Рішення № 55764719, 08.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016р. Справа№ 914/4031/15

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 8 296, 78 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Жуган І.О. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'ясненно.

Розглядається справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 296, 78 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2015 року, а також відстрочено сплату судового збору до 14.12.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 25.01.2016 р. продовжено строк вирішення спору, визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15 днів.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманого відповідачем 27.11.2015 р.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 8 296, 78 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 13.03.2013 р. між ним та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 29 (надалі - договір). Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, № № 8, 9, 10, загальною площею 22, 2 кв.м., розташовані на 1-му поверсі будівлі прохідної за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Львівської обласної державної телерадіокомпанії.

Згідно п.п. 3.6, 3.7 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 50% до державного бюджету; 50% на рахунок балансоутримувача. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до бюджету та балансоутримувачу, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В порушення п. 5.3 договору відповідач зобов'язань щодо сплати орендної плати в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 6 639, 38 грн. (з урахуванням індексу інфляції), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім, стягнення заборгованості з орендної плати, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі п. 3.7 договору, пеню в розмірі 993, 46, грн. та на підставі п. 3.8 договору штраф в розмірі 663, 94 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити повністю виходячи із наступних мотивів:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що 13.03.2013 р. між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 29, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення № № 8, 9, 10, загальною площею 22, 2 кв. м., розташовані на 1-му поверсі будівлі прохідної за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Львівської обласної державної телерадіокомпанії.

Згідно п.п. 3.6, 3.7 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 50% до державного бюджету; 50% на рахунок балансоутримувача. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до бюджету та балансоутримувачу, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частинами 1 та 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В порушення умов договору відповідач зобов'язань щодо сплати орендної плати своєчасно і в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього станом на 25.09.2015 р. виникла заборгованість в розмірі 6 639, 38 грн.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, тому суд приходить до висновку, що відповідач без належних на те підстав своєчасно та в належному розмірі не сплачував орендну плату, в результаті чого виникла заборгованість. За таких обставин, позовна вимога про стягнення заборгованості в розмірі 6 639, 38 грн. є обґрунтованою, і тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Приписами ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 3.7, 3.8 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно із п. п. 3.7, 3.8 договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 993, 46 грн. та штраф в розмірі 663, 94 грн., розрахунок яких проведено вірно, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Зважаючи на те, що спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього.

Враховуючи вищезазначене, керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) суму в розмірі 9 514, 78 грн. з яких:

- 6 639, 38 грн. - заборгованості з орендної плати;

- 993, 46 грн. - пені;

- 663, 94 грн. - штрафу;

- 1 218, 00 грн. - судового збору.

3. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 12.02.2016 року.

Суддя Манюк П.Т.