ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"11" лютого 2016 р. Справа № 2/75/5022-1259/2011
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув заяву Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" № 49/06 від 26.01.2016 р. (вх. № 4368 від 01.02.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа наказу суду від 07.11.2011 р. у справі №2/75/5022-1259/2011
за позовом Державного підприємства "Бібрське лісове господарство", вул. Стуса, 44, м. Бібрка, Перемишлянський район, Львівська область
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Терком", вул. Поліська, 11, м. Тернопіль
про стягнення 14 841 грн. 38 коп. заборгованості та штрафних санкцій.
Суть справи:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.10.2011 р. у справі №2/75/5022-1259/2011 за позовом державного підприємства "Бібрське лісове господарство" до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Терком" про стягнення 14 841 грн. 38 коп. заборгованості та штрафних санкцій, позовні вимоги задоволено частково та cтягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Терком" (вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, ідент. код 32387046) на користь Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" (вул. Стуса, 44, м. Бібрка, Перемишлянського району, Львівської області, ідент. код 00992188) суму 13 396,69 грн за матеріальні цінності, 109 грн річних, 135,05 грн в повернення сплаченого державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання даного рішення, у відповідності до вимог ст. 116 ГПК України, господарським судом 07.11.2012 року видано відповідний наказ.
01.02.2016 р. ДП "Бібрське лісове господарство", в порядку ст. 53 ГПК України, звернулося до суду із заявою № 49/06 від 26.01.2016 р. (вх. № 4368 від 01.02.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа наказу суду від 07.11.2011 р. у справі №2/75/5022-1259/2011.
Обґрунтовуючи вказану заяву, стягувач зазначає, що у встановлений законом строк, а саме до 08.11.2012 р., останньому не представилося за можливе подати виконавчий лист до примусового виконання, оскільки попередньо скеровані листи на адресу відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, вул.. Київська, 3а, м. Тернопіль, повернулися за закінченням терміну зберігання.
01.02.2016 р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області для розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого листа призначено відповідно до пункту 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду повторний автоматизований розподіл справи №2/75/5022-1259/2011 у зв'язку із відставкою 31.12.2013 р. судді Колубаєвої В.О., яка її розглядала.
За результатами повторного автоматизованого розподілу від 01.02.2016 р. справу № 2/75/5022-1259/2011 передано судді Охотницькій Н.В. для розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого листа.
Ухвалою суду від 02.02.2016 р. справу №2/75/5022-1259/2011 прийнято до свого провадження суддею Охотницькою Н.В. в частині розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого листа та призначено судове засідання для її розгляду на 11.02.2016 р. о 10:10 год.
В судове засідання 11.02.2016 р. представник стягувача прибув, заяву № 49/06 від 26.01.2016 р. (вх. № 4368 від 01.02.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання підтримав повністю з підстав, викладених у заяві.
Повноважний представник боржника в судове засідання 11.02.2016 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Разом з тим, відповідно до ст.119 ГПК України неявка стягувача та боржника в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву про поновлення строку для предявлення до виконання наказу, заслухавши пояснення повноважного представника стягувача, оцінивши долучені документи, судом встановлено наступне:
01.02.2016 р. ДП "Бібрське лісове господарство", в порядку ст. 53 ГПК України, звернулося до суду із заявою № 49/06 від 26.01.2016 р. (вх.№4368 від 01.02.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа наказу суду від 07.11.2011 р. у справі №2/75/5022-1259/2011.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 ГПК України).
Частиною 1 статті 22 вказаного Закону встановлено строки пред'явлення до виконання виконавчих документів. Так, посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративне правопорушення подаються протягом трьох місяців, інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим кодексом. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
У відповідності до ст.119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску поважними. При цьому, причини поважності пропуску для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на пред'явлення наказів до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.
У відповідності до ст.24 ч.2 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Строк пред'явлення наказу господарського суду від 07.11.2011 р. по справі №2/75/5022-1259/2011 до виконання встановлено до 08.11.2012 р.
Як зазначає стягувач, у встановлений законом строк останньому не представилося за можливе подати виконавчий лист до примусового виконання, оскільки попередньо скеровані листи на адресу відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, що по вул. Київській, 3а, м Тернопіль, повернулися за закінченням терміну зберігання.
Як вбачається з додатку №2 до розпорядження управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 05.04.2012 №2 "Розподіл територіальної підвідомчості виконавчих проваджень м. Тернополя" виконавче провадження по боржнику, що знаходиться за адресою вул. Поліська, м. Тернопіль має проводитися Другим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (вул. Лисенка, 1, м. Тернопіль).
Однак, суд, розглянувши докази надіслання виконавчого листа поштових конвертів (оригінали яких надано заявником в судове засідання для огляду), встановив, що ДП "Бібрське лісове господарство" з порушенням строку, встановленого для пред'явлення наказу господарського суду від 07.11.2011 р. до виконання (до 08.11.2012 р.), надіслав кореспонденцію (виконавчий документ) вперше 10.11.2012 р., а в подальшому 21.11.2012 р. та 02.04.2013 р. відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на адресу: вул. Київській, 3а, м Тернопіль, а не Другому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, що знаходиться за адресою: вул. Лисенка, 1, м. Тернопіль.
Варто зазначити, що на вул. Київській, 3а, м. Тернопіль розташований відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції.
Відтак, поштова кореспонденція адресату "відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль" поверталася відправнику ДП "Бібрське лісове господарство" із зазначенням причин повернення "за зазначеною адресою не числиться" та "за закінченням терміну зберігання".
Таким чином, стягувачем не вчинено жодних дій для з'ясування місцезнаходження органу державної виконавчої служби, який мав би прийняти до провадження та вчиняти необхідні дії по примусовому виконанню наказу суду від 07.11.2011 р. у справі №2/75/5022-1259/2011.
Оцінивши подані докази в сукупності, суд зазначає, що вказані стягувачем причини/обставини пропуску строку для предявлення виконавчого документа до примусового виконання, а саме, не звернення у встановлений строк "до 08.11.2012 р." наказу суду до виконання та направлення його за неналежною адресою відділу ДВС, не можна розцінювати як поважні в розумінні ст.53 ГПК України, обєктивно непереборні, та такі, що повязані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії, оскільки можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого заявника, жодних доказів неможливості звернення стягувачем до виконавчої служби у встановлений строк до 08.11.2012 р. останнім не надано, тобто має місце суб'єктивний характер, а саме бездіяльність стягувача, що стали наслідком порушення норм чинного законодавства (щодо строку пред'явлення наказу до виконання).
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що строк пред'явлення наказу до примусового виконання пропущено з вини самого стягувача ДП "Бібрське лісове господарство", а тому причину пропуску строку пред'явлення наказу до примусового виконання за таких обставин визнати поважною у суду немає підстав.
Позивачем (стягувачем) не надано жодних письмових доказів на підтвердження відсутності у нього можливості скористатися правом пред'явлення наказу до виконання відповідно до строків, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст. 32 ГПК України).
За даних обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви ДП "Бібрське лісове господарство" про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання як такої, що необґрунтована та документально не підтверджена.
Керуючись ст. ст. 53, 86, 87, 119 ГПК України, ст. ст. 22, 24 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1. В задоволенні заяви Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" № 49/06 від 26.01.2016 р. (вх. № 4368 від 01.02.2016 р.) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа наказу суду від 07.11.2011 р. у справі №2/75/5022-1259/2011 відмовити.
2. Ухвалу надіслати стягувачу та боржнику.
СуддяН.В. Охотницька
Судове рішення № 55764850, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 11.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/75/5022-1259/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: