Рішення № 55765107, 23.02.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2012 р. Справа №18/3670/11

за позовом приватного підприємства "Зернотрейд", 18000, м. Черкаси, вул.Пушкіна, 67

до Приватного підприємства "Мегаінвест-Форум", 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 73. оф.11

про стягнення 42 022,88 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін не з'явились.

Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 30000,00 грн. боргу, 6166,85 грн. пені, 4120,14 грн. інфляційних, та 1735,89 грн. - 3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвали суду від 21.12.2011р. та 17.01.2012р. направлялась відповідачу рекомендованими листами за адресою, вказаною в позовній заяві (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 73. оф.11), однак були повернуті, з відміткою поштового відділення, про те, що "організація вибула".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданого державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради місцезнаходженням відповідача є: вул. Пушкіна, 73. кв. 11, м. Полтава, 36014, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

16 березня 2009 року між ПП "Зернотрейд" (покупець, позивач) та ПП “Мегаінвест-Форум" (постачальник, відповідач) був укладений Договір поставки №177/ВК-17.09.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язувався передати у власність позивача зерновідходи кукурудзи, а пзивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити на умовах цього Договору, тобто з дати виставлення рахунку-фактури. Термін дії Договору встановлений сторонами до 31.12.2009 року (п. 9 договору).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов вказаного Договору відповідно до рахунку № 1077 від 16.03.2009 року ПП "Зернотрейд" платіжними дорученнями № 35 від 16.03.2009 року та № 37 від 08.04.2009 року перерахувало на рахунок, вказаний відповідачем грошові кошти в сумі 30 000,00 (тридцять) тисяч грн.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Взяті на себе зобов'язання по поставці зерновідходів кукурудзи відповідач не виконав.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поставці товару позивач просить суд стягнути з відповідача сплачені ним грошові кошти в сумі 30000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, як стверджує позивач, відповідач товар не поставив, грошові кошти в сумі 30000,00 грн. не повернув.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач заперечень на позов не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення проведеної оплати за договором поставки в сумі 30000,00 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6166,85 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом досліджено, що умовами договору № 177 від 16.03.2009 р. сторони не передбачили нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання відповідачем умов договору.

Крім того, несвоєчасна поставка товару не є грошовим зобов'язанням, за яке передбачено чинним законодавством нарахування пені.

Пунктом 7 договору передбачена відповідальність Покупця (позивача у справі) у вигляді сплати пені за прострочення оплати за поставлений товар.

Також, договором не передбачена відповідальність відповідача у разі порушення ним зобов'язання щодо поставки товару.

Крім того, відповідач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 4120,14 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 1735,89 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані вимоги також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Строк, від якого у відповідача наступає відповідальність за несвоєчасне виконання виконання грошових зобов'язань не визначений, оскільки цей строк має починатися або із здійснення покупцем 100% передоплати, або у порядку ст. 530 ЦК України, відповідно до якої визначено, що в разі коли строк виконання боржником обов'язку не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний термін з моменту пред'явлення вимоги. Проте, в матеріалах справи відсутня вимога про повернення суми проведеної позивачем оплати за продукцію в розмірі 30 000,00 грн. та докази її направлення на адресу відповідача. Тобто, в даному випадку відсутнє прострочення боржника - Приватного підприємства "Мегаінвест-Форум".

З урахуванням вищевикладеного суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних та 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 32-33, 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мегаінвест-Форум", 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 73. оф. 11 (код ЄДРПОУ 33660853) на користь приватного підприємства "Зернотрейд", 18000, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 67 (код ЄДРПОУ 36196794) - 30000,00 грн. проведеної позивачем оплати за продукцію , 1007,67 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Босий В.П.