Постанова № 55765137, 08.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2016 справа №14/293

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Колядко Т.М., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Ісик Л.М., за довіреністю; Стрельцов В.І., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська областьна рішення господарського судуЗапорізької областівід15.09.2015 р. (підписано 22.09.2015 р.)у справі№ 14/293 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська областьдо Приватного акціонерного товариства "Слов'янський крейдо-вапняний завод", смт. Черкаське, Слов'янський район, Донецька областьпростягнення 131 529,00грн.В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (Позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства "Слов'янський крейдо-вапняний завод", смт. Черкаське, Слов'янський район, Донецька область (Відповідач) про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 131 529, 90 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено через недоведеність.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при невідповідності висновків, викладених судом першої інстанції в рішенні обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що на підтвердження позовних вимог ним були надані усі необхідні документальні докази.

Представники відповідача вважали рішення суду законним та обґрунтованим, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності позивача, який не скористався правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір № 1/26-2687-02 від 14.12.2006р. (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач - прийняти та оплатити вапно металургійне для сталеплавильного виробництва ВК2 (продукція). Кількість, вартість продукції зазначені у специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Договір підписаний сторонами з протоколом розбіжностей, сторонами врегульовані розбіжності з протоколом від 19.03.2007р.

Згідно п.п. 7.1, 7.4 Договору, він діє до 31.12.2007р. Необхідною умовою припинення дії цього Договору є здійснення повного взаємного розрахунку.

Відповідно до п.п. 2.1-2.3 Договору, якість продукції, що поставляється, повинна відповідати ДСТУ 3981-2000 та вимогам, що зазначені в сертифікаті якості. Приймання продукції здійснюється згідно Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№ П-6) та про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (№ П7) і вимогам, визначеним ДСТУ 3981-2000. Приймання продукції може здійснюватись у присутності представника відповідача за необхідності, узгодженої сторонами або за бажанням однієї із сторін. Сторонами узгоджений певно визначений хімічний склад вапна, а також його фізичні властивості. Цим же пунктом передбачений порядок зменшення вартості у разі невідповідності товару вищенаведеним ознакам, що має бути оформлено двостороннім актом за участю представників сторін.

За змістом п. 3.1 Договору, строки поставки продукції узгоджуються сторонами у письмовій формі щомісячно у Графіку відвантаження та оплати вапна, який підписується уповноваженими представниками сторін до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що оплата продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача авансового платежу у розмірі 100% вартості продукції згідно рахунку, виставленому відповідачем.

Сторонами було підписано Специфікацію до Договору, згідно якої відповідач зобов'язався поставити 125 000 тонн вапна крейдового для сталеплавильного виробництва (ВК2) ДСТУ 3981-2000, відпускна ціна за 1 тону з урахуванням ПДВ - 578,04грн.

На виконання умов Договору, на підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату продукції на загальну суму 20 580 124, 11 грн., позивачем, у період з 28.12.2006р. по 16.11.2007р. було здійснено передоплату на загальну суму 19 930 000,00грн. що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи (т. 2, а.с. 22-126).

Факт поставки продукції відповідачем та отримання її позивачем сторонами не оспорюється та підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі вапна за липень 2007р. (сума рахунку 733 042,93 грн., сума відмови - 28 866,78 грн., сума до оплати - 704 176,15 грн.); за червень 2007р. (сума рахунку 1 167 195,37 грн., сума відмови 42 286,17 грн., сума до оплати - 1 124 909,20 грн.); за травень 2007р. (сума відмови - 117 746,08 грн., сума до оплати - 2 758 650,21 грн.); за квітень 2007р. (сума відмови - 93 250,17 грн., сума до оплати - 2 726 174,91 грн.); за січень 2007р. (сума відмови - 62 343,16 грн.) та за лютий 2007р. (сума відмови - 93 495,29 грн., сума до оплати - 1 805 688,80 грн.).

Сторонами в порядку п. 2.3 Договору через незадовільну якість продукції, поставленої у період січень 2007р. - вересень 2007р., листопад 2007р., була здійснена її уцінка на загальну суму 713 498,52 грн., про що були складені акти про неналежну якість (комплектність) продукції: № 266/014ж від 16.11.2007р. (продукція підлягає поверненню); № 268/014ж від 23.11.2007р.; № 269/014ж від 24.11.2007р.; № 270/014ж від 27.11.2007р.; № 262/014ж від 15.11.2007р.; № 242/014ж від 10.09.2007р.; № 243/014ж від 11.09.2007р.; № 245/014ж від 12.09.2007р.; № 249/014ж від 15.09.2007р.; № 239/014ж від 08.09.2007р.; № 221/014ж від 13.08.2007р.; № 228/014ж від 29.08.2007р.; № 226/014ж від 27.08.2007р.; № 229/014ж від 30.08.2007р.; № 236/014ж від 05.09.2007р.; № 234/014ж від 03.09.2007р.; № 237/014ж від 06.09.2007р.; № 196/014ж від 09.07.2007р.; № 201/014ж від 12.07.2007р.; № 203/014ж від 13.07.2007р.; № 205/014ж від 14.07.2007р.; № 208/014ж від 18.07.2007р.; № 210/014ж від 21.07.2007р.; № 158/014ж від 11.06.2007р.; № 161/014ж від 13.06.2007р.; № 159/014ж від 12.06.2007р.; № 163/014ж від 15.06.2007р.; № 165/014ж від 15.06.2007р.; № 162/014ж від 14.06.2007р.; № 175/014ж від 19.06.2007р.; № 170/014ж від 17.06.2007р.; № 181/014ж від 25.06.2007р.; № 117/014ж від 13.05.2007р.; № 118/014ж від 14.05.2007р.; № 115/014ж від 10.05.2007р.; № 111/014ж від 08.05.2007р.; № 119/014ж від 15.05.2007р.; № 122/014ж від 16.05.2007р.; № 131/014ж від 24.05.2007р.; № 129/014ж від 22.05.2007р.; № 147/014ж від 04.06.2007р.; № 143/014ж від 02.06.2007р.; № 141/014ж від 30.05.2007р.; № 133/014ж від 25.05.2007р.; № 135/014ж від 26.05.2007р.; № 142/014ж від 31.05.2007р.; № 123/014ж від 18.05.2007р.; № 124/014ж від 18.05.2007р.; № 88/014ж від 19.04.2007р.; № 90/014ж від 20.04.2007р.; № 85/014ж від 17.04.2007р.; № 86/014ж від 18.04.2007р.; № 79/014ж від 11.04.2007р.; № 80/014ж від 11.04.2007р.; № 79/014ж від 11.04.2007р.; № 93/014ж від 23.04.2007р.; № 94/014ж від 23.04.2007р.; № 96/014ж від 25.04.2007р.; № 101/014ж від 28.04.2007р.; № 100/014ж від 27.04.2007р.; № 105 /014ж від 01.05.2007р.; № 104/014ж від 29.04.2007р.; № 03/014ж за січень 2007р.; № 04/014ж за січень 2007р.; № 7/014ж за січень 2007р.; № 12/014ж за січень 2007р., № 14/014ж за січень 2007р.; № 21/014ж за січень 2007р.; № 24/014ж за лютий 2007р.; № 26/014ж за лютий 2007р.; № 23/014ж від 01.02.2007р.; № 22/014ж за січень 2007р.; № 28-а/014ж за лютий 2007р.; № 29/014ж від 07.02.2007р.; № 33/014ж від 09.02.2007р.; № 34/014ж за лютий 2007р.; № 36/014ж за лютий 2007р.; № 43/014ж за лютий 2007р.; № 44/014ж за лютий 2007р.; № 45/014ж за лютий 2007р.; № 51/014ж від 02.03.2007р.; № 50/014ж за березень 2007р.; № 53/014ж від 08.03.2007р.; № 48/014ж за лютий 2007р.; № 52/014ж від 07.03.2007р.; № 52/014ж від 07.03.2007р.; № 54/014ж від 08.03.2007р.; № 55/014ж від 13.03.2007р.; № 56/014ж від 14.03.2007р.; № 56/014ж від 14.03.2007р.; № 58/014ж від 15.03.2007р.; № 65/014ж за березень 2007р.; № 62/014ж від 19.03.2007р.; № 72/014ж за березень 2007р.; № 70/014ж від 23.03.2007р.; № 73/014ж від 17.03.2007р.; № 74/014ж за квітень 2007р.; № 77/014ж від 06.04.2007р.

За розрахунком позивача різниця між сумою сплаченої ним попередньої оплати та сумою поставленої продукції з урахуванням уцінки певних партій вапна становить 131 529,90 грн.

При розрахунку зазначеної суми позивач, крім сплаченої суми передоплати в 19 930 000,00 грн. за даним Договором, враховує ще суму в 68 155,42 грн., що начебто сплачена ним за іншим договором № 1/26-0605-02 від 22.02.2006р.

У якості доказів зарахування цієї суми за даним договором позивач посилається на лист № 930 від 27.04.2007р. за підписом члена наглядової ради відповідача Оганесян Г.А. (т. 1, а.с. 69) та власну довідку за № 031-171 від 11.02.2011р. за підписом головного бухгалтера позивача, якою підтверджено зарахування суми у розмірі 68 155,42грн. у якості передоплати за Договором № 1/26-2687-02 від 14.12.2006р. (т. 1, а.с. 87).

Позивачем 27.10.2010р. на адресу відповідача була направлена письмова вимога № 01/ВН - 1637 про повернення суми попередньої оплати 131 529,90 грн. у семиденний строк, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1, а.с. 53).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Предметом даного позову є вимога позивача про повернення сплаченої відповідачу суми передоплати у розмірі 131 529,90 грн., на яку зменшена ціна товару через його неякісність.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, або законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Внаслідок зменшення ціни на товар через невідповідність його якості, що зазначена в Договорі, у відповідача залишилася передоплата в сумі 63 374,48 грн.

Доказів зарахування цієї суми у якості оплати за інший товар, або поставку на цю суму додаткової партії товару, або повернення цієї суми позивачу - сторонами не надано.

Відповідач, підтверджуючи факт зменшення ціни на спірний товар, наявність зазначеної переплати, зазначає, що передоплата була зарахована в рахунок штрафу на підставі п. 5.5 Договору через недозаявлений позивачем обсяг продукції. Також відповідач оспорює зміну призначення платежу суми в 68 155,42 грн. за договором № 1/26-0605-02 від 22.02.2006 р., пояснюючи, що за змістом власного бухгалтерського обліку за цим договором рахується сума в 28 248,99грн., повноваження Оганесян Г.А. на вчинення правочину на зарахування будь-якої суми за іншим призначенням - заперечує.

Дійсно, змістом п. 5.5 Договору визначена відповідальність позивача за повну або часткову відмову від заявленого обсягу продукції, обумовленої у Специфікації або письмовій заявці, у вигляді штрафу в розмірі 8% від вартості продукції, від якої позивач відмовився або не витребуваної у строк продукції. Сплата штрафу здійснюється шляхом надання відповідачу права зарахувати суму штрафу із сум, одержаних відповідачем як передоплата за продукцію. Після проведення вказаного заліку позивач зобов'язаний підписати відповідні документи на протязі трьох днів з моменту надання їх відповідачем. У випадку проведення вказаного заліку сума передоплати, на яку підлягає відвантажити продукцію, зменшується на суму заліку.

Проте доказів дотримання такого порядку - надання відповідних документів про таке зарахування позивачу для підписання відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене судова колегія не приймає вказані доводи відповідача на підтвердження зарахування передоплати на підставі п. 5.5 Договору як оплати суми штрафу.

Отже судова колегія вважає доведеними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми в 63 374,48 грн., що складає суму оплаченої, але не отриманої продукції (зменшення її ціни внаслідок невідповідності якості умовам Договору).

Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, судова колегія вважає недоведеними вимоги позивача в частині зарахування у якості передоплати за спірним Договором суми в 68 155,42 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2016р. позивача було зобов'язано надати докази здійснення оплати на суму 68 155,42грн. та докази зміни призначення платежу (з договору № 1/26-0605-02 від 22.02.2006р. на спірний Договір № 1/26-2687-02 від 14.12.2006р.), проте таких доказів судовій колегії надано не було.

Зазначений лист № 930 від 27.04.2007р. за підписом члена наглядової ради відповідача Оганесян Г.А. не може бути належним доказом, оскільки, по-перше, відповідач не є платником суми та не може змінювати призначення платежу, по-друге - будь-яких повноважень Оганесян Г.А. на вчинення правочину по зарахуванню вимог з боку позивача суду не надано, відповідачем цей факт оспорюється, по-третє, судовій колегії не надано будь-яких доказів оплати цієї суми взагалі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції послався на недоведеність факту наявності передоплати в розмірі 131 529,90 грн. за Договором № 1/26-2687-02 від 14.12.2006р.

Зазначений висновок суду спростовується наявними в матеріалах справи копіями вищенаведених платіжних доручень, актів, що підписані сторонами.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, оскільки документально не доведено та матеріалами справи не підтверджено факт зарахування передоплати в розмірі 68 155,42грн., у зв'язку з тим, що спірний Договір припинив свою дію, позивач відмовився від отримання подальших поставок продукції та має право на повернення здійсненої передоплати за спірним Договором, судова колегія вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню передоплата в сумі 63 374,48 грн.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 року у справі № 14/293 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати за Договором № 1/26-2687-02 від 14.12.2006р. в сумі 63 374,48 грн. через невідповідність висновків суду обставинам справи, а також в частині розподілу судових витрат.

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати в розмірі 63 374,48грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 року у справі № 14/293 слід залишити без змін.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в сумі 928,94 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 045,68 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 року у справі № 14/293 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Слов'янський крейдо-вапняний завод", смт. Черкаське, Слов'янський район, Донецька область на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область суми попередньої оплати за Договором № 1/26-2687-02 від 14.12.2006р. в розмірі 63 374,48 грн.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до Приватного акціонерного товариства "Слов'янський крейдо-вапняний завод", смт. Черкаське, Слов'янський район, Донецька область про стягнення суми попередньої оплати за Договором № 1/26-2687-02 від 14.12.2006р. в розмірі 63 374,48 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Слов'янський крейдо-вапняний завод" (84162, Донецька область, Слов'янський район, смт. Черкаське, код ЄДРПО 00290587) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б, код ЄДРПО 05393043) передоплату в сумі 63 374,48 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 928,94 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 045,68 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 року у справі № 14/293 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Т.М. Колядко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС