Постанова № 55765213, 09.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р. Справа№ 910/29734/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Рижий М.М. довіреність № 9 від 09.07.15

від відповідача: Плясун О.І. довіреність № 734 від 31.12.15

розглянувши матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2015 року

у справі №910/29734/15 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 866 100,56 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сінта-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 866 100,56 грн. (а.с.3-8).

22 грудня 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/29734/15 Позовні вимоги задоволено частково (а.с. 85-87).

30 грудня 2015 року ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі №910/29734/15, про що свідчить поштовий конверт про направлення апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2016 року, для розгляду апеляційної скарги ПАТ "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/29734/15 від 22 грудня 2015 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 січня 2016 року апеляційну скаргу у справі № 910/29734/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г., справу призначено до розгляду на 09 лютого 2016 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08 лютого 2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/29734/15 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А.

08 лютого 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі №910/29734/15 прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А.

08 лютого 2016 року представником Позивача подано відзив на апеляційну скаргу.

Представник ПАТ "АК "Київводоканал" в судовому засіданні 09 лютого 2016 року надав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/29734/15 від 22 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник ПП "Сінта-Сервіс" в судовому засіданні 09 лютого 2016 року надав суду пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/29734/15 від 22 грудня 2015 року без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

14 вересня 2012 року між ПП "Сінта-Сервіс" (далі - Позивач, підрядник) та ПАТ "АК "Київводоканал" (далі - Відповідач, замовник) укладено Договір № 780/05/14-12, згідно з умовами якого Позивач за завданням Відповідача зобов'язався виконати роботи по капітальному ремонту фонтану "Каскад" на Майдані Незалежності загальною вартістю 815 940 грн., а останній - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору (а.с. 14-18).

Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання Акту виконаних підрядних робіт сторонами.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору розрахунки проводяться у безготівкову вигляді за формою платіжного доручення, після підписання обома сторонами акту виконаних робіт та за умови отримання замовником бюджетних коштів.

У пункті 4.3. Договору сторони домовились, що оплата передбачена даним договором, здійснюється тільки за умови отримання замовником бюджетних коштів на підставі ст.ст. 46-49, ст.ст. 70, 71, 78 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 днів з моменту отримання замовником бюджетних коштів.

Згідно умов п. 5.1. Договору підрядник зобов'язався виконати роботи в строк до 30 листопада 2012 р. з моменту підписання сторонами договору.

Датою введення результатів роботи в гарантійну експлуатацію за Договором вважається дата підписання Сторонами Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору Замовник зобов'язаний забезпечити оплату належним чином виконаних робіт.

У пункті 10.1. Договору сторони узгодили, що строк дії договору встановлений з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку на виконані роботи.

Відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 за жовтень 2012 року роботи по договору були виконані у зазначений договором строк на суму 449 977,10 грн. (а.с. 22-27)

Крім того, на виконання умов Договору Позивачем та Відповідачем були підписані Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та втрати КБ-3 за жовтень 2012 року (а.с. 28), двохсторонній акт звірки взаєморозрахунків за період 01 січня 2012 року - 02 липня 2015 року (а.с. 78), якими підтверджується факт належного виконання Позивачем робіт за Договором загальною вартістю 449 977,10 грн.

За таких обставин, з урахуванням наведених умов Договору, Відповідач зобов'язаний був оплатити Позивачу ці роботи після їх виконання та підписання обома сторонами Акту виконаних робіт.

Проте, всупереч умов Договору № 780/05/14-12 від 14 вересня 2012 р., за виконанні роботи вартістю 449 977,10 грн. Відповідач не розрахувався. Доказів належної оплати за Договором суду не надано.

Таким чином, вартість виконаних робіт складає 449 977,10 грн.

У зв'язку з тим, що умовами Договору визначено оплату на умовах відстрочки платежу до 30 днів, Позивачем 21 серпня 2015 року надіслано Відповідачу претензію з вимогою про сплату боргу (а.с.20). Надсилання вказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.08.2015 р. та поштовою квитанцією № 5694 (а.с. 21). Проте жодного листа чи іншого повідомлення щодо наміру Відповідача виконати своє зобов'язання Позивач не отримував.

Відповідно до норм ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене вище, а також відсутність доказів належної оплати за Договором, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 449 977,10 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи Відповідача про відсутність у нього прострочення оплати за Договором до часу надходження коштів з державного бюджету у зв'язку відсутністю бюджетного фінансування робіт, оскільки ця подія не є такою, яка неминуче має настати і в силу вимог ст. 530 ЦК України не є визначеним строком виконання зобов'язання.

Крім того, доводи Відповідача про те, що умовами Договору передбачено здійснення оплати робіт по мірі надходження коштів з бюджету міста Києва, спростовується наступним.

Стаття 96 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а в частині 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частині 2 статті 218 Господарського кодексу України містяться нормативно закріплені положення про те, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань.

Діючі норми цивільного і господарського законодавства не містять винятків про зміну відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

Верховний Суд України у постанові від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, у пункті 10.11 Договору сторони передбачили, що строк дії Договору діє до 31 грудня 2012 року.

Частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно, бюджетний період по Договору закінчився 31.12.2012 року.

Оскільки у пунктах 1.2 та 4.3 Договору сторонами також передбачено відстрочку платежу на 30 днів, то заборгованість Відповідача за Договором на суму 449 977,10 грн. виникла з 30.01.2013 р., а позов було подано 23.11.2015 р. тобто в межах позовної давності.

Посилання Відповідача на сплив строку позовної давності до часу звернення Позивача в суд з указаним позовом (до 23.11.2015 р.) є безпідставними, оскільки доказів того, що виконані Позивачем у жовтні 2012 року роботи були прийняті Відповідачем зі складанням відповідного акта раніше 23 листопада 2012 р. не надано. Заперечення з цього приводу також не відповідають змісту Акту приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість цих робіт, які не містять дати їх складання

Враховуючи, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з Відповідача на користь Позивача за час прострочення починаючи з 30.01.2013 року та складає 36 614,57 грн. 3 % річних, 346 482,37 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено річний строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки за прострочення оплати робіт, про застосування якого також заявив Відповідач.

Частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки Позивач звернувся в суд з указаним позовом 23 листопада 2015 року, доказів поважності причин пропуску встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку Позивач суду не надав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у задоволенні позову в частині стягнення 33 026,52 грн. пені слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржники не надали суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі № 910/29734/15 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року у справі № 910/29734/15 задоволенню не підлягають.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі №910/29734/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі №910/29734/15 залишити без змін.

3. Справу №910/29734/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Жук