ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
11 лютого 2016 року Справа № 915/1111/13
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання: Ржепецької К.М.,
представників:
скаржника: ОСОБА_2М, договір на надання правової допомоги від 25.11.2013 року;
стягувача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 25.11.15 року;
ОСОБА_4, договір про надання правової допомоги від 02.06.2015 року;
органу ДВС: ОСОБА_5, посвідчення № 603 дійсне до 13.11.2017 року;
III особи: не зявився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_6 про визнання незаконними дії Відділу ДВС Кривоозерського районного управління юстиції, винесених при здійсненні виконавчого провадження № 48085240 з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року у справі № 915/1111/13.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро
(54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 4/9, кімн.412)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
Агрофірма ОСОБА_6
(55142, Миколаївська область, Кривоозерський район,
с. Секретарка, вул Леніна, 35-А)
ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
ОСОБА_6
(55235, Миколаївської області, Первомайський р-н,
с.Чаусово Друге, вул.Миру, 78),
про: зобовязання повернути ТОВ Партнер-Агро самовільно зайняті земельні ділянки.
особа, дії (бездіяльніть) якої оскаржуються: Відділ ДВС Кривоозерського районного управління юстиції (55104, Миколаївська обл., смт.Криве Озеро, вул.Шевченка, 1)
Суть спору :
25 листопада 2015 року до господарського суду Миколаївської області від боржника надійшла скарга від 25.11.15 року вх. № 21795/15, в якій останній просить суд:
1) визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2015 року, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_7 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 915/1111/13, виданого господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 70540,50 грн. судового збору;
2) визнати незаконною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.11.2015 року, винесену начальником відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 в межах суми звернення стягнення: 77794,55 грн.;
3) визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 10.11.2015 року, винесену начальником відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5 про накладення арешту на кошти, у межах суми боргу, що містяться на банківських рахунках та належать боржнику ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 ;
4) визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 10.11.2015 року, винесену начальником відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5 про стягнення з боржника ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 виконавчого збору у розмірі 7054,05 грн.;
5) визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48085240 від 18.11.2015 року, винесену начальником відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5;
6) визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_7, а саме:
- незаконні дії, що полягають у відкритті виконавчого провадження ВП № 48085240 на підставі заяви стягувача (ТОВ Партнер-Агро) від 09.07.2015 року за відсутності виконавчого документу;
7) визнати незаконними дії начальника відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5, а саме:
- незаконні дії, що полягають у передачі виконавчого провадження ВП № 48085240 від одного державного виконавця до іншому в межах відділу ДВС Кривоозерського районного управління юстиції без відповідних підстав і без дотримання процедури, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження та п. 6.2. VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5;
- незаконні дії, що полягають у вчиненні заходів примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу, який предявлений до виконання з пропуском строку.
Ухвалою від 25.11.2015 року, на підставі розпорядження № 344 керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 23.12.2015 року, суддею Смородіновою О.Г. було прийнято до розгляду вищенаведену скаргу.
Скарга від 25.11.2015 року ґрунтується на підставі матеріалів виконавчого провадження № 48085240; норм ст. ст. 1, 2, 6, 10, 19, 17, 22, 24, 82 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.3, 6.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень та мотивована тим, що зазначені постанови є незаконними, видані із перевищенням наданих старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_7 та начальнику відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5 повноважень, ними не були дотримані приписи Закону України «Про виконавче провадження», вчинено протиправні дії, винесено незаконні рішення, а тому є підстави для їх скасування виходячи з наступного:
- оскільки рішення господарського суду Миколаївської області набрало законної сили 30.01.2014 року, то перебіг строку предявлення виконавчого документу до виконання почався наступного дня, тобто 31.01.2014 року. Згідно із засад обчислення закінчення строків статтею 254 Цивільного кодексу України, строк предявлення наказу господарського суду Миколаївської області № 915/1111/13 закінчився 31 січня 2015 року;
- станом на дату винесення оскаржуваної постанови від 02.11.2015 року заява ТОВ Партнер-Агро від 09.07.2015 року не містила оригіналу виконавчого документу;
- постанова про відкриття виконавчого провадження винесена на підставі «розглянутої заяви про примусове виконання», наданої 09.07.2015 року, інших підстав для винесення даної постанови державним виконавцем не зазначено;
- матеріали виконавчого провадження № 48085240 не містять письмового доручення начальника відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5 про передачу виконавчого провадження від старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_7 до начальника відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5
Таким чином, оскаржувані постанови від 05.11.2015 року, 10.11.2015 року, 18.11.2015 року, за підписом начальника відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5, винесені з перевищенням владних повноважень начальника відділу державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції ОСОБА_5, у спосіб, що не передбачений законодавством України, та є таким, що грубо порушують ч.2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 6.2 VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, отже підлягають скасуванню у судовому порядку.
