50433)), 19833,94 грн. - інфляційних втрат, 1755,82 грн. - 3% річних, 5740,12 грн. - пені, 44593,25 грн. - штрафу та судовий збір у розмірі 5897,79 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 128138,65 грн. за використання питної води та стоків не сплатив, чим спричинив виникнення боргу на вказану суму.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. Вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400.

У випадку підігріву води виробляється новий продукт - гаряча вода, з найменуванням , передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Відпуск гарячої води здійснюється на підставі договору енергопостачання.

Правововідносини з енергопостачання, суб'єкти цих відносин, їх права та обов'язки, регулюються, зокрема, параграфом 3 розділу 6 Господарського кодексу Укрїани.

Утім, якщо суб'єкт господарювання, якому поставлена питна вода на підставі договору з постачання питної води, використовує її для вироблення нового продукту - гарячої води, правовідносини між сторонами, крім договору, субсидіарно регулюються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р.

Відповідно до пункту 3.13. Правил визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення; обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності; обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показників засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.4. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України № 65 (п. 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190).

З урахуванням вказаних підвідомчих нормативних актів, вартість спожитої води, що йде на підігрів, оплачується володільцем або балансоутримувачем теплових пунктів.

Матеріали справи не містять доказів того, що на балансі відповідача або у його володінні перебувають теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження протилежного.

При цьому договір №7851/4-13 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами укладеного між сторонами Договору, кількість води, що подається Постачальником (позивач) та використовується Абонентом (відповідач), визначається за показаннями лічильників, зареєстрованими у Постачальника, а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показаннями лічильників води та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію.

Відповідно до Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом (відповідачем) щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником (позивачем) розрахункового документу до банківської установи Абонента; а в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

З матеріалів справи вбачається, що для обліку заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за Договором, позивачем було присвоєно відповідачу абонентські коди: 3-433 та питна вода та стоки; 3-50433 питна вода, яка йде на підігрів та відведення відповідного об'єму стоків.

Заборгованість, з урахуванням часткової оплати Абонентом спожитих ним послуг, згідно умов Договору, по коду 3-433 та 3-50433 складає 169648,09грн.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 169648,09грн.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів здійсненно розрахунок штрафних санкцій з урахуванням положень вищезазначених норм. З урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за Договором, стягненню з відповідача, на користь позивача підлягає 4474,89 грн. пені за прострочення оплати послуг та 33929,61грн. штрафу.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за Договором, стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, на користь позивача підлягає 15351,26 грн. - інфляційних втрат та 1377,06 грн. 3% річних.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та зміну рішення Господарського суду міста Києва у даній справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі №910/10170/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі №910/10170/15 змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі №910/10170/15 викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" (02232, м. Київ, пр-т Маяковського, 54/9, код ЄДРПОУ 22893257) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 169648 (сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 09 коп. - основного боргу, 15351 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 26 коп. - інфляційних витрат, 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 06 коп. - 3% річних, 4474 (чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 89 коп. - пені, 33929 (тридцять три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 61 коп. штрафу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" (02232, м. Київ, пр-т Маяковського, 54/9, код ЄДРПОУ 22893257) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) судовий збір в розмірі 4495 (чотири тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн. 62 коп. за подання позовної заяви.

4.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" (02232, м. Київ, пр-т Маяковського, 54/9, код ЄДРПОУ 22893257) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) судовий збір в розмірі 527 (п'ятсот двадцять сім) грн 24 коп за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

6. Матеріали справи №910/10170/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

Л.В. Кропивна