Рішення № 55764923, 09.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016р. Справа№ 914/4417/15

За позовом: Військової частини А0215, м. Вінниця

до відповідача: Державного підприємства «Львівський радіоремонтний завод», м. Львів

про: стягнення 73892,08 грн. пені та штрафу за прострочення термінів надання послуг за Договором № 161/14 про закупівлю послуг за державні кошти від 08.09.2014 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №350/153/868/пс від 30.12.2015 року)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №63 від 18.01.2016 року)

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Військової частини А0215 до Державного підприємства «Львівський радіоремонтний завод» про стягнення 73 892,08 грн. пені та штрафу за прострочення термінів надання послуг за Договором № 161/14 про закупівлю послуг за державні кошти від 08.09.2014 року.

Ухвалою суду від 28.12.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.01.2016 року. Ухвалою суду від 21.01.2016 року розгляд справи відкладено на 09.02.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору в частині вчасного виконання робіт (надання послуг), у звязку з чим позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції (пеню та штраф) згідно п.7.2. Договору за порушення строків виконання робіт.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти задоволення позву заперечив частково з підстав, наведених у поданому 25.01.2016 року через канцелярію суду відзиві вх.№2648/16 на позовну заяву. Так, на думку відповідача, перебіг строку для нарахування штрафних санкцій за невчасне виконання умов Договору припиняється з дати фактичної передачі відремонтованого виробу військовій частині для експлуатації його за призначенням, зокрема, з підписанням при цьому відповідних товарно-транспортних накладних. З підписанням товарно-транспортних накладних позивач почав фактично використовувати виріб за призначенням. А інші документи згідно п.4.2. Договору відносяться до механізму оплати за надані послуги по Договору. Також, відповідач вказав про необхідність врахування судової практики у подібних правовідносинах (справа №914/1273/15), де суд дійшов висновку, що у випадку коли фактична передача майна від Виконавця до представника ОСОБА_3 відбулась, про що свідчать відповідні підписи представника Виконавця та представника ОСОБА_3 (військової частини), то у даному випадку порушення умов Договору зі сторони відповідача немає, а тому у стягненні пені та штрафу слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

08.09.2014 року між Військовою частиною А0215 (ОСОБА_3) та Державним підприємством «Львівський радіоремонтний завод» (Виконавець) укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти №161/14 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобовязався надати у 2014 році послуги зазначені у Специфікації послуг (Додаток 1 до Договору), а ОСОБА_3 прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що сума Договору становить 1 745 388,00 грн. (один мільйон сімсот сорок пять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 00 копійок (з ПДВ).

Згідно з п.5.1. Договору послуги надаються не пізніше 01.12.2014 року, після надання ОСОБА_3 нарядів на ремонт та отримання від ОСОБА_3 повідомлення про готовність до виконання умов Договору, передбаченого п.1.4. Договору, яким ОСОБА_3 визначає обсяг надання послуг (вих.№350/129/138/1935/пс від 08.09.2014).

Відповідно до умов Договору ОСОБА_3 14.11.2014 здійснена попередня оплата послуг за Договором у розмірі 872694,00 грн. (платіжне доручення №979 від 12.11.2014)

Листом від 26.11.2014 №1172 Виконавець повідомив ОСОБА_3 про наявність обєктивних обставин, що перешкоджають своєчасному виконанню зобовязань щодо надання послуг у строк, визначений Договором.

Додатковою угодою №2 від 28.11.2014 №314/14 продовжено термін надання послуг за Договором не пізніше 20.12.2014.

З урахуванням подальших змін до Договору, Додатковою угодою №3 від 25.12.2014 №374/14 продовжено термін дії Договору до 31.03.2015 і визначено етапи ремонту, а також джерело фінансування за коштами бюджету 2014 і 2015 років, Послуги І і ІІ етапів Виконавець зобовязувався надати у термін не пізніше 20.12.2014.

Відповідно до пункту 5.9 Договору датою виконання зобовязання Виконавцем є остання дата затвердження ОСОБА_3 приймання наданих Послуг (форма додаток №3 до Договору).

Зазначені в Договорі Послуги І етапу надані ОСОБА_3 26.12.2014 у повному обсязі, на загальну суму 1 189 097,08 грн. з ПДВ) згідно з ОСОБА_3 приймання наданих послуг, затверджених ОСОБА_3 26.12.2014.

Таким чином, як зазначив позивач у позовній заяві, Виконавцем порушено термін надання послуг І етапу на 5 днів.

З урахуванням висновку Головного представництва ОСОБА_3 щодо визначення договірної ціни І етапу ремонту, Додатковою угодою №5 від 27.02.2015 №16/15 зменшена сума Договору за рахунок зменшення рівня договірної ціни надання послуг І етапу (ціна послуг І етапу 1 066 500,00 грн. замість 1 189 097,08 грн.).

Відповідно до пункту 7.2 Договору зі змінами за порушення строків (термінів) виконання зобовязань, зазначених у пунктах 4.6, 5.1 Договору та Специфікації Послуг (Додаток 1) з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки у визначений строк за Договором Послуги І етапу не надані, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 5332,50 грн.

29.01.2015 на адресу відповідача було направлено Претензію №350/129/138/220/пс про сплату пені за порушення терміну надання послуг І етапу відповідно до умов Договору.

Послуги ІІ етапу надані ОСОБА_3 30.03.2015 на суму 405 678,00 грн. (з ПДВ) (ОСОБА_3 приймання наданих послуг, затверджений ОСОБА_3 30.03.2015).

Позивач вказує, що оскільки ОСОБА_3 приймання послуг затверджено ОСОБА_3 30.03.2015, то Виконавець порушив термін надання послуг на 99 діб.

Розмір пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за порушення строків надання послуг ІІ етапу відповідно до долученого позивачем до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог складає 68 559,58 грн., з них: 40162,12 грн. пеня, 28397,46 грн. штраф.

21.08.2015 на адресу відповідача повторно направлено претензію №350/129/138/2025пс про сплату пені та штрафу за порушення терміну надання послуг відповідно до умов Договору.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі Договору про закупівлю послуг за державні кошти №161/14 від 08.09.2014 року із подальшими змінами і доповненнями.

Згідно з п.5.1. Договору послуги надаються не пізніше 01.12.2014 року, після надання ОСОБА_3 нарядів на ремонт та отримання від ОСОБА_3 повідомлення про готовність до виконання умов Договору, передбаченого п.1.4. Договору, яким ОСОБА_3 визначає обсяг надання послуг (вих.№350/129/138/1935/пс від 08.09.2014).

Додатковою угодою №2 від 28.11.2014 №314/14 продовжено термін надання послуг за Договором не пізніше 20.12.2014.

З урахуванням подальших змін до Договору, Додатковою угодою №3 від 25.12.2014 №374/14 продовжено термін дії Договору до 31.03.2015 і визначено етапи ремонту, а також джерело фінансування за коштами бюджету 2014 і 2015 років, Послуги І і ІІ етапів Виконавець зобовязувався надати у термін не пізніше 20.12.2014.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.5.6. Договору приймання послуг здійснюється відділом технічного контролю підприємства Виконавця та комісією експлуатуючої військової частини. При прийомі наданих послуг перевіряється технічний стан, комплектність Виробів, обсяг та якість наданих Послуг. За результатами прийому наданих послуг, по кожному наряду окремо, складається та підписується ОСОБА_3 приймання (етапу) Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору), який надається на адресу ОСОБА_3 для затвердження та ОСОБА_3 прийому-передачі (форма акту наведена в Додатку 4 до Договору). ОСОБА_3 затверджує ОСОБА_3 приймання (етапу) Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору) при наявності висновку Військового представництва щодо ціни Послуг.

Пунктом 5.9 Договору встановлено, що зобовязання Виконавця щодо надання Послуг за Договором, вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження ОСОБА_3 приймання (етапу) Послуг та Актів прийому-передачі за всіма виданими нарядами на ремонт. Датою виконання зобовязань Виконавцем є остання дата затвердження ОСОБА_3 приймання (етапу) Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору) та ОСОБА_3 прийому-передачі (форма ОСОБА_3 наведена в Додатку 4 до Договору). Датою виконання зобовязань ОСОБА_3 є дата повного розрахунку з Виконавцем за умовами Договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Послуги І і ІІ етапів Виконавець зобовязувався надати у термін не пізніше 20.12.2014 р., однак послуги І етапу були надані позивачу 26.12.2014 р. з простроченням на 5 днів, оскільки акт приймання наданих послуг був затверджений замовником 26.12.2014 р., а послуги ІІ етапу відповідач надав лише 30.03.2015р. з простроченням на 99 днів, оскільки акт приймання наданих послуг був затверджений замовником 02.06.2015 р.

Пунктом 7.2. Договору передбачено види порушень та санкції за них, встановлені Договором. Зокрема, за порушення строків (термінів) виконання зобовязань, зазначених у п.5.1. Договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

На думку позивача, твердження відповідача про те, що перебіг строку для нарахування штрафних санкцій припиняється з дати передачі відремонтованого виробу військовій частині є неправомірним, оскільки датою надання послуг за умовами Договору встановлено дату останнього затвердження ОСОБА_3 приймання послуг ОСОБА_3 (пункт 5.9 Договору).

Приймаючи рішення у справі суд виходить з того, що дату затвердження ОСОБА_3 замовником, яка не співпадає в окремих випадках з датою передачі послуг від виконавця до представника замовника (уповноваженої в/ч), не слід ставити за основу, як кінцеву дату прострочення виконання зобов'язання і відповідно нарахування штрафних санкцій, оскільки це не передбачено умовами договору та Інструкцією про порядок передачі озброєння, військової техніки і майна в ремонт, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2012 року №505, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2012 року №1394/21706.

Так, згідно п.п.2.9 - 2.11. цієї Інструкції, для здавання військового майна в ремонт, приймання його з ремонту військова частина направляє на підприємство свого уповноваженого представника. Уповноважений представник військової частини здійснює приймання військового майна з ремонту, про що складається ОСОБА_3 приймання - передачі, підписує акт виконаних робіт, пломбує військове майно, передає представнику перевізника або начальнику варти за наявності останнього. Один примірник акта виконаних робіт відправляється керівнику органу військового управління, який уклав договір. Виконаний наряд на ремонт, акти приймання передачі відремонтованого військового майна та формуляри (паспорти), заповнені представником підприємства, передаються представнику військової частини. Військові частини, що отримали військове майно з ремонту, у триденний строк на адресу керівника органу військового управління, який уклав договір на проведення ремонту, та підприємства направляють підтвердження на його отримання.

Сторонами не названо відповідного нормативного акту, згідно якого визначено тривалість проходження ОСОБА_3 надання послуг від дати його підписання уповноваженими особами виконавця і замовника до його затвердження замовником. Таких положень немає і в укладеному між сторонами договорі. А відтак, суд приходить до висновку, що моментом прострочення відповідачем надання послуг за договором слід вважати зазначену у ОСОБА_3 фактичну дату передачі послуг, а не дату затвердження цього ОСОБА_3 замовником, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, у цей процес входять фактично односторонні дії замовника, як - то перевірка якості послуг, вартості затрат, узгодження ціни тощо, що підтверджуються висновками уповноважених осіб замовника і можуть бути тривалими у часі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з ОСОБА_3 приймання І етапу Послуг, він був затверджений командиром ВЧ А0215 ОСОБА_4 26.12.2014 р., зазначені в Договорі Послуги І етапу надані ОСОБА_3 26.12.2014 у повному обсязі, на загальну суму 1 189 097,08 грн. (з ПДВ). Таким чином, як зазначив позивач у позовній заяві, Виконавцем порушено термін надання послуг І етапу на 5 днів.

Відтак, позивачем правомірно нараховано відповідачу 5332,50 грн. пені відповідно до п.7.2. Договору за порушення відповідачем строків виконання робіт по І етапу.

З ОСОБА_3 приймання (ІІ етапу) Послуг вбачається, що він був затверджений командиром ВЧ А0215 ОСОБА_4 30.03.2015 р., однак

Фактична передача виробу ПРВ-16 №133450А відбулась 18.02.2015 р. згідно Товарно-транспортної накладної №002155 від 18.02.2015, а отже, мало місце прострочення не 99 днів, як зазначив позивач, а 59 днів відповідно до долученого відповідачем до відзиву контррозрахунку розміру позовних вимог.

Отже, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 23935,00 грн. пені та 28937,46 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт по ІІ етапу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з боржника Державного підприємства «Львівський радіоремонтний завод» (79019, м. Львів, вул. Жовківська, 11, код ЄДРПОУ 07676441) на користь Військової частини А0215 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105, код ЄДРПОУ 24981451) 29267,50 грн. пені, 28937,46 грн. штрафу та 959,42 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.02.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А