Також, скаржник просить суд врахувати, що ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 було позбавлено можливості виконати рішення у добровільному порядку та уникнути сплати виконавчого збору, оскільки отримано оскаржувані постанови після фактичного виконання провадження.
Субєкт оскарження: Відділ державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції надав суду письмові заперечення (вх. № 1746/16 від 25.01.2016 року) в яких просить в задоволенні скарги відмовити мотивуючи таким:
- на момент набрання рішення апеляційного суду законної сили у матеріалах виконавчого провадження зберігався лише оригінал заяви стягувача на відкриття виконавчого провадження та копія наказу, у звязку з чим відкрити виконавче провадження на наступний день після постановлення рішення судом не представлялось можливим, так як оригінал наказу перебував у стягувача.
30.10.2015 року в відділі зареєстровано заяву ТОВ «Партнер-Агро» про відкриття виконавчого провадження, якою стягувач просив відділ відкрити виконавче провадження за наслідками рішення Одеського апеляційного господарського суду на підставі заяви від 09.07.2015 року. До заяви було додано оригінал наказу № 915/1111/13 про що вказано у переліку додатків заяви та у описі вкладення до цінного листа. Відсутність у період з 20.10.2015 року по 30.10.2015 року оригінала виконавчого документа у відділі і зумовило те, що рішення суду було виконано не одразу.
У звязку з тим, що 18.11.2015 року на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження № 48085240 було завершено, оригінал виконавчого документа супровідним листом від 18.11.2015 року за вих. № 7404/02-36 направлено до господарського суду Миколаївської області, представник ТОВ Агрофірма ОСОБА_6, який ознайомився з матеріалам завершеного виконавчого провадження лише 19.11.2015 року, не міг побачити у справі оригінал наказу № 915/1111/13 у звязку з чим у нього і зародилось хибне враження про його відсутність у матеріалах протягом усього процесу;
- скаржником вказується на пропуск строків стягувачем ТОВ «Партнер-Агро» на предявлення документа до виконання та на те, що державний виконавець мав би відмовити у відкритті виконавчого провадження саме на цій підставі, з чим відділ також не погоджується у звязку з тим, що відносно даного питання судом вже прийнято рішення та визначено що строки на його предявлення не пропущено;
- скаржник вказує на те, що ОСОБА_7 не мала права на винесення відповідної постанови, що є вигаданим та не обгрунтовним. Так як територію В-4 закріплено за начальником відділу ОСОБА_5 постанову мала б виносити саме вона, однак цього не трапилось у звязку з наступним:
25.10.2015 року на всій території держави провадились вибори органів місцевого самоврядування, та на доручення Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області начальника відділу ОСОБА_5 визначено черговою на цей день і у звязку з роботою у святкові дні та на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 29.10.2015 року № 1645/03 начальнику відділу надано один день відгулу, а саме на 02.11.2015 року.
У звязку з тим, що на 02.11.2015 року начальнику відділу надано відгул дорученням начальника від 29.10.2015 року прийняти матеріали не завершених виконавчих проваджень по території В-4, на період відгулу начальника відділу, зазначеним дорученням державного виконавця зобовязано належним чином виконувати всі функціональні обовязки по території В-4, у звязку з чим заяву ТОВ «Партнер-Агро», розписану на державного виконавця по території В-4, розглядала ОСОБА_7
Дане доручення про передачу матеріалів виконавчих проваджень та функціональних обовязку по території В-4 зберігається у номенклатурній справі відділу за № 02-09, перелік справ затверджений начальником Кривоозерського районного управління юстиції 12.12.2014 року;
- скаржник у своїй скарзі зазначає, що державним виконавцем порушено його права тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження йому не вручено, таке твердження не має під собою законного підґрунтя. Так, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» чітко врегульовує дане питання.
Виходячи з цього Законом не передбачено того, що державний виконавець зобовязаний вручати постанову боржнику. Відповідно до виконавчого документа та заяви стягувача адресою боржника ТОВ «Агрофірма ОСОБА_6» зазначено: вул. Леніна, 35/а, с. Секретарка, 55142, куди супровідним листом від 02.11.2015 року направлено постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Стягувач письмові мотивації суду по суті скарги не надав, разом з тим представники Товариства в судовому засіданні усно заперечили на скаргу з проханням відмовити в її задоволенні.
Ознайомившись з матеріалами наданої скарги та матеріалами виконавчого провадження в сукупності, вислухавши учасників судового процесу, господарський суд
встановив:
1) Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.08.2013 року позовні вимоги ТОВ «Партнер-Агро» були задоволенні повністю: зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_6 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро самовільно зайняті ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 земельні ділянки загальною площею 1520,1737 га, розташовані в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за наступними кадастровими номерами: «…» без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро 70540,50 грн. судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року та Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015 року вказане рішення залишено без змін.
На виконання зазначеного рішення господарським судом Миколаївської області 20.02.2014 року було видано відповідні накази, в тому числі на стягнення з ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 на користь ТОВ Партнер-Агро 70540,50 грн. судового збору.
Згідно цього наказу, дійсного для предявлення державному виконавцю протягом одного року, строк предявлення його до виконання визначений до 31.01.2015 року.
2) Як вбачається з матеріалів даної справи перше подання наказу суду на виконання до Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції відбулось за заявою стягувача 25.07.2014 року. Разом з тим, поштове відправлення із відповідними документами, яке направлялось ТОВ Партнер-Агро цінним листом з описом вкладення, Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції не було вручено: за інформацією, викладеною в листі Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта № 06-19-166 від 23.03.2015, повідомлення про надходження поштового відправлення були доставлені адресату 29.07.2014 року, 01.08.2014 року, 23.08.2014 року, проте в звязку з неотриманням останнім поштове відправлення було повернуто за зворотною адресою з причини закінчення терміну зберігання.
Повторно звернувшись 10.02.2015 року до Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року у справі №915/1111/13, ТОВ Партнер-Агро не надало інформації про факт звернення з аналогічною заявою 25.07.2014 року, а тому постановою від 17.02.2015 року державний виконавець відмовив у прийнятті виконавчого документа до провадження та відкритті виконавчого провадження у звязку з пропуском встановленого строку для предявлення наказу суду до виконання.
В подальшому 07.07.2015 року позивач втретє звернувся до органу виконання судових рішень з заявою (зареєстрована у відділі ДВС 09.07.2015 року) про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року про стягнення з ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 на користь ТОВ Партнер-Агро 70540,50 грн. судового збору, в якій зазначив всі обставини направлення виконавчого документа до Відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції вперше та відмови у відкритті виконавчого провадження за заявою, що була подана вдруге. До цієї заяви позивачем було додано не лише оригінали наказу від 20.02.2014 року та довіреності представника, а також копію заяви про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2014 року з доказами направлення, опису вкладення до цінного листа, роздруківку з офіційного сайту державного підприємства поштового звязку Укрпошта щодо відстеження пересилання відправлення зі штриховим ідентифікатором, копію листа Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта № 06-19-166 від 23.03.2015 року, копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року по справі № 915/1111/13.
Проте доводи, викладені в заяві про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2015, Відділом ДВС Кривоозерського міськрайонного управління юстиції до уваги взяті не були і у відкритті виконавчого провадження постановою від 10.07.2015 року було відмовлено в звязку з пропуском строку на предявлення виконавчого документа до виконання та з підстав не відповідності виконавчого документа вимогам пункту 1 частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження, так як не вказано дату його видачі.
Не погодившись із вказаною постановою та вважаючи, що державний виконавець повинен був відкрити виконавче провадження, ТОВ Партнер-Агро звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.09.2015 року у справі № 915/1111/13 в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро б/н від 17.07.2015 року було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро звернулось з апеляційною скаргою.
За результатами перегляду справи, 20.10.2015 року Одеський апеляційний господарський суд постановою апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро задовольнив. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.09.2015 року у справі №915/1111/13 скасував.
Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро на дії органу Державної виконавчої служби задовольнив.
Визнав незаконними дії відділу ДВС Кривоозерського районного управління юстиції щодо прийняття постанови від 10.07.2015 року ВП № 48085240 про відмову у прийнятті до провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року у справі № 915/1111/13 та відмови у відкритті виконавчого провадження.
Постанову відділу ДВС Кривоозерського районного управління юстиції від 10.07.2015 ВП № 48085240 про відмову у відкритті виконавчого провадження визнав недійсною.
Зобовязав відділ ДВС Кривоозерського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року у справі №915/1111/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Агро про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2015 року, зареєстрованою у відділі ДВС 09.07.2015 року.
3) Матеріали виконавчого провадження № 48085240 свідчать, що 30.10.2015 року стягувач, в черговий раз, звернувся з заявою від 26.10.2015 року до ДВС ( вх. № 989/В-4) в якій просив прийняти до примусового виконання наказ господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року у справі № 915/1111/13, що виданий на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 23.08.2013 року та залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року та постанови Вищого господарського суду України від 12.05.2014 року у справі № 915/1111/13.
До заяви ТОВ Партнер-Агро надало завірену копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року № 915/1111/13, оригінал наказу господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року № 915/1111/13, копію довіреності представника.
Після чого, 02.11.2015 року старшим державним виконавцем Вівтюком А.А. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48085240 з виконання наказу № 915/1111/13 виданого 20.02.2014 року господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ Агрофірма ОСОБА_6 на користь ТОВ Партнер-Агро 70540,50 грн. судового збору.
Зазначено, що: заява про примусове виконання подана 09.07.2015 року.
Даною постановою зафіксоване наступне:
2. Боржнику добровільно виконати в строк до 10.11.2015 року.
3. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору в розмірі 7054,05 грн. (10% суми, яка підлягає стягненню), та витрат повязаних з проведенням виконавчих дій.
4. Копію постанови направити сторонам виконавчого провадження.
5.Постанова може бути оскаржена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в 10-денний строк з моменту її отримання.
В частині 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) однією з підстав для відкриття виконавчого провадження державним виконавцем на підставі виконавчого документу, зазначеного в ст. 17 цього Закону, передбачено за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до змісту п. 2 ч.1 ст. 22 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: «інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом».
За змістом п.1 ч.1 та ч. 2 ст.23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Аналізуючи матеріали поданих скарг, дії ДВС та судові акти прийняті по розгляду цих скарг, вбачається переривання строку давності предявлення наказу від 20.02.2014 року до виконання.
Разом з тим, в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року це питання вже підлягало дослідженню: «Як зазначалося вище 25.07.2014 позивач, надіславши поштою на адресу органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа та документом, що підтверджує повноваження стягувача, вчинив дії по пред'явленню наказу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 до виконання, а тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що виконавчий документ від 20.02.2014 був пред'явлений до виконання органу виконання судових рішень з дотриманням річного строку, передбаченого статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки строк пред'явлення його до виконання було перервано, то в силу частини другої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" після переривання він є поновленим до 25.07.2015».
Зокрема за таких висновків апеляційна інстанція в резолютивній частині даної постанови зобовязала відділ ДВС Кривоозерського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 у справі №915/1111/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2015, зареєстрованою у відділі ДВС 09.07.2015.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
За правилами ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно ч. 5 ст. 25 та ч.1 ст. 31 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові; копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Надані державною виконавчою службою докази свідчать, що 02.11.2015 року старший державний виконавець Вівтюк А.А. супровідним листом № 6907/02-36 до сторін виконавчого провадження оформив направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2015 року та згідно реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції за 03.11.2015 рік за № 235, через МД УАППЗ «Укрпошта» 55100 відділення звязку № 04 смт Криве Озеро, вул. Куйбишева, 5 ПН 215600426655 ФН НОМЕР_1, скерував як стягувачу так і боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 5510400926987). Повідомлення же містить дату вручення цього відправлення адресату - 17.11.2015 року.
Крім того, інформація щодо направлення та одержання відповідної кореспонденції також зафіксована в роздруківці з офіційного сайту державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 5510400926987 від 12.01.2016 року, з якої також вбачається належне виконання по строкам відправлення державним виконавцем за адресою боржника постанови про відкриття виконавчого провадження.
Той факт, що постанова була отримана боржником лише 17.11.2015 року не свідчить про порушення з боку державного виконавця щодо вчасного направлення цієї постанови.
Далі вбачається, що державним виконавцем з виконання судового наказу по справі № 915/1111/13 після відкриття виконавчого провадження за наказом № 915/1111/13 були здійснені наступні дії:
1) 05.11.2015 р. начальник відділу ДВС ОСОБА_5 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
2) 10.11.2015 року начальник відділу ДВС ОСОБА_5 виніс постанову про арешт коштів боржника.
3) водночас 10.11.2015 року начальник відділу ДВС ОСОБА_5 виніс постанову про стягнення виконавчого збору.
4) 18.11.2015 року начальником відділу ДВС ОСОБА_5 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у звязку перерахуванням боржником згідно платіжного доручення № 1062 від 16.11.2015 року боргу на користь стягувача.
Після чого, відділом державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції оригінал наказу господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1111/13 супровідним листом від 18.11.2015 року за вих. № 7404/02-36 був повернутий до господарського суду Миколаївської області, та на даний час знаходиться в матеріалах судової справи (том 31, арк. 189-192).
Всі вищенаведені постанови відділом ДВС були скеровані учасникам виконавчого провадження згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
За приписами ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Дослідивши обставини поданої скарги на дії органу ДВС та оцінивши відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України докази подані учасниками процесу по суті скарги, суд дійшов таких висновків:
1) відкриття виконавчого провадження № 48085240 за постановою від 02.11.2015 року відділом державної виконавчої служби Кривоозерського районного управління юстиції відбулось у законній площині, оскільки,
по-перше, строк на предявлення виконавчого документа по справі № 915/1111/13 до виконання не пропущено стягувачем;
по-друге, скаржником не доведено суду відсутність в матеріалах виконавчого провадження оригіналу наказу від 20.02.2014 року, який виступав додатком до заяви від 30.10.2015 року, при прийнятті державним виконавцем постанови від 02.11.2015 року;
по-третє, постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2015 року була направлена боржнику виконавчою службою у передбачені законом строки та встановленій частиною 1 статті 31 Закону процедурі.
2) За приписами ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Скаржник не довів суду той факт, що порядок передачі матеріалів даного виконавчого провадження у відділі ДВС впливає на неможливість виконання судового рішення, а отже, на порушення прав та законних інтересів боржника.
Отже, суд дійшов висновків про недоведеність та необґрунтованість скаржником підстав заявлених для задоволення скарги.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.
Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. в справі «Півень проти України» суд констатує, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обовязкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невідємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА 8 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).
Державні виконавці повинні не забороненими законодавством способами виконувати рішення суду, що набрало законної сили, у чітко встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк. Цей висновок, повністю відповідає нормам чинного законодавства з погляду законності і не суперечить конституційним засадам державного устрою та судочинства (правосуддя).
У п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Оскільки, скаржником не було доведено належним чином незаконність дій Відділу ДВС Кривоозерського районного управління юстиції, при здійсненні виконавчого провадження № 48085240 з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 20.02.2014 року у справі № 915/1111/13, то доводи скаржника є неправомірними.
Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ОСОБА_6 (вх. №21795/15 від 25.11.2015 року) відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.
Суддя О.Г. Смородінова
Судове рішення № 55764869, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 11.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/1111/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: